18.04.16р. Справа № 904/1494/16
За позовом Дніпропетровської місцевої прокуратури №2 в інтересах держави в особі: Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ
до Приватного акціонерного товариства "КАРЛ ТОРН", м. Дніпропетровськ
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_2
про розірвання договору оренди земельної ділянки та зобов'язання повернути частину земельної ділянки
Суддя Мартинюк С.В.
Представники:
Прокурор: Слюсар Я., посвідчення;
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився;
від третьої особи: ОСОБА_3, дов. № 508 від 31.03.2016 року, представник; ОСОБА_4, дов. № 508 від 31.03.2016 року, представник;
Дніпропетровська місцева прокуратура №2 в інтересах держави в особі: Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ звернулась до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "КАРЛ ТОРН", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_2 про:
- розірвання договору оренди частини земельної ділянки від 02.09.2004, що складає 73,89% (0,1607 га) від загальної площі - 0,2175 га (кадастровий номер земельної ділянки - НОМЕР_1), по фактичному розміщенню нежитлових будівель за адресою: АДРЕСА_1 укладений між Дніпропетровською міською радою та Приватним акціонерним товариством «КарлТорн», посвідчений 02.09.2004 приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Козіною А.В. за № 3681 та зареєстрований у ДМВ ДРФ ДП «Центр ДЗК» 11.10.2004 за №5672.
- зобов'язання ПАТ «КарлТорн» повернути частину земельної ділянки, що складає 73,89% (1,607 га) від загальної площі - 0,2175 га (кадастровий номер земельної ділянки - НОМЕР_1) Дніпропетровській міській раді відповідно до умов повернення земельної ділянки орендодавцю, встановлених п. 7.1., 7.8 договору оренди землі від 02.09.2004 року.
В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що на спірній земельній ділянці знаходяться нежитлові приміщення право власності на які перейшло до ОСОБА_2 на підставі купівлі - продажу №1089 від 02.07.2013 року. Враховуючи приписи п.12.8 договору оренди землі від 02.09.2004 року, а також невиконання відповідачем умов договору щодо сплати орендної плати, просить розірвати договір оренди землі від 02.09.2004 року.
Відповідач відзив на позов не надав, явку повноважного представника в судове засідання, призначене для розгляду справи, не забезпечив, про дату, час і місце проведення судового засідання відповідач повідомлений належним чином за його місцезнаходженням.
Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2 постанови).
Позивач у судовому засіданні 05.04.2016 року підтримав позовні вимоги прокурора.
Представники третьої особи проти задоволення позовних вимог не заперечували.
Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу не заявлялось.
Суд визнав можливим розглянути справу на підставі ст. 75 ГПК України у відсутність представника відповідача за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні 18.04.2016 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників третьої особи, прокурора, дослідивши надані докази, господарський суд, -
02.09.2004р. між Дніпропетровською міською радою (далі - позивач, орендодавець) та закритим акціонерним товариством "Карл Торн" (далі - відповідач, орендар) укладено договір оренди землі (далі - Договір).
Відповідно до пункту 1.1 Договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (Жовтневий район) і зареєстрована в державному реєстрі за кадастровим номером - НОМЕР_1).
Цільове використання земельної ділянки за цим договором (УКЦВЗ) 1.11.6. (інша комерційна діяльність (п. 1.2 Договору).
Підставою для надання земельної ділянки в оренду є рішення міської ради від 02.06.04р. № 130/17 (п. 1.3. Договору).
Згідно п. 2.1. Договору в оренду передається земельна ділянка, загальною площею 0,2175 га., площа частики за яку справляється орендна плата становить 73,89% або 0,1607га.
Відповідно п. 2.2. Договору на земельній ділянці знаходиться об'єкт нерухомого майна, інші об'єкти інфраструктури, які зазначені в акті приймання-передачі земельної ділянки.
Договір укладено на п'ятнадцять років (п. 3.1. Договору).
Пунктом 7.1. Договору встановлено, що після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані відповідному порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.
Повернення земельної ділянки здійснюється за актом приймання-передачі (п. 7.8. Договору).
Згідно п. 12.5. Договору дія договору припиняється шляхом його розірвання за :
- взаємною згодою сторін;
- рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок не виконання другою стороною обов'язків передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.
Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору (п. 12.8. Договору).
Згідно Акту приймання-передачі від 02.09.2004р. Дніпропетровською міською радою відповідачеві передано спірну земельну ділянку в оренду (а.с. 30).
