Справа № 569/3299/16-а
18 квітня 2016 року
Рiвненський мiський суд Рівненської області в особі судді Куцоконя Ю.П.,
з участю: секретаря судового засідання Григорчук В.М.,
позивача ОСОБА_1,
pозглянувши у відкритому судовому засіданні в мiстi Рiвне
спpаву за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у місті Луцьку про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримав і просить суд скасувати постанову серії ПС2 № 732929 по справі про адміністративне правопорушення від 15 березня 2016 року, винесену інспектором роти № 1 батальйону Управління патрульної поліції у місті Луцьку Департаменту патрульної поліції рядовим поліції ОСОБА_2 (далі - інспектор), про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, та накладення на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень, а провадження по справі про адміністративне правопорушення щодо нього закрити.
Представник Управління патрульної поліції у місті Луцьку в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, заперечення проти позову не подав. Про дату, місце і час судового розгляду відповідач був повідомлений належним чином.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази по справі, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню повністю, оскільки позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними.
Судом встановлено, що 15 березня 2016 року інспектором була винесена постанова серії ПС2 № 732929 по справі про адміністративне правопорушення відносно позивача ОСОБА_1
Як зазначено у вказаній постанові, 15 березня 2016 року о 17 годині 30 хвилин ОСОБА_1, керуючи автомобілем НОМЕР_1, на автодорозі Н-22 Устилуг-Луцьк-Рівне 127км + 700м, яка має дві смуги руху в одному напрямку, рухався по крайній лівій, не маючи наміру для здійснення повороту ліворуч чи об'їзду перешкоди, чим порушив вимоги п.11.2. Правил дорожнього руху.
Згідно постанови, інспектор, враховуючи, що водій автомобіля скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП, постановив притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накласти на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень.
Вказану постанову суд визнає протиправною, а тому вона підлягає скасуванню.
Частиною 2 ст.122 КУпАП, серед іншого, встановлена адміністративна відповідальність за порушення водіями транспортних засобів правил розташування транспортних засобів на проїзній частині.
Як зазначено в оскаржуваній постанові, ОСОБА_1 порушив вимоги п.11.2. Правил дорожнього руху.
З висновком про порушення позивачем вимог Правил дорожнього руху суд погодитися не може, оскільки вважає його недоведеним та необґрунтованим.
Згідно п.11.2. Правил дорожнього руху нерейкові транспортні засоби повинні рухатися якнайближче до правого краю проїзної частини. Відповідно до вимог п.11.5. Правил дорожнього руху на дорогах, які мають дві і більше смуги для руху в одному напрямку, виїзд на крайню ліву смугу для руху в цьому ж напрямку дозволяється, якщо праві зайняті, а також для повороту ліворуч, розвороту або для зупинки чи стоянки на лівому боці дороги з одностороннім рухом у населених пунктах, коли це не суперечить правилам зупинки (стоянки). З тексту п.11.2., п.11.5. Правил дорожнього руху слідує, що вони не містить прямих заборон щодо виїзду на крайню ліву смугу для руху в цьому ж напрямку.
В судовому засіданні ОСОБА_1 ствердив, що вимог Правил дорожнього руху не порушував, оскільки рухався по крайній лівій смузі дороги у зв'язку з тим, що перестроювався перед розворотом наліво та, крім того, здійснював об'їзд ділянки з поганим покриттям, де присутні вибоїни та глибока колія від руху вантажних автомобілів. На ці ж обставини вказав позивач і у своїй позовній заяві.
Відповідно до положень ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до вимог ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Будь-яких спростувань чи заперечень обставинам, зазначеним у поясненні позивача у позовній заяві та у судовому засіданні, відповідач суду не надав. Не надано відповідачем суду і жодних доказів, визначених ст.251 КУпАП.
Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що в діях позивача ОСОБА_1 склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, відсутній, оскільки факт порушення водієм п.11.2. Правил дорожнього руху не доведений і не встановлений.
Відповідач не довів правомірність своїх дій, які полягають у притягненні позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, а саме за порушення позивачем п.11.2. Правил дорожнього руху, та накладення на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень.
На підставі ч.2 ст.122, п.1 ч.1 ст.247, ст.258 ст.283, ст.284, ст.288 ст.289 КУпАП, керуючись ст.ст.11,17,18,71,94,160,161,162,163,171-2,186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В И Р I Ш И В :
Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Скасувати постанову серії ПС2 № 732929 по справі про адміністративне правопорушення від 15 березня 2016 року, винесену інспектором роти № 1 батальйону Управління патрульної поліції у місті Луцьку Департаменту патрульної поліції рядовим поліції ОСОБА_2, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, та накладення на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень.
Провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.2 ст.122 КУпАП закрити за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Стягнути з Управління патрульної поліції у місті Луцьку за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) гривня 20 копійок, що складаються із судового збору.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку сторонами, а також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.
Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови до Житомирського апеляцiйного адміністративного суду через Рiвненський мiський суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя: Куцоконь Ю.П.