Справа: № 826/10293/15 Головуючий у 1-й інстанції: Іщук І.О. Суддя-доповідач: Горяйнов А.М.
14 квітня 2016 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Горяйнова А.М.,
суддів - Мамчура Я.С. та Шостака О.О.,
за участю секретаря - Доник М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Делта Логістик» на постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 25 вересня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Делта Логістик» до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення,
У травні 2015 року ТОВ «Делта Логістик» звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві від 26 грудня 2014 року № 0006572201.
Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 25 вересня 2015 року в задоволенні вказаного адміністративного позову було відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про задоволення позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема апелянт вказує на те, що надав докази фактичного здійснення господарських операцій з ТОВ «Філтон» та ТОВ «Міланто».
З метою повідомлення позивача про дату, час та місце апеляційного розгялду справи, судова повістка- повідомлення була направлена на адресу ТОВ «Делта Логістик», що містилася у матеріалах справи, та на адресу представника товариства, що була зазначена у довіреності. Однак, листи були повернуті без вручення адресатам із незалежних від суду причин. Судова повістка-повідомлення була також направлена на електронну адресу позивача, однак звіт про отримання відправлення до суду не надходив. Повідомити позивача про дату, час та місце вирішення питання про поновлення провадження у справі та її апеляційний розгляд шляхом передачі телефонограми також виявилося неможливим, оскільки номер телефону ТОВ «Делта Логістик», що міститься у матеріалах справи, не відповідає.
У відповідності до ч. 1 ст. 40 КАС України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається їм за останньою адресою і вважається врученою.
Відповідач, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явився. Про причини своєї неявки суд не повідомив.
Колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін. Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ТОВ «Делта Логістик» залишити без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 25 вересня 2015 року - без змін виходячи із наступного.
Згідно ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд встановив, що ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києва провела документальну невиїзну позапланову перевірку ТОВ «Делта Логістик» з підтвердження відомостей по взаємовідносинах з платниками податків ТОВ «ФІЛТОН» та ТОВ «МІЛАНТО» за період з 01 по 31 липня 2014 року, про що складено акт від 02 листопада 2014 року № 9811/26-51-22-01/37331527.
На підставі вказаного акту перевірки було винесене податкове повідомлення-рішення від 26 грудня 2014 року № 0006572201, яким позивачу нараховані податкові зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 256953 грн. 75 коп., з яких 205563 грн. 00 коп. за основним платежем та 51390 грн. 75 коп. - штрафні (фінансові) санкції.
Не погоджуючись із вказаним рішенням податкового органу, ТОВ «Делта Логістик» звернулося до суду з позовом про його скасування.
Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ТОВ «Делта Логістик» суд першої інстанції виходив з того, що у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій позивача із ТОВ «ФІЛТОН» та ТОВ «МІЛАНТО».
Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
ТОВ «Делта Логістик» перебувало у правовідносинах із ТОВ «ФІЛТОН» та ТОВ «МІЛАНТО» і на підставі податкових накладних, складених вказаними контрагентами, задекларувало податковий кредит на загальну суму 205563 грн. 00 коп.
ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києва вважає такі дії позивача неправомірними, оскільки за результатами аналізу інформації, що міститься у автоматизованій інформаційній системі, у ТОВ «ФІЛТОН» та ТОВ «МІЛАНТО» була відсутня можливість здійснювати господарські операції. Зокрема, податковим органом було встановлено, що вказані юридичні особи відсутні за місцем реєстрації, провести зустрічну звірку ТОВ «ФІЛТОН» та ТОВ «МІЛАНТО» не вдалося, інформація про наявність основних засобів - відсутня.
На думку колегії суддів самі по собі вказані відомості не є беззаперечним доказом безтоварності операцій позивача із ТОВ «ФІЛТОН» та ТОВ «МІЛАНТО». Разом з тим, з огляду на обставини, які свідчать про можливу фіктивну діяльність вказаних юридичних осіб, колегія суддів вважає, що з метою доведення правомірності своїх дій щодо формування податкового кредиту за операціями з ними, позивач зобов'язаний надати суду докази фактичного отримання від них товару, обумовленого відповідними договорами.
Такий обов'язок виникає у позивача також з огляду на те, що згідно пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
У відповідності до пп. «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Із вказаної норми права вбачається, що обов'язковою умовою виникнення права на формування податкового кредиту є сплата податку на додану вартість у ціні придбаного або виготовленого товару чи послуг.
