20.04.16р. Справа № 904/2408/16
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут",
м. Дніпропетровськ
до Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету, м. Дніпропетровськ
в особі Технологічного коледжу Дніпропетровського аграрно-економічного університету,
м. Дніпропетровськ
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці Позивача - Публічне акціонерне товариство " Дніпрогаз", м. Дніпропетровськ
про стягнення 7560,22 грн.
Суддя Кеся Н.Б.
При секретарі судового засідання Хавіна О.С.
Представники:
Від Позивача: представник ОСОБА_1, довіреність № б/н від 01.02.2016 р.
Від Відповідача: представник ОСОБА_2, довіреність № 75 від 18.04.2016 р.
Третя особа: представник не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" (далі-Позивач) звернулось з позовом до Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету, м. Дніпропетровськ в особі Технологічного коледжу Дніпропетровського аграрно-економічного університету (далі-Відповідач), за участю Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці Позивача - Публічне акціонерне товариство " Дніпрогаз", в якому просить господарський суд стягнути з Відповідача на свою користь грошові кошти в розмірі 7560,22 грн., з яких:6497,96 грн. - основний борг, 930,96 грн. - сума пені, 64,74 грн. - сума втрат від інфляції, 63,56 грн. - 3% річних. та 1378,00 грн. суму судового збору.
Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги наявністю невиконаних Відповідачем грошових зобов'язань за договором №2015/ТП-ВЖ-10184 від 05.10.15р. на постачання природного газу та розподіл природного газу за регульованим тарифом для побутових потреб населення (для балансоутримувачів гуртожитків).
В підтвердження обґрунтованості позовних вимог Позивач надав до позову:
- акт звіряння взаємних розрахунків;
- копію договору від 05.10.2015 р. № 2015/ТП-ВЖ-10184;
- копію актів приймання-передачі природного газу за вересень-грудень 2015 р. та актів про фактичний обсяг
Відповідач позов не визнав, у відзиві на позов вказує, що Дніпропетровський державний аграрно-економічний університет в особі Технологічного коледжу Дніпропетровського аграрно-економічного університету є бюджетною організацією, яка фінансується з державного бюджету і працює на підставі кошторису та помісячних планів використання бюджетних коштів і не має змоги вчасно сплачувати надані послуги. Просить суд відмовити Позивачу у задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних з огляду на відсутність прямого умислу у порушенні власних зобов'язань Відповідача. До того ж, Відповідач вказує про те, що ним частково було погашено заборгованість за поставлений природний газ, зокрема, 23.10.2015 року платіжними дорученнями №676 та №675 перераховано загальну суму 1322,61 грн. (а.с. 70-71). Також Відповідач просить суд на підставі ст. 233 ГК України та ч. 3 ст. 551 ЦК України зменшити розмір штрафних санкцій.
До відзиву на позов Відповідач подав (а.с. 50-72):
копію положення відокремленого підрозділу Технологічний коледж Дніпропетровського аграрно-економічного університету;
копію виписки з ЄДР;
копії платіжних доручень від 23.10.2015р. №676, №675;
копії довіреностей.
В судовому засіданні 23.06.2015р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення згідно зі ст. 85 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши надані докази, господарський суд -
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" (далі-Постачальник) та Технологічним коледжем Дніпропетровського аграрно-економічного університету (далі-Споживач) був укладений договір №2015/ТП-ВЖ-10184 від 05.10.15р. на постачання природного газу та розподіл природного газу за регульованим тарифом для побутових потреб населення (для балансоутримувачів гуртожитків) (далі-Договір), відповідно до умов якого Постачальник здійснює Споживачу постачання природного газу для задоволення побутових потреб населення у гуртожитки, балансоутримувачем яких є Споживач, за адресами: м.Дніпропетровськ, пр.Карла Маркса, буд. 76 в обсягах і порядку, передбачених Договором, а Споживач оплачує Постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених Договором (п. 1.1 Договору).
Згідно з п. 1.2 Договору газорозподільне підприємство, через газові мережі якого Постачальник постачає газ Споживачеві, забезпечує розподіл газу до об'єкту призначення з гарантованим рівнем надійності, безпеки, якості та величини його тиску. Взаємовідносини між Постачальником та Газорозподільним підприємством у частині розподілу газу до об'єкту призначення регулюються окремим договором на розподіл природного газу, укладеним між Постачальником та Газорозподільним підприємством.
Відповідно до п. 2.7 Договору за підсумками розрахункового періоду Споживач протягом двох робочих днів погоджує з Газорозподільним підприємством акт про фактичний обсяг спожитого (протранспортованого) газу за розрахунковий період, який є підставою для оформлення приймання-передачі газу між відповідними актів суб'єктами ринку природного газу. Акт про фактичний обсяг спожитого (протнаспортованого) газу оформлюється за даними вузлів обліку.
Відповідно до п. 3.4 Договору послуги з постачання газу підтверджуються підписаним Постачальником та Споживачем актом приймання-передачі газу, що оформлюється на підставі акту про фактичний обсяг спожитого (протранспортованого) газу за розрахунковий період, складеного Споживачем та Газорозподільним підприємством відповідно до пункту 2.7 розділу II Договору.
Відповідно до п.4.7 Договору оплата вартості спожитого (протранспортованого) газу, в обсягах визначених до положень п. 3.1 цього Договору, здійснюється до 1-го числа місяця, наступного за звітним. Оплата вважається здійсненою Споживачем з моменту зарахування грошових коштів на рахунок Постачальника.
