Справа №701/392/16-ц
25 квітня 2016 року Маньківський районний суд, Черкаської області
в складі: головуючого - судді - І.Д. Калієвського
при секретарі - Г.І. Байдужій
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, смт. Маньківка справу за заявою ОСОБА_1, заінтересованої особи: Дзензелівської сільської ради Маньківського району Черкаської області про встановлення факту належності правовстановлюючого документа та факту постійного проживання разом спадкодавцем на час відкриття спадщини,
Заявник звернувся в суд з заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа та факту постійного проживання разом спадкодавцем на час відкриття спадщини.
На підставу своїх вимог спирається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 в селі Дзензелівка, Маньківського району, Черкаської області у віці 90 років померла ОСОБА_2, про що 14.12.1998 року в книзі реєстрації актів про смерть зроблено відповідний актовий запис № 33, свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 видане 14.12.1998 року виконкомом Дзензелівської сільської ради Маньківського району Черкаської області. Довідка Дзензелівської сільської ради Маньківського району Черкаської області від 08.04.2016р. №333 підтверджує, що дійсно ІНФОРМАЦІЯ_3 в селі Дзензелівка, Маньківського району, Черкаської області померла ОСОБА_2, яка проживала та була зареєстрована в селі Дзензелівка, Маньківського району Черкаської області. Спадкоємицями померлої ОСОБА_2 за заповітом є заявник - ОСОБА_1 та її брат ОСОБА_3. Заповіт від імені ОСОБА_2 посвідчений Дзензелівською сільською радою від 17.02.1994р., зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за №7 не змінений і не відмінений. За заповітом, посвідченим 17.02.1994р., зареєстрованим в реєстрі за №7, ОСОБА_2 заповіла належний їй на праві особистої власності жилий будинок з господарськими спорудами, що знаходиться в селі Дзензелівка, Маньківського району, Черкаської області, своїм онукам ОСОБА_1 та ОСОБА_3. ОСОБА_3 надав заяву-відмову, якою відмовився від належної йому частини спадщини. Справжність підпису на заяві засвідчено в нотаріальному порядку уповноваженою посадовою особою Дзензелівської сільської ради Маньківського району Черкаської області. Мати заявника ОСОБА_4, також надала заяву-відмову, якою відмовилася від спадщини за законом. Справжність підпису на заяві засвідчено в нотаріальному порядку уповноваженою посадовою особою Дзензелівської сільської ради Маньківського району Черкаської області. Вищевказана, довідка Дзензелівської сільської ради Маньківського району Черкаської області від 08.04.2016р. №333 підтверджує, що ОСОБА_2 фактично проживала разом з заявником спільно і постійно однією сім'єю з 1992 року, разом вели спільне господарство, ОСОБА_1 доглядала ОСОБА_2, коли вона була вже немічною, та приймала матеріально участь у похованні спадкодавця, проведенні обрядових поминальних обідів. На протязі шести місяців з дня смерті спадкодавця ОСОБА_2 в управління спадковим майном вступила заявник - ОСОБА_1, яка в квітні 1999 року провела ремонт будинку, ремонтувала покрівлю будинку, на присадибній земельній ділянці провела городні роботи, фактично вступила у володіння спадковим майном. Заявнику стало відомо, що ОСОБА_2 було видано сертифікат на право на земельну частку (пай) на території Дзензелівської сільської ради Маньківського району Черкаської області. При цьому, сертифікат було виписано на її дошлюбне прізвище ОСОБА_2, що підтверджується наявною копією сертифіката серії НОМЕР_2 від 05.09.1996р., зареєстрованого у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 420. Представник заявника звернувся до відділу Держгеокадастру у Маньківському районі із заявою про надання інформації щодо того, чи дійсно видавався Сертифікат на право власності на земельну частку (пай) на території Дзензелівської сільської ради Маньківського району Черкаської області на ім'я ОСОБА_2, повідомити реквізити правовстановлюючого документа - сертифіката на право власності на земельну частку (пай). Листом від 01.03.2016р. № 31-28-0.4-638/15-16 відділом Держгеокадастру у Маньківському районі Черкаської області повідомлено, що відповідно до Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), які видаються громадянам з колективної та інших форм власності на ім'я ОСОБА_2 зареєстровано за №420 та видано сертифікат на право на земельну частку (пай) площею 2,12га в адміністративних межах Дзензелівської сільської ради від 05.09.196р. серія НОМЕР_2. У сертифікаті на право на земельну частку (пай) вказано дошлюбне прізвище спадкодавця «ОСОБА_2», очевидно помилково, оскільки чоловік ОСОБА_2 - ОСОБА_6 (дід заявника по матері) помер раніше, ще ІНФОРМАЦІЯ_4., актовий запис №5 від 25.02.1989р., що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 25.02.1989р., виданого Дзензелівською сільською радою Маньківського району Черкаської області. На час складання списків та видачі сертифікатів чоловіка не було в живих, тому очевидно з цих причин записано дошлюбне прізвище ОСОБА_2, хоча спадкодавець прізвище не змінювала, та згідно свідоцтва про смерть прізвище записано ОСОБА_2. Заявник звернулася до Маньківської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2. Листом від 01.04.2016р. державним нотаріусом Маньківської державної нотаріальної контори Шевченко Н.