Броварський міськрайонний суд Київської області
м.Бровари № справи 361/8025/15-ц
№ провадження 2/361/447/16
22.04.2016
22 квітня 2016 року Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді Білик Г.О.
при секретарі Коваль О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Бровари цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Служба у справах дітей Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації про позбавлення батьківських прав та виключення із актового запису про народження дитини,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Обгрунтовуючи заявлені вимоги зазначила, що з 22 березня 2013 року до 19 червня 2014 року перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу народився син ОСОБА_4. Також зазначила, що відповідач вже два з половиною роки ухиляється від виконання батьківських обов'язків, не цікавиться життям сина, не бере участі у його фізичному та духовному розвитку, а також не надає матеріальної допомоги.
Позивач та представник позивача позов підтримали з викладених в позовній заяві підстав.
Відповідач в судовому засіданні не з'явився, про його проведення повідомлений належним чином.
Представник Служба у справах дітей та сім'ї Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації в судовому засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, проти задоволення позову не заперечує.
Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що є матір'ю позивача. За час перебування у шлюбі з її дочкою відповідач не працював, матеріальної допомоги не надавав, участі у житті сина не приймав. Коли сину виповнилося чотири місяці відповідач зібрав свої речі та пішов з квартири. На разі вихованням малолітнього ОСОБА_3 та його утриманням займається позивач, вона та її чоловік (батько позивача).
Свідок ОСОБА_6.в судовому засіданні пояснив, що є батьком позивача. Під час перебування його дочки у шлюбі з відповідачем останній ніде не працював. Коли народився малолітній ОСОБА_3 відповідач участі у його вихованні не приймав, життям дитини не цікавився і коли дитині виповнилося чотири місяці залишив дружину та дитину. На разі вихованням малолітнього ОСОБА_3 та його утриманням займається позивач, він та його дружина (мати позивача).
Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що є хрещеної матір'ю ОСОБА_3. Зазначила, що відповідач є безвідповідальною людиною, оскільки в вихованні малолітнього ОСОБА_3 участі не приймає. Вихованням дитини та утриманням займаються позивач та її батьки.
Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснив, що є хрещеним батьком малолітнього ОСОБА_8. Останній раз бачив відповідача приблизно два роки тому. За весь цей час відповідач з дитиною не спілкувався та не цікавився його життям. Вихованням та утриманням дитини займається позивач та її батьки.
Суд, заслухавши пояснення позивача, її представника, свідків, повно та всебічно з'ясувавши обставини в справі, об'єктивно дослідивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, знаходить позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
22 березня 2013 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровано шлюб.
ІНФОРМАЦІЯ_4 в подружжя народився син - ОСОБА_8, що підтверджується свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_2, видане Відділом реєстрації актів цивільного стану Деснянського районного управління юстиції у м. Києві.
В свідоцтві зазначено, що батьком хлопчика є ОСОБА_2, а матір'ю - ОСОБА_9.
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 19 червня 2014 року шлюб між сторонами розірвано. Змінено прізвище «ОСОБА_1 на її дошлюбне прізвище ОСОБА_1.
Як вбачається з виконавчого листа виданого Деснянським районним судом міста Києва судовим наказом № 2-3204/2014 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_9 аліменти на утримання малолітнього ОСОБА_3. Однак відповідно довідки виданої Відділом Державної Виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції від 22.07.2015 року № 24825 позивач аліменти на утримання сина ОСОБА_4 не отримує.
Служба у справах дітей Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації надала до суду Висновок про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_2, так як він свідомо нехтує своїми обов'язками, ухиляється від виховання та навчпння сина, не проявляє щодо нього батьківської турботи, не цікавиться його життям та здоров'ям, не утримує матеріально. Виховання, контроль та матеріальне забезпечення дитини здійснює мати.
Відповідно до ст.150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку піклуватися щодо неї.
Згідно ч. 1 ст.12 ЗУ «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Відповідно ст. 164 СК України мати і батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав якщо: він (вона) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини, а також те, що батьки є хронічними алкоголіками чи наркоманами, жорстоко поводяться з дитиною, вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва, засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.
Згідно п.п. 2 п.16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Виходячи з наведеного, судом встановлено, що відповідач не цікавиться життям сина, не піклується про його духовний та моральний розвиток та не надає матеріальної допомоги, а тому позовні вимоги в частині позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 є законними, обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Що стосується вимог позивача щодо виключення відомостей про ОСОБА_2 як батька дитини ОСОБА_3 у Книзі реєстрації народжень суд вважає за необхідне відмовити в цій частині позовних вимог з наступних підстав.
Так, відповідно до ст. 133 СК України, якщо дитина народилася у подружжя, дружина записується матір'ю, а чоловік - батьком дитини.
Жінка, яка народила дитину у шлюбі, має право оспорити батьківство свого чоловіка, пред'явивши позов про виключення запису про нього як батька дитини з актового запису про народження дитини. Вимога матері про виключення запису про її чоловіка як батька дитини з актового запису про народження дитини може бути задоволена лише у разі подання іншою особою заяви про своє батьківство. До вимоги матері про внесення змін до актового запису про народження дитини встановлюється позовна давність в один рік, яка починається від дня реєстрації народження дитини (ст. 138 СК України).
Судом встановлено та не заперечувалось позивачем, що батьками ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, є ОСОБА_2 та ОСОБА_1, сторони по справі. Факту батьківства ані позивач, ані відповідач не оспорюють, іншою особою заяви про своє батьківство відносно малолітнього ОСОБА_3 не подано, у зв'язку з чим у суду не має підстав для задоволення вимог позивача щодо виключення відомостей про відповідача як батька малолітнього ОСОБА_3 з актового запису про його народження.
Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення суд присуджує з другої сторони понесені нею судові витрати, а тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір.
керуючись ст. ст. 150, 164-165 СК України, постанова Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ст. ст. 10-11, 60, 88, 213-215 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Служба у справах дітей Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації про позбавлення батьківських прав та виключення із актового запису про народження дитини - задовольнити частково.
Позбавити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 батьківських прав відносно його сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження Серії НОМЕР_2, видане Відділом реєстрації актів цивільного стану Деснянського районного управління юстиції у м. Києві).
Стягнути з ОСОБА_2, ідентифікацій номер НОМЕР_3 на користь ОСОБА_1 ідентифікацій номер НОМЕР_1 судовий збір в розмірі 974 (дев'ятсот сімдесят чотири) грн. 40 коп.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст рішення суду е виготовлений 25 квітня 2016 року.
Суддя Г.О. Білик