Справа № 372/532/16-к
Провадження 1-кс-204/16
ухвала
Іменем України
22 квітня 2016 року Слідчий суддя Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю сторони кримінального провадження - слідчого СВ Обухівського відділу поліції ГУ НП в Київській області ОСОБА_3 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі судових засідань Обухівського районного суду Київської області клопотання слідчого про арешт майна,
Слідчий СВ Обухівського відділу поліції ГУ НП в Київській області, лейтенант поліції ОСОБА_3 , звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на належне потерплій ОСОБА_4 нерухоме майно, а саме: на земельну ділянку площею площею 1000 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3223151000:06:017:0053, наданої для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та житловий будинок з надвірними будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , у кримінальному провадженні №120141102300938 від 20листопада 2014 року, за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, яке погоджено заступником начальника Обухівського відділу Києво-Сятошинської місцевої прокуратури ОСОБА_5 .
З матеріалів клопотання вбачається, що 20.11.2014 року до Обухівського РВ ГУМВС України в Київській області з СУ ГУМВС України в Київській області надійшла заява від ОСОБА_4 , що проживає за адресою: АДРЕСА_2 , за фактом шахрайського заволодіння її майном невстановленими особами, з якоївстановлено, що ОСОБА_6 , 1978 року народження, використовуючи підроблені довіреності від її імені та від імені її дядька ОСОБА_7 , уклад договір купівлі - продажу на земельну ділянку та на буд. АДРЕСА_1 , чим завдав матеріальну шкоду ОСОБА_4 .
Допитана в якості потерпілої ОСОБА_4 повідомила, що у 2006 році вона стала спадкоємицею квартири під смерті батьків, а також після смерті матері отримала ? будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . В іншій частині будинку проживав та був зареєстрований рідний брат її матері - ОСОБА_7 .
Приблизно у 2007 році ОСОБА_7 запропонував ОСОБА_4 відкупити його частину будинку за грошові кошти в розмірі 10 тисяч доларів США, на що остання погодилася та почала займатися питанням продажу своєї квартири та після продажу вищевказаної квартири ОСОБА_4 віддала ОСОБА_7 грошові кошти, а він, в свою чергу передав їй генеральну довіреність на його частину будинку.
В подальшому, в період часу з 2008 року по 2013 року ОСОБА_4 не бачила ОСОБА_7 та нічого про нього не чула. Через деякий час потерпіла дізналася, що її рідний дядько ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Під час оформлення спадкових прав на будинок АДРЕСА_1 , ОСОБА_4 дізналася, що даний будинок вже продано на підставі довіреності, яку начебто видала вона та її рідний дядько ОСОБА_7 після смерті.
В матеріалах кримінального провадження наявна копія довіреності №1113 від 31.07.2014 року, посвідчена приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_8 , згідно якої ОСОБА_7 , померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 , уповноважує ОСОБА_6 , бути його представником з розпорядження (продажу) належного йому на праві власності нерухомого майна, а саме:
? частини земельної ділянки площею 0,1000 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , наданої для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарський будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 3223151000:06:017:0053 за ціну та на умовах на його розсуд;
? частини земельної ділянки площею 0,1000 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , наданої для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3223151000:06:017:0054;
? частини земельної ділянки площею 0,1000 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ,
з правом підписання від імені ОСОБА_7 відповідних договорів купівлі - продажу вказаних земельних ділянок та договору купівлі-продажу житлового будинку).
Також, в матеріалах кримінального провадження наявна копія довіреності №560 від 31.07.2014 року, посвідчена приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_9 , згідно якої ОСОБА_4 , уповноважує ОСОБА_6 , бути її представником з продажу від її імені належного їй нерухомого майна, а саме:
? частини земельної ділянки площею 0,1000 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , наданої для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарський будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 3223151000:06:017:0053 за ціну та на умовах на його розсуд;
? частини земельної ділянки площею 0,1000 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , наданої для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3223151000:06:017:0054;
? частини земельної ділянки площею 0,1000 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ,
з правом підписання від імені ОСОБА_4 відповідних договорів купівлі - продажу вказаних земельних ділянок та договору купівлі-продажу житлового будинку).
Крім того, 18.03.2016 року до СВ Обухівського ВП ГУ НП в Київській області від ОСОБА_4 надійшло в якому вона просить, що оскільки на даний момент майно відчужене на користь ОСОБА_10 на підставі підроблених доручень від її імені та від імені її покійного дядька ОСОБА_7 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 про накладення арешту на майно.