Г. заявнику фактично відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2. Для можливості оформлення спадщини в нотаріальному порядку, в даному випадку заявнику необхідно надати нотаріусу рішення суду про встановлення юридичного факту. За таких обставин заявник змушена звернутись до суду, щоб встановити факт належності правовстановлюючого документа та постійного проживання із спадкодавцем, оскільки має надати нотаріусу копію рішення суду, що набрало законної сили, про встановлення юридичного факту у відповідності до п.4.2. Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України. У зв'язку з тим, що заявнику потрібно надати документи для оформлення спадщини, необхідно підтвердження юридичного факту. Іншим шляхом підтвердити даний факт немає можливості, що змушує звернутися до суду за його встановленням, що і змусило заявника звернутись з відповідною заявою до суду.
Представник заявника в судове засідання не з'явився, але надав суду письмову заяву згідно, якої просить суд розглядати справу у його відсутність та підтримує заявлені вимоги повністю.
Представник третьої особи: Дзензелівської сільської ради, в судове засідання не з'явився, але надав суду письмову заяву, згідно якої просив справу розглядати у його відсутності та не заперечує проти задоволення заявлених вимог.
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що вимоги заявника слід задовольнити згідно вимог ст. 256 ЦПК України, виходячи із того, що як дійсно встановлено в судовому засіданні, що ІНФОРМАЦІЯ_3 в селі Дзензелівка, Маньківського району, Черкаської області у віці 90 років померла ОСОБА_2(а.с.8). Згідно довідки Дзензелівської сільської ради Маньківського району Черкаської області від 08.04.2016р. №333 (а.с.90 вбачається, що дійсно ІНФОРМАЦІЯ_3 в селі Дзензелівка, Маньківського району, Черкаської області померла ОСОБА_2, яка проживала та була зареєстрована в селі Дзензелівка, Маньківського району Черкаської області. Спадкоємцями померлої ОСОБА_2 за заповітом є ОСОБА_1 та ОСОБА_3. Заповіт від імені ОСОБА_2 посвідчений Дзензелівською сільською радою від 17.02.1994р., зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за №7 не змінений і не відмінений. За заповітом, посвідченим 17.02.1994р., зареєстрованим в реєстрі за №7, ОСОБА_2 заповіла належний їй на праві особистої власності жилий будинок з господарськими спорудами, що знаходиться в селі Дзензелівка, Маньківського району, Черкаської області, своїм онукам ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (а.с.10). Судом встановлено, що ОСОБА_3 надав заяву-відмову, якою відмовився від належної йому частини спадщини (а.с.11). Мати заявника - ОСОБА_4, також надала заяву-відмову, якою відмовилася від спадщини за законом. Справжність підпису на заяві засвідчено в нотаріальному порядку уповноваженою посадовою особою Дзензелівської сільської ради Маньківського району Черкаської області (а.с.12). Довідка Дзензелівської сільської ради Маньківського району Черкаської області від 08.04.2016р. №333 підтверджує, що ОСОБА_2 фактично проживала разом з ОСОБА_1 спільно і постійно однією сім'єю з 1992 року, разом вели спільне господарство, ОСОБА_1 доглядала ОСОБА_2, коли вона була вже немічною, та приймала матеріально участь у похованні спадкодавця, проведенні обрядових поминальних обідів. Крім того з даної довідки вбачається, що на протязі шести місяців з дня смерті спадкодавця ОСОБА_2 в управління спадковим майном вступила ОСОБА_1, яка в квітні 1999 року провела ремонт будинку, ремонтувала покрівлю будинку, на присадибній земельній ділянці провела городні роботи, фактично вступила у володіння спадковим майном (а.с.9). Судом встановлено, що ОСОБА_2 було видано сертифікат на право на земельну частку (пай) на території Дзензелівської сільської ради Маньківського району Черкаської області, при цьому, сертифікат було виписано на її дошлюбне прізвище ОСОБА_2, що підтверджується наявною копією сертифіката серії НОМЕР_2 від 05.09.1996р., зареєстрованого у книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №420 (а.