номер провадження справи 12/18/16
про залишення позову без розгляду
20.04.2016 Справа № 908/503/16
Суддя Господарського суду Запорізької області Смірнов О.Г.
за участю секретаря судового засідання Бамбизова М.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу № 908/503/16
за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, смт. Комишуваха
до відповідача: Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, м. Запоріжжя
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Оріхівської районної державної адміністрації Запорізької області, м. Оріхів
про поновлення терміну дії договору оренди земельної ділянки.
за участю представників:
від позивача - ОСОБА_2, довіреність від 23.04.2015 року, ОСОБА_3, свідоцтво № НОМЕР_1 від 28.02.2011 року
від відповідача - Уколова Ю.І., довіреність №8 від 04.01.2016 року
від третьої особи - не з'явився
СУТЬ СПОРУ: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області про поновлення терміну дії договору оренди земельної ділянки НОМЕР_3 від 22.01.2007 року.
З'ясувавши фактичні обставини справи, суд встановив:
Позовні вимоги мотивовано тим, що 22.01.2007 року між Оріхівською районною державною адміністрацією Запорізької області та приватним підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір оренди земельної ділянки НОМЕР_3 щодо земельної ділянки площею 48,7452 га (рілля) кадастровий № НОМЕР_2, зареєстрований у Оріхівському районному відділі регіональної філії державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», про що у державному реєстрі земель було вчинено запис від 13.12.2007 року за № НОМЕР_4, в подальшому 08.11.2010 року до вказаного договору було укладено додаткову угоду, із змінами, зазначеними в додаткові угоді, договір було зареєстровано у Оріхівському районному відділі регіональної філії державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», про що у державному реєстрі земель було вчинено запис від 30.12.2010 року за № НОМЕР_5.
Відповідно до п. 4.1. договору, з урахуванням додаткової угоди, договір укладено на 5 років до 08.11.2015 року. Після закінчення строку дії договору, орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше 30 днів до закінчення дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» від 06.09.20112 року, повноваження щодо розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності за межами населених пунктів, передано до центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальних органів.
Листом від 04.09.2015 року, який містяться в матеріалах справи, позивач звертався безпосередньо до відповідача із пропозицією щодо продовження строку дії вказаного договору, проте листом № 318-0.4-4073/25-15 від 30.09.2015 року відповідачем було відмовлено у задоволенні вказаної пропозиції.
Разом з позовною заявою позивач надав суду заяву про забезпечення позову, в якій просить суд вжити заходів для забезпечення позову шляхом заборони Головному управлінню Держгеокадастру у Запорізькій області видавати будь-які накази щодо земельної ділянки площею 48,7452 (рілля) кадастровий № НОМЕР_6.
Ухвалою суду від 22.02.2016 року у вказаній справі, позовні матеріали було визнано достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду та порушено провадження у справі. Разом з тим, розгляд заяви щодо забезпечення позову, за вказаною ухвалою, буде вирішуватись в судовому засіданні.
Статтею 66 ГПК України визначено, що господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити, передбачених статтею 67 цього Кодексу, заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Тобто заходи до забезпечення позову застосовуються як гарантія задоволення законних вимог позивача, а їх застосування спрямоване на реальне виконання рішення суду та відновлення порушених прав.
Позивач мотивує вимоги поданої заяви тим, що відповідач може на власний розсуд розпорядитись спірною земельною ділянкою, передавши її у користування або будь-яку іншу власність будь-якій особі за спрощеною процедурою - без складання документації із землеустрою.
Пунктом 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.11 р. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", далі - Пленум, визначено, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Відповідно до положень п. 3 Пленуму умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
При цьому, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість вчинення відповідачем дій, що унеможливлять виконати рішення суду без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Втім, позивачем, не надано доказів на підтвердження наявності фактичних обставин, з якими закон пов'язує необхідність застосування вказаного у заяві заходу забезпечення позову.
Зі змісту поданої заяви вбачається, що позивач без надання відповідних підтверджуючих доказів лише посилається на можливість вчинення відповідачем дій, що унеможливлять виконати рішення суду. Тобто заявник не довів суду обставин, які можуть свідчити про неможливість виконати рішення у спосіб та порядок визначених судом, в т. ч., що невжиття заходів до забезпечення позову до вирішення спору по суті, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, у зв'язку з неналежним ставленням відповідача до своїх обов'язків.
Разом з тим, під час судового процесу, представник відповідача повідомив суду, що з боку відповідача будь-яких дій, в тому числі видача наказів, чи підготовчих дій щодо спірної земельної ділянки, до винесення рішення судом по справі № 908/503/16,
Враховуючи вищевикладене, у задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі № 908/503/16 шляхом заборони Головному управлінню Держгеокадастру у Запорізькій області видавати будь-які накази щодо земельної ділянки площею 48,7452 (рілля) кадастровий № НОМЕР_6, слід відмовити як необґрунтованої та недоведеної.
Разом з тим, під час судового процесу по даній справі, суд ухвалою від 14.04.2016 року, залучив до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Оріхівську районну державну адміністрацію Запорізької області, та зобов'язав позивача надіслати на адресу Оріхівської районної державної адміністрації Запорізької області (70500, Запорізька область, м. Оріхів, вул. Ленінградських курсантів, 58) копію позовної заяви із додатками до неї та надати суду докази надсилання. Однак, доказів такого надіслання позивачем суду не надано. Разом з тим, безпосередньо під час судового засідання 20.04.2016 року, представник позивача не навів суду поважних причин невиконання ухвали суду від 14.04.2016 року.
Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду в зв'язку з виявленням обставин, які перешкоджають розглядові справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.
Безпосередньо під час судового засідання представник позивача не навів суду поважних причин невиконання ухвали суду від 14.04.2016 року, що кореспондується з приписами п. 4.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.11 р. " Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції».
Разом з тим, безпосередньо під час судового засідання 20.04.2016 року, представник позивача надав суду заяву про залишення позовної заяви без розгляду. Тобто позивач самостійно, за власним волевиявленням просить суд застосувати до його позову приписи ст. 81 ГПК України.
За такими обставинами позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області про поновлення терміну дії договору оренди земельної ділянки НОМЕР_3 від 22.01.2007 року, слід залишити без розгляду відповідно до вимог частини 1 статті 81 ГПК України.
Після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду позивач має право знову звернутися з ним до господарського суду в загальному порядку.
На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 81, ст. 86 ГПК України, суд -
1. Позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області про поновлення терміну дії договору оренди земельної ділянки НОМЕР_3 від 22.01.2007 року - залишити без розгляду.
Суддя О.Г. Смірнов