Дата документу 25.04.2016
ЄУ № 420/669/16-ц
Провадження №2/420/436/16
25 квітня 2016 року Новопсковський районний суд Луганської області
у складі: головуючого судді Заботіна В.В.
за участю секретаря Гречаної Н.М.
розглянувши у попередньому судовому засіданні в залі суду смт. Новопсков цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про розірвання шлюбу,
Позивач звернулася до Новопсковського районного суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просить розірвати шлюб з відповідачем, зареєстрований 19.04.2003 Павленківською сільською радою Новопсковського району Луганської області, актовий запис № 3. В обґрунтування вимог зазначила, що починаючи з 19.04.2003 вона перебуває в зареєстрованому шлюбі з відповідачем. Від шлюбу мають неповнолітню дитину - доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає з позивачем. З відповідачем сумісно не проживають, шлюб існує формально. Перебування в шлюбі з відповідачем суперечить її інтересам. Спір про майно подружжя є, але буде виділений в окреме провадження.
Позивач в попереднє судове засідання не з»явилася. Надала заяву про розгляд справи без її участі, на позовних вимогах наполягає.
Відповідач в попереднє судове засідання не з»явився, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позов визнав повністю.
Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст.174 цього ж Кодексу.
Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову за наявності для того законних підстав суд ухвалює рішення про задоволення позову.
П.10 постанови ПВСУ за №11 від 21.12.2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" визначено, що проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Відповідно до ст. ст. 21 Сімейного Кодексу України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Згідно ч. 1 ст. 24 Сімейного Кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Частинами 3, 4 ст. 56 Сімейного Кодексу України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Матеріалами справи встановлено, що починаючи з 19.04.2003, сторони перебувають у шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про шлюб Серії НОМЕР_1, виданим Павленківською сільською радою Новопсковського району Луганської області, актовий запис № 3.
Від шлюбу сторони мають неповнолітню доньку - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_2, виданим 03.10.2003 Павленківською сільською радою Новопсковського району Луганської області.
Спір про майно подружжя є, але буде виділений в окреме провадження, якщо не буде вирішено питання розподілу майна добровільно.
Статтею 105 Сімейного Кодексу України визначено, що однією з підстав для припинення шлюбу є його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до ст.110 СК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного Кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам одного з них.
Вивчивши матеріали справи, приймаючи до уваги, що збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, подружні відносини припинені, шлюб існує формально, суд приходить до висновку, що шлюб необхідно розірвати.
Відповідно до ч. 2 ст. 115 Сімейного Кодексу України рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 115 Сімейного Кодексу України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Відповідно до ст. 113 Сімейного кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище. Відповідно до ст. 113 СК України після розірвання шлюбу позивач бажає залишити прізвище набуте у шлюбі - «ОСОБА_1».
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 174, 212-215, 223 ЦПК України, ст.ст. 21, 24, 56, 105, 110, 112, 113, 115 Сімейного Кодексу України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про розірвання шлюбу задовольнити повністю.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 19.04.2003 Павленківською сільською радою Новопсковського району Луганської області, актовий запис № 3.
Після розірвання шлюбу залишити позивачу прізвище набуте у шлюбі - «ОСОБА_1».
Копію рішення суду після набрання ним законної сили надіслати до відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Новопсковського районного управління юстиції у Луганській області для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційну скаргу на рішення може бути подано апеляційному суду Луганської області через Новопсковський районний суд Луганської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: