Ленінський районний суд м.Полтави
Справа № 553/220/16-а
Провадження № 2-а/553/19/2016
Іменем України
15.04.2016м. Полтава
Ленінський районний суд міста Полтави у складі:
головуючого - судді Чистик І.О.,
при секретарі - Коломієць А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії, -
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії, посилаючись на те, що в січні 2015 року він звернувся до відповідача за призначенням пенсії за віком. На підставі його звернення була призначена пенсія. При цьому відповідачем не було враховано наявність пільгового стажу на посаді лікаря-психіатра виїзної бригади станції швидкої допомоги. В зв'язку з цим, він звернувся до Ленінського районного суду м. Полтави з позовом про зарахування йому стажу роботи в подвійному розмірі. Постановою Ленінського районного суду м. Полтави від 22.07.2015 року по справі № 553/1548/15-а позовні вимоги задоволені в повному обсязі: - зобов'язано Управління Пенсійного фонду України Ленінського району в м. Полтаві у відповідності до ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи у подвійному розмірі роботу з 30.03.2004 року по 31.12.2012 року на посаді лікаря-психіатра виїзної психіатричної бригади Полтавської станції швидкої медичної допомоги та з 31.12.2012 року 14.01.2015 року на посаді лікаря-психіатра в Комунальній установи «Полтавський обласний центр екстренної меддопомоги та медицини катастроф», а також провести перерахунок пенсії, починаючи із 14.01.2015 року. Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.10.2015 року постанова Ленінського районного суду м. Полтави від 22.07.2015 року залишена без змін. Таким чином, його загальний стаж роботи значно збільшився. Вважав, що його лікарський стаж роботи дає право на виплату грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій відповідно до п.7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». 04 грудня 2015 року він звернувся до відповідача за заявою про проведення відповідної виплати (вхідний №105/к-02/2), але відповідач відмовив йому у виплаті грошової допомоги, при цьому у своїй відповіді від 18.12.2015 року взагалі нічим не обґрунтував таку відмову. З наведених підстав просив суд задовольнити позов.
Позивач та його представник, будучи належним чином повідомленими про час і місце судового розгляду, в судове засідання не з'явились. Позивач подав суду заяву, відповідно до якої він підтримує заявлені позовні вимоги та просить розглянути справу у його відсутність.
Представник відповідача, будучи належним чином повідомленим про час і місце судового розгляду, в судове засідання не з'явився. Начальником Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області подана до суду заява, відповідно до якої вона просить розглянути справу у відсутність представника відповідача та врахувати заперечення на позов.
За таких обставин, відповідно до вимог ст. 33, 35, 41, 122 КАС України, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність сторін за наявними у справі матеріалами.
Згідно наданих суду письмових заперечень відповідач не визнає заявлені позовні вимоги з наступних підстав. Відповідно до ст. 258 КАСУ за кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, видається один виконавчий лист. Згідно ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України, ст. З Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону державною виконавчою службою підлягають виконанню виконавчі листи, що видаються судами. Згідно зі ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення, зазначеного в статті 3 цього Закону. Відповідно до ст. 24 державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення. Державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом. Після надходження постанови Підрозділу примусового виконання рішень ВДВС ГТУЮ у Полтавській області про відкриття виконавчого провадження буде виконано рішення суду. З наведених підстав просили суд відмовити в задоволенні позову.
Суд, вивчивши позовну заяву, письмові заперечення відповідача, дослідивши письмові докази, що є в матеріалах адміністративної справи, проаналізувавши надані докази, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що постановою Ленінського районного суду м. Полтави від 22.07.2015 року у справі № 553/1548/15-а задоволений позов ОСОБА_1 до УПФУ в Ленінському районі м. Полтави про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії, зобов'язано Управління Пенсійного фонду України Ленінського району в м. Полтаві у відповідності до ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи у подвійному розмірі роботу з 30.03.2004 року по 31.12.2012 року на посаді лікаря-психіатра виїзної психіатричної бригади Полтавської станції швидкої медичної допомоги та з 31.12.2012 року 14.01.2015 року на посаді лікаря-психіатра в Комунальній установи «Полтавський обласний центр екстренної меддопомоги та медицини катастроф», а також провести перерахунок пенсії, починаючи із 14.01.2015 року (а.с. 4-8).
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.10.2015 року постанова Ленінського районного суду м. Полтави від 22.07.2015 року по справі № 553/1548/15-а залишена без змін (а.с. 10-11).
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 03.03.2016 року касаційна скарга УПФУ Ленінського району м. Полтави відхилена, а постанова Леінінького районного суду м. Полтави від 22.07.2015 року та ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.10.2015 року залишені без змін.
Відповідно до ч.1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справи, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Таким чином, згідно ч.1 ст. 72 КАС України суд вважає встановленими судовим рішенням в адміністративній справі № 553/1548/15-а наступні обставини. ОСОБА_1 з 13.08.1990 року, згідно наказу № 128-К від 13.08.1990 року, працював в Станції швидкої медичної допомоги м. Полтави на посаді лікаря виїзної бригади з 13.08.1990 року.
Згідно наказу № 30-к від 03.03.2004 року ОСОБА_1 переведений на посаду лікаря виїзної психіатричної бригади Полтавської станції швидкої медичної допомоги. При цьому, як вбачається з архівної довідки від 07.07.2015 року № 17, наданої Полтавською станцією швидкої допомоги, ОСОБА_1 згідно наказу № 191-к від 31.12.2012р. звільнений з 31.12.2012р. у порядку переведення до КУ Полтавський обласний центр ЕМД та МК.
