Справа № 750/1413/16-ц
Провадження № 2/750/952/16
20 квітня 2016 року м.Чернігів
Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:
головуючого судді Литвиненко І.В.
за участю секретаря Кравченко І. В.,
за участю відповідача представника третьої особи ОСОБА_1,
розглянувши, у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів, -
третя особа - Деснянський відділ державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції, -
12.02.2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення трьох відсотків річних в сумі 416 грн 88 коп та інфляційних 5447 грн 64 коп, а всього 5864,52 грн, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що у відповідача виникло грошове зобов'язання у зв'язку із судовим рішенням від 30.09.2014 року, однак вказане зобов'язання не виконане, у зв'язку із чим, він має право на стягнення, відповідно до ст.. 625 ЦК України, трьох відсотків річних та інфляційних.
В судове засідання позивач не з'явився, просив розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримав.
Відповідач позовні вимоги не визнала, повідомила, що у неї на утриманні знаходиться малолітня дитина та вона знаходиться у відпустці по догляду за дитиною, не має можливості сплачувати кошти за рішенням суду.
Представник третьої особи просив задовольнити позовні вимоги, оскільки рішення суду в повному обсязі не виконане.
Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.
Рішенням Апеляційного суду Чернігівської області від 30.09.2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення частки невиплаченого зобов'язань за кредитною угодою, апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково, рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 01 вересня 2014 року скасоване, позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 10 500 грн. (десять тисяч п'ятсот) 74 коп. грошових коштів, сплачених ОСОБА_2 в рахунок повного погашення зобов'язань за кредитною угодою № 03 від 08 грудня 1999 року перед Чернігівським регіональним управлінням Державної спеціалізованої фінансової установи „Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву" та стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 365 грн. 40 коп. судового збору. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно із ч. 5 ст. 11 ЦК України, у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.
Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 30.09.2014 року стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 10 500 грн. 74 коп. грошових коштів, сплачених ОСОБА_2 в рахунок повного погашення зобов'язань за кредитною угодою № 03 від 08 грудня 1999 року перед Чернігівським регіональним управлінням Державної спеціалізованої фінансової установи „Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву", а також 365 грн. 40 коп. судового збору
Таке зобов'язання зводиться до сплати грошей, відтак, є грошовим зобов'язанням.
Відповідно до постанови від 04.11.2014 року та 05.11.2014 року, було відкрите виконавче провадження з приводу виконання вказаного рішення суду, на підставі виконавчих листів, виданих 17.10.2014 року (а.с. 48-49).
Згідно із частиною другою статті 625 ЦК України в разі порушення грошового зобов'язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Суд не може зменшити розмір трьох відсотків річних та інфляційних, у зв'язку із відсутністю доходу у відповідача та наявністю на її утриманні ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, оскільки суду надано право зменшувати тільки розмір неустойки, відповідно до ст.. 551 ЦК України, якими інфляційні та три відсотки річних не є.
Згідно із розпорядженнями, затвердженими в.о. начальника та начальника Деснянського відділу ДВС на користь ОСОБА_2 було перераховані кошти сплачені ОСОБА_3 19.01.2016 року в сумі 200 грн, 13.11.2015 року - 65 грн, 18.09.2015 року - грошові кошти в сумі 98,36 грн., 20.07.2015 року зараховані кошти в сумі 16,68 грн., що підтверджується також копіями квитанцій, наданих відповідачем (а.с. 64-65)
Отже, суд не погоджується із розрахунком позивача, та вважає, що три відсотки річних та інфляційні необхідно розраховувати за період з 17.10.2014 року по 19.07.2015 року, виходячи із суми боргу 10866,14 грн, отже за цей період три відсотки річних становлять 246 грн 50 коп, а інфляційні становлять 5020 грн 72; за період з 20.07.2015 року по 18.09.2015 року, виходячи із суми боргу 10849,46, три відсотки річних становлять 54,40 грн, інфляційні становлять 160,75 грн; за період з 19.09.2015 року по 13.11.2015 року, виходячи із суми боргу 10751 грн 10 коп, три відсотки річних становлять 49,48 грн, інфляційні становлять - (мінус)139,76 грн; за період з 14.11.2015 року по 19.01.2016 року, виходячи із суми боргу 10686 грн 10 коп три відсотки річних становлять58,85 грн, інфляційні становлять388,81 грн; за період з 20.01.2016 року по 10.02.2016 року, виходячи із суми боргу 10486,10 грн, три відсотки річних становлять - 18,96 грн грн, інфляційні не нараховуються. Отже три відсотки річних за період з 17.10.2014 року по 10.02.2016 року становлять 5430 грн 52 коп, а три відсотки річних 428,19 грн, отже позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума інфляційних та трьох відсотків річних, у зв'язку із простроченням виконання зобов'язання 5858 грн 71 коп, у зв'язку із простроченням виконання зобов'язання.
Пропорційно задовленим вимогам, з відповідача підлягають стягненню судові витрати, понесені позивачем в сумі 550 грн 65 коп.
Керуючись ст. 625 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 208, 209, 213-215, 218 ЦПК України, суд,-
позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 5430 грн. 52 коп. інфляційних та 3 % річних у сумі 428 грн 19 коп. за період з 17.10.2014 року по 10.02.206 року, а всього 5858 (п'ять тисяч вісімсот п'ятдесят вісім) грн. 71 коп..
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 550 грн 65 коп. судових витрат.
В іншій частині позову відмовити
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Чернігівської області.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя