19.04.16 Справа № 904/1541/16
За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "КРОППЕРС ГРУП",
м. Дніпропетровськ
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ
про стягнення 22 220,00 грн.
Суддя Соловйова А.Є.
Секретар судового засідання Гаркуша К.О.
Представники:
від позивача: Нікітченко О.В., довіреність б/н від 01.09.2015
від відповідача: не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю «КРОППЕРС ГРУП» (далі - Позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі - Відповідач) про стягнення 22 220,00 грн. за договором суборенди №ФР-41 від 31.12.2014.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 12.03.2016 порушено провадження у справі, позовна заява прийнята до розгляду.
В судовому засіданні 05.04.2016 розгляд справи був відкладений на 19.04.2016, згідно зі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням Відповідачем умов суборенди №ФР-41 від 31.12.2014 в частині своєчасної та в повному обсязі сплати орендної плати за період травень, червень та серпень 2015 року, в зв'язку з чим Позивач просить стягнути з Відповідача заборгованість з орендної плати в сумі 20 200,00 грн. та 2020,00 грн. - штрафу.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.
Відповідач в судові засідання, призначені на 05.04.2016, 19.04.2016 не з'явився, про причини неприбуття не повідомив; відзив на позовну заяву не надав; про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином за адресою, зазначеною у позовній заяві та підтвердженою Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за №21769826 станом на 11.03.2016: 49130, АДРЕСА_1.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч.1 ст.64 та ст.87 Господарського процесуального кодексу України.
В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (пп.3.9.1. п.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011).
Таким чином, оскільки неможливість присутності в судовому засіданні представника Відповідача документально підтверджена не була, надані Позивачем матеріали справи та оригінали документів дозволяють розглянути справу по суті спору, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника Відповідача за наявними в справі матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.
В судовому засіданні 19.04.2016 оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, господарський суд, -
31.12.2014 товариство з обмеженою відповідальністю «КРОППЕРС ГРУП» (Позивач, Орендар) та фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (Відповідач, Суборендар) уклали договір суборенди №ФР-41 (надалі - Договір) відповідно до умов якого Орендар передає, а Суборендар приймає у строкове платне користування (суборенду) частину нежитлового приміщення у будівлі Торгівельного комплексу (далі - ТК), розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, Донецьке шосе, буд. 9а (далі - Приміщення). Право тимчасового користування ТК належить Орендарю на підставі договору оренди №ФР-32 від 01.02.2014, укладеного між ТОВ «КРОППЕРС ГРУП» і ТОВ «АЛЬКОР Д», строком дії до 01.01.2017, копія якого надана 19.04.2016 Позивачем для долучення до матеріалів справи. Згода ТОВ «АЛЬКОР Д» на передачу ТК в суборенду зазначено в п.3.4.5. Договору оренди (п.п.1.1., 1.2. Договору).
Відповідно до п.4.1. Договору, він набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до 31.12.2015 включно, а в частині виконання грошових зобов'язань до повного їх виконання.
Згідно з п.3.1. Договору, передання Приміщення в суборенду здійснюється Орендарем за Актом приймання-передачі приміщення в суборенду не пізніше 24.01.2015.
Пунктом 5.1. Договору Сторони погодили, що вартість орендної плати за користування всім орендованим Приміщенням складає 10 000,00 грн. з урахуванням ПДВ на місяць.
Однак, додатковою угодою №1 до Договору від 21.06.2015, Сторони домовились на період з 01.07.2015 по 01.08.2015 включно встановити орендну плату за користування всім орендованим Приміщенням в розмірі 200,00 грн. з урахуванням ПДВ на місяць.
Орендна плата вноситься грошовими коштами на поточний рахунок Орендаря шляхом попередньої оплати щомісячно, не пізніше 25-го числа поточного місяця за наступний, на підставі рахунку на оплату який щомісяця не пізніше 10-го числа поточного місяця надається представнику Суборендаря (п.5.4. Договору).
На виконання умов Договору, Приміщення було передано Позивачем Відповідачу за актом приймання-передачі Приміщення в суборенду від 24.01.2015.
В той же час, як вбачається з додаткової угоди №2 до Договору, Сторони домовились 31.08.2015 розірвати Договір суборенди від 31.12.2014 №ФР-41.
Позивач стверджує, що Відповідач в період травень, червень, серпень 2015 року зобов'язання по договору перед Позивачем в частині розрахунків за оренду виконав не в повному обсязі, в зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість в сумі 20 200,00 грн., в т.ч. ПДВ.
Доказів сплати зазначеної вище суми заборгованості з орендної плати сторонами суду не надано.
В силу ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов укладеного договору.
Відповідно до вимог ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Виходячи з вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України, невиконання зобов'язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, є порушенням зобов'язання.
Статтею 759 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
В статті 762 Цивільного кодексу України зазначено про те, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Враховуючи вищевикладене, оскільки господарським судом встановлено, що Відповідачем допущено порушення строків та порядку сплати орендної плати, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 20 200,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Пунктом 8.2.2. Договору передбачено, що у випадку прострочення будь-якого із платежів, передбачених умовами Договору на строк більше ніж на 10 календарних днів, Суборендар зобов'язаний заплатити штраф в розмірі 10% від загальної суми платежу, що належить до сплати.
За розрахунком, наданим Позивачем, розмір штрафу, що підлягає стягненню на користь Позивача, становить 2 020,00 грн., виходячи з розрахунку: 20 200,00 грн. (сума заборгованості з орендної плати) х 10% (розмір штрафу) = 2 020,00 грн .
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ст. 549 Цивільного кодексу України).
В силу п.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Перевіривши здійснений Позивач розрахунок штрафу, суд дійшов висновку, що вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю, а саме в сумі 2 020,00 грн.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі підлягають стягненню з Відповідача на користь Позивача.
Керуючись ст.ст. 1, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (49130, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «КРОППЕРС ГРУП» (49010, м. Дніпропетровськ, вул. Лабораторна, будинок 45, код ЄДРПОУ 38432130) 20 200,00 грн. - заборгованості, 2 020,00 грн. - штрафу, 1 378,00 грн. - судового збору.
Видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду
Повне рішення складено 25.04.2016.
Суддя А.Є. Соловйова