Справа№751/3947/16-к
Провадження №1-кс/751/782/16
м.Чернігів 25 квітня 2016 року
Слідчий суддя Новозаводського районного суду м.Чернігова ОСОБА_1
за участі прокурора ОСОБА_2 ,
слідчого ОСОБА_3 ,
адвокаті ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
при секретарі ОСОБА_6 ,
розглянувши клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
Встановив:
До суду від слідчого надійшло клопотання про продовження тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 , погоджене заступником начальника відділу прокуратури Чернігівської області ОСОБА_2 .. В обґрунтування даного клопотання зазначено, що строк тримання під вартою ОСОБА_5 спливає 25.04.2016 року, однак для проведення всебічного, повного та об'єктивного розслідування у кримінальному провадженні необхідно виконати ряд слідчих дій, для проведення яких необхідно не менше одного місяця.
Слідчий повідомив, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у скоєнні особливо тяжкого злочину, та з метою позбавити його можливості уникнути та переховатись від органів досудового розслідування та суду, або вчинити інше кримінальне правопорушення з корисливих мотивів, зокрема здобувати собі як ніде непрацююча особа засоби для існування.
Слідчий повідомив, що не зникли ризики, які були враховані під час обрання йому запобіжного заходу, він може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчинити інші злочини.
Прокурор просить задовольнити клопотання та продовжити строк тримання під вартою.
ОСОБА_5 заперечує проти задоволення клопотання, він не може вплинути на досудове слідство, він розповів усі відомі йому обставини справи, він не мав умислу на заподіяння смерті працівникам поліції і тікаючи від них викинув гранату в бік від себе та працівників поліції, які його переслідували, таким чином він намагався позбавитись гранати, щоб її не знайшли у нього під час затримання. У нього на утриманні перебувають троє дітей. Яких він забезпечував грошима та працював неофіційно в м. Київ. Ніколи злочинів не вчиняв.
Адвокат просить відмовити в задоволенні клопотання, оскільки пред'явлена підозра ОСОБА_5 є не конкретною, він не може вплинути на хід досудового слідства та переховуватись від суду.
Вислухавши думку учасників кримінального провадження, суд приходить до висновку, що клопотання про продовження строків тримання під вартою не підлягає задоволенню, дійшовши даних висновків з наступного:
Відповідно до ч.3 ст.199 КПК України «Клопотання повинно містити виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явились нові ризики, які виправдовують даний запобіжний захід»
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 оголошено не конкретну підозру у вчиненні саме ним кримінального правопорушення, передбаченого ст..348 КК України, навпаки встановлено, що граната, яка була виявлена на місці огляду перебувала в стороні від місця затримання ОСОБА_5 , слідчим не надано суду підтвердження, що граната була кинута ОСОБА_5 в бік працівників поліції, які його переслідували. Не перевірено покази ОСОБА_5 про намагання просто викинути гранату, що само по собі порушує вимоги п.1 ч.1 ст.178 КПК України.
На думку суду не надання достатніх доказів обґрунтованості підозри є порушенням п.3 ст.5 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (справа «Лобата проти Італії», 26772/95 від 6 квітня 2000 року) « 159….Тимчасом як підозрюваний може бути арештований обґрунтовано на початку розслідування на підставі свідчень, такі свідчення обов'язково стають менш значущими з плином часу, а надто якщо в ході розслідування не було знайдено додаткових доказів.»
Відповідно до рішення (справа «Єлоєв проти України» рішення від 06.11.2008р., «Яблонський проти Польщі», рішення від 21.12.2000р.) зі спливом певного часу саме тільки існування обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи, і судові органи мають навести інші підстави для продовження тримання під вартою.
Суду ні прокурор ні слідчий не надали жодного доказу того, що ОСОБА_5 оголошено про нову, конкретну підозру, та кваліфікацію його дій, твердження про те, що така підозра буде пред'явлена пізніше не приймаються судом до уваги, оскільки на протязі двох місяців ОСОБА_5 не конкретизовано в яких саме діях він підозрюється, оскільки знаходження гранати, яка приведена в бойову готовність в стороні від місця затримання самого підозрюваного, та напрямку його переслідування можуть свідчити про намагання позбавитись речових доказів правопорушення, а ніяким чином не на направленість дій на заподіяння смерті працівникам поліції. Також викликає сумнів факт розібрання гранати Ф-1 на місці її виявлення. Оскільки за словами експерта вона була приведена в бойову готовність. Не перевірено тверджень ОСОБА_5 про приведення запалу-детонатора гранати в непридатний стан.
