Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський,3/65
"25" квітня 2016 р. Справа № 906/398/16
Суддя господарського суду Житомирської області Шніт А.В. ,
розглянувши позовну заяву і додані до неї матеріали:
Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Малинської міської ради
про визнання відсутності компетенції (повноважень) та визнання п.1 та п. 2 рішення 51-ї сесії 6 скликання частково недійсними
Позивач звернувся з позовом до суду про визнання відсутності компетенції (повноважень) відповідача щодо вирішення питань, викладених у п.1 та п.2 рішення 51-ї сесії 6 скликання Малинської міської ради "Про встановлення тимчасових обмежень на період проведення АТО" та визнання частково недійсним п.1 та п. 2 рішення 51-ї сесії 6 скликання Малинської міської ради "Про встановлення тимчасових обмежень на період проведення АТО".
Одночасно з позовною заявою позивачем подано клопотання про забезпечення позову, в якому останній просить вжити заходів забезпечення позову, шляхом зупинення дій окремих положень оскаржуваного рішення, а саме зупинити дію п.1 та п.2 оскаржуваного рішення.
Оглянувши позовні матеріали на предмет відповідності їх нормам Господарського процесуального кодексу України, які регулюють порядок дотримання заявником вимог щодо подачі та форми позовної заяви, господарський суд встановив, що подана позивачем позовна заява не може бути прийнята до розгляду з наступних підстав.
Так, приписами п.3 ст.57 ГПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Зокрема, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору встановлена у розмірі 1 мінімальної заробітної плати (пп. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір").
Законом України "Про Держаний бюджет України на 2016 рік", а саме статтею 8, установлено на 2016 рік наступний розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня - 1378,00грн.
Як вбачається з позовної заяви, позивач звернувся до суду з декількома немайновими вимогами.
Як зазначено в абз.2 ч.3 ст.6 Закону України "Про судовий збір", згідно з якою у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Положення аналогічного змісту міститься в п. 2.11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013 №7, якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.
Як вбачається з позовної заяви та додатків до неї, позивачем як доказ сплати судового збору надано ксерокопію квитанції №28430 від 21.04.2016 на суму 1378,00грн.
Пунктом 2.21 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21 лютого 2013 року "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" передбачено, що платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором. Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо), цих документів не можуть бути належним доказом сплати судового збору.
Відтак, вказана копія квитанції не може бути належним доказом сплати судового збору в розумінні п.4 ч.1 статті 63 ГПК України.
За таких обставин провадження у справі не може бути порушено, а позовна заява і додані до неї документи підлягають поверненню на підставі п.4 ч.1 ст.63 ГПК України.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.
Щодо клопотання позивача про забезпечення позову слід зазначити, що оскільки позовна заява повертається позивачу без розгляду, то відсутні підстави для вжиття відповідних заходів для її забезпечення.
Крім того, суд звертає увагу позивача, що згідно п.п.3 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду заяви про вжиття запобіжних заходів та забезпечення позову сплачується судовий збір, що складає 0,5 розміру мінімальної заробітної плати. Як вбачається з документів доданих до позовної заяви, доказів оплати позивачем клопотання про забезпечення позову не надано.
Керуючись п. 4 ч.1 ст. 63 ГПК України,
Позовні матеріали повернути позивачу без розгляду.
Додаток на 19аркушах в тому числі копія квитанції про сплату судового збору №28430 від 21.04.2016.
Суддя Шніт А.В.
1 - в наряд;
2 - позивачу (рек.з пов.)