З 01.01.2013 року Полтавська станція швидкої медичної допомоги ввійшла в структуру Комунальної установи «Полтавський обласний центр екстренної медичної допомоги та медицини катастроф» Полтавської обласної ради, створеної на підставі Закону України від 05.07.2012 року «Про екстрену медичну допомогу», який набрав законної чинності з 01.01.2013 року та згідно рішення тринадцятої сесії шостого скликання Полтавської обласної ради від 14.11.2012 року «Про створення комунальної установи «Полтавський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Полтавської обласної ради.
Згідно наказу № 3-к від 02.01.2013 року ОСОБА_1 був прийнятий на посаду лікаря виїзної психіатричної бригади Комунальної установи «Полтавського обласного центру екстренної медичної допомоги та медицини катастроф» Полтавської обласної ради з 01.01.2013 року де і працює до теперішнього часу.
В 2015 році позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Полтави з заявою про призначення пенсії за віком та подав відповідні документи, які підтверджують його, як загальний стаж: медичного працівника, необхідний для призначення йому пенсії, так і документи, які підтверджують його стаж роботи як лікаря - психіатра.
20.03.2015 р. Управлінням Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Полтави листом № 24-К-02 відмовлено позивачу у перерахунку призначеної пенсії, у зв'язку з тим, що розмір пенсії визначений відповідно до законодавства, оскільки стаж роботи лікарем - психіатром в подвійному розмірі враховується лише до 31.12.2003 року.
Ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено пільги щодо обчислення стажу роботи в деяких закладах охорони здоров'я. Так, за приписами вказаної статті робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СПІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у паталого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров, а також у психіатричних закладах охорони здоров'я зараховується до стажу роботи в подвійному розмірі.
У зв'язку з чим, постановою Ленінського районного суду м. Полтави від 22.07.2015 року у справі № 553/1548/15-а задоволений позов ОСОБА_1 до УПФУ в Ленінському районі м. Полтави про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії, зобов'язано Управління Пенсійного фонду України Ленінського району в м. Полтаві у відповідності до ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи у подвійному розмірі роботу з 30.03.2004 року по 31.12.2012 року на посаді лікаря-психіатра виїзної психіатричної бригади Полтавської станції швидкої медичної допомоги та з 31.12.2012 року 14.01.2015 року на посаді лікаря-психіатра в Комунальній установи «Полтавський обласний центр екстренної меддопомоги та медицини катастроф», а також провести перерахунок пенсії, починаючи із 14.01.2015 року (а.с. 4-8).
Відповідно до п.7-1 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "є"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
За таких обставин, суд вважає обґрунтованими доводи позовної заяви про те, що загальний стаж роботи позивача ОСОБА_1, який має бути розрахований з урахуванням постанови Ленінського районного суду м. Полтави від 22.07.2015 року, що набрала законної сили, дає позивачеві право на отримання грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, відповідно до п.7-1 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
В той же час судом встановлено, що відповідач відмовив позивачеві у виплаті цієї одноразової грошової допомоги, що підтверджується копією листа № 105/к-02 від 18.12.2015 року (а.с. 13-15).
З урахуванням викладеного, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги про визнання неправомірними дій відповідача та зобов'язання відповідача провести виплату позивачу ОСОБА_1 грошової допомоги при виході на пенсію за час роботи в закладах та установах державної або комунальної власності в розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, які передбачені Конституцією України та законами України.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В той же час в наданих суду письмових запереченнях відповідач не навів достатні доводи в обґрунтування правомірності своїх дій та відмови в перерахунку пенсії позивачеві.
Під час розгляду справи судом були створені всі необхідні умови для всебічного та повного дослідження обставин справи, сторонам, в тому числі представнику відповідача, під час розгляду справи було роз'яснено їх права та обов'язки, зокрема положення щодо необхідності надання доказів на підтвердження своїх заперечень проти позову, сторонам були надані всі можливості для заявлення необхідних клопотань та надання доказів, що підтверджується матеріалами справи та журналом судового засідання.
Таким чином, суд вважає, що відповідач не надав доказів правомірності відмови в виплаті позивачу ОСОБА_1, передбаченої п.7-1 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” грошової допомоги при виході на пенсію за час роботи в закладах та установах державної або комунальної власності в розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Враховуючи викладене, а також відсутність будь-яких законних підстав для відмови у позові, що підтверджується матеріалами справи, суд вважає, що вимоги позову є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалено на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
За таких обставин суд вважає необхідним стягнути на користь позивача ОСОБА_1 сплачену суму судового збору в розмірі 551 гривня 20 коп., що підтверджується оригіналом квитанції (а.с. 1).
На підставі викладеного, ст.19 Конституції України, Ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», п.7-1 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, керуючись ст.ст.11, 71, 72, 94, 159-163 КАС України, -
Позов ОСОБА_1 до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати неправомірними дії Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про відмову у виплаті ОСОБА_1 передбаченої п.7-1 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” грошової допомоги при виході на пенсію за час роботи в закладах та установах державної або комунальної власності.
Зобов'язати Полтавське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області провести виплату ОСОБА_1, передбаченої п.7-1 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” грошової допомоги при виході на пенсію за час роботи в закладах та установах державної або комунальної власності, у розмірі його десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області на користь ОСОБА_1, зареєстрованого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1, витрати на оплату судового збору у розмірі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) гривня 20 коп.
Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Ленінський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення.
У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Ленінського районного суду м. Полтави ОСОБА_2