Справа № 554/10820/15-к Номер провадження 11-сс/786/127/16Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
Категорія ухв.
18 квітня 2016 року м. Полтава
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Полтавської області у складі:
Головуючого судді ОСОБА_2
Суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі ОСОБА_5
за участю:
прокурора ОСОБА_6
скаржників ОСОБА_7 , ОСОБА_8
представника скаржника ОСОБА_9
розглянула у відкритому судовому засіданні провадження за апеляційними скаргами ОСОБА_7 та захисника ОСОБА_9 в інтересах підозрюваної ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтава від 30 березня 2016 року.
Цією ухвалою накладений арешт на нерухоме майно третьої особи з метою забезпечення конфіскації майна, саме ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке було фактично набуте підозрюваною ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на кошти отримані від вчинення злочину, а саме: магазин змішаної торгівлі площею 263,2 кв. м., розташований в за адресою АДРЕСА_1 шляхом заборони його відчуження.
Приймаючи вказане рішення слідчий суддя послався на те, що ОСОБА_8 працюючи менеджером відділу реалізації скрапленого газу ТОВ «Євростандарт- Автогаз» уклала з ОСОБА_10 договір на продаж останньому 40 тон скрапленого газу, вартістю 570 000 грн. та отримавши від ОСОБА_10 570 000 грн. готівкою до каси ТОВ «Євростандарт- Автогаз» не внесла, а привласнила, витративши в подальшому на придбання магазину в с. Говтвяник Полтавського району, який оформила на свого співмешканця ОСОБА_7 ..
Арешт накладений з метою забезпечення наступної конфіскації майна ОСОБА_8 .
В апеляційній скарзі ОСОБА_7 посилаючись на те, що слідчим суддею не наведені будь-які докази на підтвердження його спільного проживання з ОСОБА_8 , не врахувано, що магазин ним побудований за власні кошті на земельній ділянці придбаній ще у 2013 році просить скасувати ухвалу слідчого судді та прийняти свою відмовивши в задоволенні подання.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_9 в інтересах підозрюваної ОСОБА_8 просить ухвалу скасувати постановити нову відмовивши в задоволенні клопотання за відсутності доказів спільного проживання ОСОБА_8 та ОСОБА_7 та ведення спільного господарства.
Колегія суддів, заслухавши доповідача, ОСОБА_7 , захисника ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , які підтримали свої апеляційні скарги, заперечення прокурора проти їх задоволення, перевіривши доводи апеляційних скарг доходить до наступного.
Колегія не погоджується з пропозицією прокурора про закриття провадження за апеляційними скаргами в зв'язку з проведенням підготовчого судового засідання та призначення кримінального провадження, за обвинуваченням ОСОБА_8 , до розгляду та можливістю вирішення питання про арешт майна судом першої інстанції.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 314 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, оскільки треті особи на майно яких накладений арешт не є учасниками судового провадження суд першої інстанції позбавлений можливості розглянути їх клопотання про зняття арешту, а отже, права третіх осіб, у таких випадках підлягають захисту в порядку апеляційного провадження.
Приймаючи рішення про накладення арешту на майно ОСОБА_7 слідчий суддя не взяв до уваги приписи ч. 5 ст. 170 КПК України згідно з якими у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті (арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи). В такому випадку арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
З змісту наведеної норми закону вбачається, що накладення арешту з метою забезпечення конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи на майно третіх осіб не допускається, оскільки він може бути накладений на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.
Стверджуючи, що належне ОСОБА_7 майно - магазин змішаної торгівлі площею 263,2 кв. м., розташований в за адресою АДРЕСА_1 , фактично придбаний за кошти викрадені ОСОБА_8 , а ні слідчий у поданні, а ні прокурор під час розгляду клопотання не надали доказів на підтвердження даного факту, зокрема, про спільне проживання ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , на що йде посилання в клопотанні.
В той же час, з наданих ОСОБА_7 суду апеляційної інстанції доказів вбачається, що згідно договору купівлі-продажу від 25 вересня 2013 року він придбав земельну ділянку в с. Говтвянчик Полтавського району, а в грудні цього ж року звернувся до Полтавської районної державної адміністрації про зміну цільового призначення земельної ділянки для комерційної діяльності і будівництва магазину, яке розпочате у грудні 2014 року після отримання усіх дозвільних документів.
Виходячи з викладеного доводи апеляційних скарг є слушними, а ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням нової з відмовою в задоволенні клопотання слідчого як такого, що не ґрунтується на законі.
Керуючись ст.ст. 405, 422 КПК України колегія суддів,-
апеляційні скарги ОСОБА_7 та захисника ОСОБА_9 в інтересах підозрюваної ОСОБА_8 задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтава від 30 березня 2016 року скасувати, постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання старшого слідчого СУ ГУ НП в Полтавській області про арешт майна ОСОБА_7 відмовити.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4