Таким чином, під час здійснення контролю за правомірністю формування платником податку податкового кредиту підлягає перевірці фактичне придбання товару чи отримання послуги.
Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до п. 13 акту перевірки від 02 листопада 2014 року № 9811/26-51-22-01/37331527 податковий орган визнав неправомірним формування податкового кредиту, який був задекларований на підставі податкових накладних, складених відповідно до договору № 01/07-2014 від 01 липня 2014 року, укладеного із ТОВ «МІЛАНТО», та № 07/07-2014 від 01 липня 2014 року, укладеного із ТОВ «ФІЛТОН».
На підтвердження перебування у господарських правовідносинах з ТОВ «МІЛОНТО» позивач надав суду копію договору поставки № 01/07-2014 від 01 липня 2014 року, податкової накладної № 6 від 14 липня 2014 року та видаткової накладної № 0714/02 від 14 липня 2014 року.
Дослідивши вказані документи у їх сукупності із умовами договору № 01/07-2014 від 01 липня 2014 року, колегія суддів прийшла до висновку про те, що вони не підтверджують фактичне отримання позивачем товару від ТОВ «МІЛОНТО».
Так, відповідно до п. 2.1 договору поставки № 01/07-2014 від 01 липня 2014 року товар постачається партіями на підставі заявок, які є невід'ємними частинами договору, що направляються за допомогою засобів факсимільного зв'язку та/або електронної пошти.
Положеннями п. 2.3 вказаного договору було визначено, що поставка визначається умовами «DDP». Місце поставки товару у договорі не визначене (відповідна графа договору залишилася незаповненою). Також умовами договору було передбачено можливість визначення місця поставки товару у заявці на поставку партії товару. Однак, відповідні заявки до суду не надані.
Крім того, у матеріалах справи відсутні документи, які підтверджують перевезення товару від продавця до покупця.
Із наданих позивачем документів неможливо встановити місце розвантаження та зберігання товару.
Додаткових доказів та пояснень з приводу місця передачі товару від продавця до покупця, його зберігання та відвантаження, що були витребувані ухвалою суду від 10 грудня 2015 року, позивач не надав.
З огляду на викладене колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що надані ТОВ «Делта Логістик» докази не є достатніми для встановлення фактичного здійснення господарської операції з ТОВ «МІЛАНТО».
На підтвердження укладення із ТОВ «ФІЛТОН» договору поставки № 07/07-2014 від 01 липня 2014 року та його виконання позивач надав суду копій податкових накладних № 4 від 07 липня 2014 року, № 21 від 21 липня 2014 року та № 27 від 28 липня 2014 року, а також копії видаткових накладних № 34 від 07 липня 2014 року, № 32 від 21 липня 2014 року та № 38 від 28 липня 2014 року.
Зазначені документи самі по собі не є достатніми доказами фактичного здійснення господарської операції.
Інші документи по правовідносинах із ТОВ «ФІЛТОН», які були надані до суду, стосуються укладення та виконання договору на вантажно-розвантажувальні роботи № 01/08-2014 П від 01 серпня 2014 року. Разом з тим, правовідносини між сторонами, які виникли на підставі зазначеного договору, не були предметом перевірки та податковим органом не досліджувався. Додаткові податкові зобов'язання по правовідносинах, що виникли відповідно до вказаного договору, оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням не визначалися.
Як раніше зазначалося, додаткові пояснення та докази, які були витребувані у позивача ухвалою суду від 10 грудня 2015 року - не надані.
З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач не підтвердив належними та допустимими доказами фактичне здійснення поставки товару за договорами № 01/07-2014 від 01 липня 2014 року та № 07/07-2014 від 01 липня 2014 року.
У зв'язку з цим колегія суддів вважає, що судом першої інстанції винесено законне і обґрунтоване рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ТОВ «Делта Логістик» про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві від 26 грудня 2014 року № 0006572201.
Доводи апеляційної скарги позивача не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові від 25 вересня 2015 року, та не можуть бути підставами для її скасування.
З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам та прийнято законне і обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ТОВ «Делта Логістик» залишити без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 25 вересня 2015 року - без змін.
Керуючись ст.ст. 41, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
У задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Делта Логістик» - відмовити.
Постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 25 вересня 2015 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя А.М. Горяйнов
Судді Я.С. Мамчур
О.О. Шостак
Ухвала складена в повному обсязі 22 квітня 2016 року.
Головуючий суддя Горяйнов А.М.
Судді: Шостак О.О.
Мамчур Я.С