Вартість майна, яким заволоділи шахраї складає 361681,00 грн., яких:
62 019, 00 грн. це інвентаризаційна вартість житлового будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 , згідно технічного паспорту;
299 662,00 грн. вартість земельної ділянки станом на 25.06.2014 року, площею 1000 квадратних метрів, яка розташована по АДРЕСА_1 , згідно звіту, складеного ТОВ «Київський інститут оціночної діяльності».
Оскільки особи, які вчинили злочин та незаконно відчужили належне ОСОБА_4 нерухоме майно можуть на осіб, яким воно відчужене з метою його подальшої передачі третім особам, потерпіла просить накласти арешт на вищезазначене майно та винести заборону на його нотаріальне відчуження.
Заслухавши слідчого, який підтримав внесене клопотання приходжу до наступного.
Слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 цього Кодексу. Крім того, у випадку задоволення цивільного позову суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про накладення арешту на майно для забезпечення цивільного позову до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.
Згідно ст. 171 КПК України, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач. У клопотанні цивільного позивача, слідчого, прокурора про арешт майна підозрюваного, обвинуваченого, іншої особи для забезпечення цивільного позову повинно бути зазначено: 1) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди. Вартість майна. Яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову, повинна бути спів мірною із розміром шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
Згідно із ч.2 ст.172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Відповідно ст.173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту.
2. При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:
1) правову підставу для арешту майна;
2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення;
3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову;
4) наслідки арешту майна для інших осіб;
5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Виходячи з викладеного в клопотанні, підстав для накладення арешту на нерухоме майно, а саме: на земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3223151000: 06:017:0053, площею 1000 кв. м, цільове призначення якої для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та на житловий будинок з надвірними будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що як вбачається з матеріалів клопотання належить на даний час ОСОБА_10 на підставі договорів купівлі-продажу, посвідчених приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу ОСОБА_11 , слідчий суддя не вбачає.
Так з матеріалів клопотання вбачається, що власнику майна, яким як з'ясовано з матеріалів клопотання слідчим суддею, вірогідно на даний час є ОСОБА_10 , підозру не пред'явлено, а оскільки в силу положень ст. ст. 276- 279 КПУ України арешт на майно осіб, які не є підозрюваними і не затримані за підозрою та не є обвинуваченими, може бути накладено лише у випадку, коли вони в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння або отримали чи придбали майно у підозрюваної, обвинуваченої чи засудженої особи.
Як зазначено в Узагальненні судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року, «щодо осіб, які не є підозрюваними (яким у порядку, передбаченому ст.ст. 276 - 279 КПК, повідомлено про підозру, або яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення), обвинуваченими (особа, обвинувальний акт щодо якої передано до суду в порядку, передбаченому ст. 291 КПК) або особами, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, не може бути прийнято ухвалу про арешт майна.
Враховуючи наведене, навіть якщо у слідчого судді є достатні підстави вважати, що певною особою було вчинено кримінальне правопорушення, він не має повноважень накладати арешт на майно особи, яка не є підозрюваним.
З огляду на наведене правильною є практика, коли слідчі судді визнають клопотання про накладення арешту на майно передчасними та відмовляють у їх задоволенні, оскільки на момент їх розгляду, особам, про майно яких йдеться в клопотанні, не повідомлено про підозру.»
Окрім того, як зазначено у ч.3 ст.170 КПК України, арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, i перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб з метою забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову. Відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України, заборона використання житлового приміщення, в якому на законних підставах проживають будь-які особи, не допускається.
З огляду на наведене слідчий суддя визнає клопотання слідчого про накладення арешту на майно необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 132, 170, 171-173, 309, 369-372, 532 КПК України, слідчий суддя,
У задоволенні клопотання слідчого СВ Обухівського відділу поліції ГУ НП в Київській області, лейтенанта поліції ОСОБА_3 про арешт майна, а саме: земельної ділянки площею1000 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3223151000:06:017:0053, наданої для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та житловий будинок з надвірними будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , у кримінальному провадженні №120141102300938 від 20листопада 2014 року відмовити.
Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Апеляційного суду Київської області шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня проголошення ухвали; у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5 днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Слідчий суддяОСОБА_1