21 квітня 2016 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Рівненської області в складі :
головуючого судді - Шимківа С.С.
суддів: - Боймиструк С.В., Малько О.С.
секретар судового засідання - Пиляй І.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Пульхім" на рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 29 лютого 2016 року в справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Пульхім" до ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння, -
Рішенням Здолбунівського районного суду Рівненської області від 29 лютого 2016 року у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Пульхім" до ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння відмовлено.
У поданій апеляційній скарзі, ТОВ-фірма "Пульхім" покликається на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Вказує, що позивач набув права власності на спірне майно - ангар № 1, вартістю 40000 грн, на підставі договору купівлі-продажу № 30-09/1 від 30.09.2013 року укладеного з товариством з обмеженою відповідальністю "Поліхім".
В свою чергу ТОВ "Поліхім" набуло у власність майно на підставі договору купівлі-продажу, укладеного з товариством з обмеженою відповідальністю "Русь", яке придбало спірне майно у ВАТ "Здолбунівський завод продовольчих товарів" на підставі договору купівлі-продажу.
Відповідач у справі придбав спірний ангар на прилюдних торгах, які відбулися 19 вересня 2014 року про що отримав свідоцтво від 13.02.2015 року, зареєстроване в реєстрі за № 59 та отримав витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за індексним номером 33599249.
Прилюдні торги були проведені в процедурі банкрутства ВАТ "Здолбунівський завод продовольчих товарів".
Однак, на момент відчуження спірного ангару він належав на праві власності не банкруту, а ТОФ-фірмі "Пульхім", тому арбітражний керуючий не мала права здійснювати його продаж.
Договір купівлі-продажу, укладений між ВАТ "Здолбунівський завод продовольчих товарів" та ТОВ "Русь" про відчуження майна, в тому числі спірного ангару є чинним, ____________________________________________________________________________________________________________________
Справа № 562/1291/15-ц Головуючий в суді І інстанції - Мичка І.М.
Провадження № 22-ц/787/827/2016 Суддя-доповідач - Шимків С.С.
що підтверджується рішенням господарського суду Рівненської області від 26.10.2015 року, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 23.12.2015 року.
Право власності на єдиний майновий комплекс, в тому числі ангар № 1 за ВАТ "Здолбунівський завод продовольчих товарів" зареєстровано на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 1247637 від 29.03.2013 року, яке було оскаржене до Запорізького окружного адміністративного суду, постановою якого від 22.04.2014 року дії реєстратора щодо такої реєстрації визнано протиправними. Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.06.2015 року вказану постанову Запорізького окружного адміністративного суду залишено без змін.
Зазначені обставини та наявні у матеріалах справи докази беззаперечно вказують на те, що власником спірного ангару є ТОФ-фірма "Пульхім", а також на ту обставину, що відповідач у справі є недобросовісним набувачем вказаного майна.
Витребуване позивачем майно вибуло з його володіння не в добровільному порядку, а шляхом виготовлення незаконних документів, що стало наслідком позбавлення позивача гарантованого права власності.
Просить суд скасувати оскаржуване рішення та ухвалите нове по суті позовних вимог.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників процесу, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги та залишення оскаржуваного рішення без змін.
Частиною 1 ст. 303 ЦПК України встановлено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 є власником будівлі матеріального складу, ангару № 1, що розташований за адресою: АДРЕСА_1.
Право власності ОСОБА_3 на вказаний ангар виникло на підставі акта про передання права власності на куплене нерухоме майно від 19 вересня 2014 року і протоколу № 1 про проведення торгів від 19 вересня 2014 року та підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 13.02.2015, індексний номер витягу: 33599249, а також свідоцтвом про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, посвідченим приватним нотаріусом Здолбунівського районного нотаріального округу Рівненської області Банацькою Л.І. від 13.02.2015 року, яке зареєстровано в реєстрі за № 56 (а.с. 50,51).
Згідно наявного в матеріалах справи договору купівлі-продажу № 30-09/1 від 30.09.2013 року ТОВ-фірма "Поліхім" (продавець) продала ТОВ-фірмі "Пульхім" (покупець) за ціною 40000 грн ангар № 1, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 4).
Жодних правовстановлюючих документів, які б підтверджували перебування спірного майна у власності позивача матеріали справи не містять.
У позовній заяві ТОВ-фірма "Пульхім" покликається на незаконність включення спірного ангару до ліквідаційного балансу ВАТ "Здолбунівський завод продовольчих товарів" та реалізації його з прилюдних торгів, які було проведено 19.09.2014 року, оскільки саме вона є власником спірного майна.
Згідно ч. 3 ст. 10, ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Однак, позивачем, у встановленому законом порядку, не оскаржено включення спірного ангару до ліквідаційного балансу ВАТ "Здолбунівський завод продовольчих товарів", з позовом про визнання прилюдних торгів недійсними позивач не звертався.
Статтею 330 ЦК України передбачено, що якщо майно відчужене особою, яка не має на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.
Підстав для витребування майна від відповідача в порядку, встановленому ст. 388 ЦК України судом не встановлено.
Згідно ч. 3 ст. 41 Конституції України право приватної власності є непорушним.
Відповідно до ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Як правильно встановлено судом першої інстанції, відповідач - ОСОБА_3 правомірно набув право власності на спірне майно, а саме будівлю матеріального складу, ангару № 1, що розташований за адресою: АДРЕСА_1.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав вважати, що судом допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення спору.
Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно з'ясувавши всі дійсні обставини спору сторін та виконавши інші вимоги цивільного судочинства, вирішив дану справу згідно із законом.
Підстав для скасування ухваленого у справі судового рішення та задоволення поданої апеляційної скарги, виходячи з меж її доводів, апеляційний суд не вбачає, оскільки ці доводи правильності зробленого судом першої інстанції висновку не спростовують.
Керуючись ст.ст. 303, 307-308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Пульхім" відхилити.
Рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 29 лютого 2016 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів із дня набрання нею чинності.
Головуючий-суддя С.С. Шимків
Судді: С.В. Боймиструк
О.С. Малько