На підставі договору купівлі-продажу частини нежитлового приміщення № 1089 від 02.07.2013р. (посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Ричкою Ю.О..) право власності на нерухоме майно: в нежитловій будівлі літ. Б-1, Б'-1, частині приміщення №4, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, перейшло ОСОБА_2, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.
У зв'язку з чим, відповідач починаючи з 02.07.2013р. декларації з плати за землю до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська головного управління ДФС у Дніпропетровській області не надавались, орендна плата за договором оренди не сплачувалась.
Відповідно до інформації Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська головного управління ДФС у Дніпропетровській області за частину земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно, нараховує та сплачує земельний податок гр. ОСОБА_2.
Відповідно до наданої Дніпропетровською міською радою інформації договір оренди земельної ділянки укладений 02.09.2004р. з відповідачем (реєстраційний номер - 3681) є чинним, дата закінчення договору оренди - 02.09.2019р.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог на підставі наступного.
Згідно з статтею 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Статтею 598 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Згідно частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Відповідно до ч.3 ст. 7 Закону України "Про оренду землі" до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.
Статтею 32 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, зокрема, орендодавець має право вимагати від орендаря: своєчасного внесення орендної плати.
Відповідно до п. 7. ст 31. Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі припиняється в разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці.
Згідно ст. 141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є:
а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою;
б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом;
в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій;
г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам;
ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;
д) систематична несплата земельного податку або орендної плати;
е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці;
є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.
Відповідно до ст. 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Статтею 377 Цивільного кодексу України встановлено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об'єкти (крім багатоквартирних будинків).
Судом встановлено, що власником нерухомого майна в нежитловій будівлі літ. Б-1, Б'-1, частині приміщення №4, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_1 з 02.07.2013р. є ОСОБА_2 про що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зроблено відповідний запис №3574131.
Відповідно до положень статті 653 Цивільного кодексу України у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.
Враховуючи викладене, позовні вимоги Дніпропетровської місцевої прокуратури №2 в інтересах держави в особі: Дніпропетровської міської ради про розірвання договору оренди земельної ділянки від 02.09.2004 року підлягають задоволенню.
Згідно статті 34 Закону України "Про оренду землі" у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.
Оскільки наявні підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки, суд також задовольняє позовні вимоги про зобов'язання відповідача повернути спірну земельну ділянку позивачу.
З огляду на приписи статті 84 Господарського процесуального кодексу України, суд встановлює строк для повернення земельної ділянки відповідачем протягом одного місяця з моменту набрання чинності рішенням суду.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про прокуратуру» прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.
У зв'язку з тим, що Дніпропетровська місцева прокуратура №2 не є юридичною особою, судовий збір у даній справі сплачено прокуратурою Дніпропетровської області.
Враховуючи викладене, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь прокуратури Дніпропетровської області.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85,115-116 ГПК України, господарський суд, -
Позовні вимоги задовольнити.
Розірвати договір оренди частини земельної ділянки від 02.09.2004, що складає 73,89% (0,1607 га) від загальної площі - 0,2175 га (кадастровий номер земельної ділянки - НОМЕР_1), по фактичному розміщенню нежитлових будівель за адресою: АДРЕСА_1 укладений між Дніпропетровською міською радою та Приватним акціонерним товариством «КарлТорн», посвідчений 02.09.2004 приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Козіною А.В. за № 3681 та зареєстрований у ДМВ ДРФ ДП «Центр ДЗК» 11.10.2004 за №5672.
Зобов'язати приватне акціонерне товариство «КарлТорн» (49100, м. Дніпропетровськ, пр. Героїв, 12, код ЄДРПОУ 30838242) повернути частину земельної ділянки, що складає 73,89% (1,607 га) від загальної площі - 0,2175 га (кадастровий номер земельної ділянки - НОМЕР_1) Дніпропетровській міській раді (49000, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса (Д.Яворницького), код ЄДРПОУ 26510514) за відповідним актом приймання-передачі у стані не гіршому порівняно з тим, у якому вона була одержана в оренду.
Стягнути з приватного акціонерного товариства «КарлТорн» (49100, м. Дніпропетровськ, пр. Героїв, 12, код ЄДРПОУ 30838242) на користь прокуратури Дніпропетровської області (49044, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 38, МФО 820172, р/р 35217020000291 в ДКСУ в м. Київ, код ЄДРПОУ 0290993) витрати по сплаті судового збору у сумі 2 756,00 грн.
Накази видати після набрання рішенням чинності.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складно 25.04.2016 року.
Суддя С.В. Мартинюк