Крім того справа «Водяник проти України» 7554/10 від 2 жовтня 2014 року п.22 «Щодо посилання суду на тяжкість пред'явлених заявникові обвинувачень, Суд неодноразово постановляв, що ця причина не може сама по собі виправдовувати тримання під вартою (див.наприклад рішення у справі «Худойоров проти Росії», заява №6847/02, п.180, ЕСНR 2005-Х). Більше того, саме лише посилання суду під час вирішення питання про продовження тримання заявника під вартою на потребу у проведенні слідчих дій не є достатньою підставою тривалого тримання під вартою (див.рішення від 19 грудня 2013 року у справі «Середа проти Росії», заява №41545/06, п.66 з подальшими посиланнями).
П.20 даної справи вказує, «Суд погоджується з тим, що у справах, пов'язаних з організованою злочинністю і у яких кілька обвинувачених, ризик того, зо затриманий, будучи звільненим, може чинити тиск на свідків та співучасників або у інший спосіб перешкоджати провадженню, часто є особливо великим. Проте той факт, що особу обвинувачують у злочинній змові, не є сам по собі достатнім для виправдання тривалих періодів тримання під вартою-особисті обставини та поведінка особи завжди повинні братися до уваги (див.рішення від 31 жовтня 2013 року у справі «Гросс ман проти Росії», заява №46282/07). У цій справі не має жодних ознак того, що національні суди у який-небудь спосіб перевірили, чи дійсно заявник намагався або планував залякати свідків або у інший спосіб перешкодити відправленню правосуддя. Твердження, що заявник міг впливати на свідків та інших осіб, не було підкріплено жодними доказами або принаймні посиланням на імена таких осіб….»
П.21 «Аналогічним чином, Суд не переконаний, що існувала небезпека того, що заявник переховуватиметься від слідства та суду або знову вчинить злочин, оскільки в матеріалах справи немає доказів, які б підтверджували такі твердження».
Також суду не надано жодної негативної характеристики на ОСОБА_5 , чи даних які вказують на порушення ним раніше застосованих запобіжних заходів. Слідчий не направив свої дії на отримання таких характеристик. Також нічим не підтверджено твердження слідчого, що ОСОБА_5 може вчинити корисливі злочини в зв'язку з тим, що немає засобів до існування. Слідчим не перевірено його майновий стан, та майновий стан сім'ї.
Прокурор не надав суду підтверджень, що ОСОБА_5 впливає на потерпілих чи свідків за весь час проведення досудового розслідування, навпаки встановлено, що він розповів про усі відомі йому обставини справи, тобто фактично направив свої дії на усунення негативних наслідків, сприяв розкриттю злочину, а не визнання своєї вини в інкримінованому злочині не може слугувати підставою до взяття особи під варту та продовження строку тримання під вартою, що вказано в справі «Клішин проти України» №30671/04 від 23.02.2012 року.. та закріплені в ст..26 КПК України.
Справа «Олександр Макаров проти Росії» 15217/07 від 12 березня 2009 року п.128 «Крім того Суд повторює, що на підтримку своїх висновків про ймовірність переховування заявника від правосуддя органи судової влади також вказували на те, що на території Тюменської області в нього було кілька місць проживання. Суд з цього приводу повторює, що саме по собі непостійне місце проживання не створює небезпеки переховування від правосуддя…. Суд також зазначає, що повноважні органи не вказували на якісь інші обставини, які дозволяли б припустити, що в разі звільнення заявник переховуватиметься…Тому Суд вважає, що наявність такої небезпеки не встановлено.»
За таких обставин суд не приймає посилання прокурора та слідчого, що ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, маючи постійне місце мешкання.
Суду також не надано доказів, що ОСОБА_5 не має міцних соціальних зв'язків, у нього на утриманні перебуває троє неповнолітніх дітей. Він одружений, має батьків, весь час забезпечував сім'ю засобами для існування.
Таким чином прокурором не доведено суд, що заявлений ризик не зменшився, з'явились нові ризики, які виправдовують даний запобіжний захід, а тому, відповідно до ч.5 ст.199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку дії запобіжного заходу, разом з тим суд вважає, що ОСОБА_5 необхідно обрати інший запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, при цьому необхідно покласти на нього передбачені законом обов'язки.
Керуючись Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 19, 62 Конституції України, ст.ст.176-179, 181, 183, 184, 193, 194, 195, 196, 197, 199, 201, 309 КПК України, -
Ухвалив:
Клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_3 про продовження строку тримання під вартою до трьох місяців ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити частково.
Застосувати відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, звільнивши його з під варти негайно в залі суду, поклавши на нього наступні обов'язки;
- негайно прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого чи прокурора,
- не залишати житло, а саме будинок АДРЕСА_1 цілодобово без дозволу слідчого, прокурора або суду.
- носити електронний засіб контролю.
Строк дії ухвали встановити до 25 травня 2016 року.
Ухвала може бути оскаржена на протязі 5 днів безпосередньо до апеляційного суду Чернігівської області.
Слідчий cуддя ОСОБА_1