У разі виникнення у Споживача заборгованості з оплати вартості послуг з постачання газу Сторони за взаємною згодою та у порядку, передбаченому законодавством, укладають графік погашення заборгованості, який оформлюється додатком до Договору або окремим договором про реструктуризацію заборгованості. У разі відсутності графіка погашення заборгованості Постачальник має право грошові кошти, отримані від Споживача за газ в поточному розрахунковому періоді, зарахувати в рахунок погашення існуючої заборгованості Споживача відповідно до черговості її виникнення (п. 4.11 Договору).
Договір набирає чинності з дати його підписання та укладається на строк до 31.12.2015р. Сторонами досягнуто згоди про те, що в силу положень частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України, умови цього договору застосовуються до відносин, які склалися між сторонами до дати його укладення, а саме з 01.07.2015 року. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії договору жодної зі сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. При цьому сторони повинні внести зміни до п. 3.1 Договору щодо договірних обсягів постачання газу, у якому визначити планові обсяги газу на продовжений строк (п. 10.1 Договору).
Так, в період вересень - грудень 2015 року Позивач здійснив постачання природного газу: вересень - 0,069 м3, жовтень - 0,38 м3, 0,107 м3, 0,077 м3, листопад - 0,201 м3, грудень - 0,227 м3 на загальну вартість 7820,57 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу за вересень - грудень 2015 року та актами про фактичний обсяг протранспортованого газу. Зазначені акти підписані з боку Позивача та Відповідача та скріплені печатками обох підприємств (а.с. 20-29).
Відповідач свої зобов'язання по повній та своєчасній оплаті отриманого природного газу здійснив частково в сумі 1322,61 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №676 та №675 від 23.10.2015р. (а.с. 70-71), внаслідок чого у останнього виникла заборгованість в сумі 6497,96 грн. основного боргу, що підтверджується підписаним між сторонами та скріпленим печатками підприємств актом звірки взаємних розрахунків за період: 30.09.2015-31.03.2016 (а.с. 48).
Доказів погашення боргу Відповідачем під час розгляду справи не надано.
У разі порушення Споживачем строків оплати, передбачених розділом IV Договору, із Споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (п. 6.2.2 Договору).
Згідно з розрахунком Позивача (а.с. 30) сума пені складає 930,96 грн., яка нарахована за загальний період з 02.11.2015р. по 21.03.2016р.
Сума пені розрахована на суму боргу з правильним визначенням періоду прострочення та правильним застосуванням розміру облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочки.
На підставі ст. 625 ЦК України Позивач нарахував Відповідачу суму 63,56 грн. 3% річних, які нараховані за період з 02.11.2015р. по 21.03.2016р. та 67,74 грн. інфляційних втрат за період грудень 2015р., січень 2016р. Нараховані Позивачем 3% річних та інфляційні втрати відповідають вимогам чинного законодавства.
З урахуванням встановлених обставин позовні вимоги Позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Сторони є суб'єктами господарювання, тому згідно до положень ст.ст. 4, 173-175 і 193 ГК України до прав і обов'язків сторін, що виникли на підставі зазначеного договору і є господарськими зобов'язаннями, мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:
1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;
2) зміна умов зобов'язання;
3) сплата неустойки;
4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно положень ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
В силу ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі, стягнення збитків та застосування штрафних санкцій.
Отже, оскільки матеріалами справи доводиться факт поставки Відповідачу природного газу та його неоплату у встановлені договором строки, позовні вимоги Позивача про стягнення суми 6497,96 грн. основного боргу, 63,56 грн. 3% річних та 67,74 грн. інфляційних втрат є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.
Щодо нарахування пені у розмірі 930,96 грн. суд вважає за можливе, зважаючи на обставини, на які посилається Відповідач, на підставі п. 3 ст. 83 ГПК України, ч. 3 ст. 551 ЦК України, частини першої ст. 233 ГК України зменшити суму пені та визнати до стягнення пеню на суму 50,00 грн., а в стягненні решти пені у розмірі 880,96 грн. відмовити.
Щодо стягнення інфляційних втрат та 3% річних, клопотання Відповідача про звільнення від їх сплати не підлягає задоволенню, оскільки за положеннями ст. 625 ЦК України неможливість виконання грошового зобов'язання не звільняє боржника від відповідальності у вигляді зазначених нарахувань на суму боргу.
На підставі п.3 ч.1 ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Судові витрати у справі покладаються повністю на Відповідача в порядку ст. 49 ГПК України та з урахуванням п. 3.17.4 Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.11р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".
Керуючись ст. ст. 4, 32-33, 36, 43, 44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету, м. Дніпропетровськ в особі Технологічного коледжу Дніпропетровського аграрно-економічного університету (49000, м.Дніпропетровськ, пр.К.Маркса, 76, код ЄДРПОУ 26371981) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" (49000, м.Дніпропетровськ, вул.Шевченка, 2а, код ЄДРПОУ 39572642) грошові кошти в розмірі 6679,26 грн., з яких: 6497,96 грн. - основний борг, 50,00 грн. - сума пені, 64,74 грн. - сума втрат від інфляції, 63,56 грн. - 3% річних та 1378,00 грн. суму судового збору.
В частині позовних вимог про стягнення пені в розмірі 880,96 грн. відмовити.
Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Суддя ОСОБА_3
Повне рішення складено-25.04.16р.