с.13). Згідно листа від 01.03.2016р. № 31-28-0.4-638/15-16 відділом Держгеокадастру у Маньківському районі Черкаської області заявника повідомлено, що відповідно до книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), які видаються громадянам з колективної та інших форм власності на ім'я ОСОБА_2 зареєстровано за №420 та видано сертифікат на право на земельну частку (пай) площею 2,12га в адміністративних межах Дзензелівської сільської ради від 05.09.1996р. серія НОМЕР_2(а.с.15). Судом встановлено факт звернення заявника до Маньківської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 і згідно листа від 01.04.2016р. (а.с.18) державним нотаріусом Маньківської державної нотаріальної контори Шевченко Н.Г., заявнику фактично відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2, оскільки свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів, а саме для встановлення факту родинних відносин з померлою, а саме згідно пункту 4.2 пункту 4 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 р. за № 282/20595, доказом родинних та інших відносин спадкоємців зі спадкодавцем є: свідоцтва органів реєстрації актів цивільного стану, повний витяг з реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису, копії актових записів, копії рішень суду, що набрали законної сили, про встановлення факту родинних та інших відносин. Згідно п.4.2 даного Порядку, доказом родинних та інших відносин спадкоємців зі спадкодавцем є: свідоцтва органів реєстрації актів цивільного стану, повний витяг з реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису, копії актових записів, копії рішень суду, що набрали законної сили, про встановлення факту родинних відносин та інших відносин. У відповідності до п.4.14. Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства Юстиції України від 22.02.2012р. № 296/5, зареєстрованої в Міністерстві Юстиції України 22.02.2012р. за № 282/20595, при видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов'язково перевіряє: факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства, якщо має місце спадкування за законом, прийняття спадкоємцем спадщини у встановлений законом спосіб, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. Крім того докази, що містяться в матеріалах справи у їх сукупності підтверджують, що заявник дійсно прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2 у відповідності до ст.549 ЦК УРСР, оскільки постійно проживала із спадкодавцем. Відповідно до ст.549 ЦК УРСР від 18.07.1963р., визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Відповідно до ст.553 ЦК УРСР від 18.07.1963р., вважається, що відмовився від спадщини також той спадкоємець, який не вчинив жодної з дій, що свідчать про прийняття спадщини (стаття 549 цього Кодексу). Згідно п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 N 7 «Про судову практику у справах про спадкування» вбачається, що у разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР (далі - ЦК УРСР), у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК України і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом, а згідно п.2 зазначеної постанови вбачається, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо. Тобто факт спільного проживання заявника із спадкодавцем однією сім'єю з 1992 року до її смерті та факт належності правовстановлюючого документа в судовому засіданні знайшов своє підтвердження. Відповідно до статті 234 ЦПК України, в порядку окремого провадження розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи, або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав, або підтвердження наявності або відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 256 вищевказаного Кодексу суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичним особами. У відповідності до ч.1 ст.257 ЦПК України, заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання, тому вимоги заявника підлягають до задоволення в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 234, 256, 257 ЦПК України, суд,-
Встановити факт, згідно якого визнати що сертифікат на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_2 від 05.09.1996р., виданий на ім'я ОСОБА_2, дійсно належить ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 в селі Дзензелівка, Маньківського району, Черкаської області, актовий запис №33 від 14.12.1998 року.
Встановити факт згідно якого визнати, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 дійсно проживала однією сім'єю з 1992 року до часу відкриття спадщини з спадкодавцем ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 в селі Дзензелівка, Маньківського району, Черкаської області, актовий запис №33 від 14.12.1998 року.
На рішення може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Черкаської області через Маньківський районний суд на протязі десяти днів.
Суддя І.Д. Калієвський