Коростишівський районний суд Житомирської області
Справа № 280/293/16-а
Провадження № 2-а/280/28/16
Іменем України
12 квітня 2016 року м.Коростишів
Коростишівський районний суд Житомирської області у складі:
головуючого судді Щербаченко І. В.,
при секретарі Бондаренко Н. С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Коростишівського районного суду Житомирської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Коростишівському районі Житомирської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Коростишівського районного суду Житомирської області звернувся позивач з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Коростишівському районі Житомирської області, в якому просить визнати неправомірними дії та рішення управління Пенсійного фонду України в Коростишівському районі Житомирської області щодо відмови в перерахунку пенсії на підставі довідки №18/4 від 26 січня 2016 року, виданої прокуратурою Житомирської області у зв'язку із змінами розміру заробітної плати, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №1013 від 09 грудня 2015 року «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», та зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Коростишівському районі Житомирської області здійснити перерахунок і виплату пенсії відповідно до статті 50? Закону України «Про прокуратуру» у редакції, яка була чинна на час призначення у січні 2009 року, у розмірі 90% від розміру місячної заробітної плати, зазначеної у довідці №18/4 від 26 січня 2016 року, виданої прокуратурою Житомирської області, з 01 січня 2016 року без обмеження максимального розміру, встановленим Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», з урахуванням раніше виплачених коштів. В обґрунтування позову вказує, що працює в органах прокуратури на різних прокурорсько-слідчих посадах із серпня 1993 року по даний час. Відповідно до статті 50? Закону України «Про прокуратуру» в редакції від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ управлінням Пенсійного фонду України в Коростишівському районі Житомирської області у січні 2009 року позивачу призначено пенсію за вислугу років у розмірі 90% від суми місячної заробітної плати. 19 лютого 2016 року позивач звернувся до управління Пенсійного фонду України в Коростишівському районі Житомирської області з заявою про перерахунок пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» у розмірі 90% від суми місячного (чинного) заробітку у зв'язку з підвищенням розміру заробітної плати відповідно до довідки прокуратури Житомирської області від 26 січня 2016 року №18/4. 26 лютого 2016 року позивач отримав відповідь управління Пенсійного фонду України в Коростишівському районі Житомирської області, якою йому було відмовлено у перерахунку пенсії. Позивач вважає дану відмову неправомірною та такою, що порушує його права.
Позивач в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву, в якій просить справу розглядати за його відсутності, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.
Представник відповідача подав до суду заяву, в якій просить справу розглядати за відсутності представника відповідача, в письмових запереченнях просить відмовити у задоволенні позову.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про задоволення позовних вимог частково з наступних підстав.
З копії відповіді управління Пенсійного фонду України в Коростишівському районі Житомирської області №1263/03 від 26 лютого 2016 року вбачається, що позивач звернувся до управління з письмовим зверненням 19 лютого 2016 року про перерахунок пенсії на підставі довідки №18/4 від 26 січня 2016 року, виданої прокуратурою Житомирської області. Даною відповіддю йому було відмовлено в перерахунку, оскільки з 01 червня 2015 року згідно пункту 5 Прикінцевих положень Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення” №213-VIII від 02 березня 2015 року у зв'язку з неприйняттям закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01 червня 2015 року скасовані (втратили чинність) норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначені відповідно до Закону України “Про прокуратуру”. Стаття 86 Закону України “Про прокуратуру” від 14 жовтня 2014 року, яка регулює питання пенсійного забезпечення працівників прокуратури, мала набрати чинності з 25 квітня 2015 року (через 6 місяців після опублікування цього Закону). Водночас, Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про прокуратуру” щодо відтермінування набрання чинності від 21 квітня 2015 року №335VIII змінив дату набрання чинності.
У письмових запереченнях представник відповідача посилається на те, що відповідно до частини 2 статті 501 Закону України “Про прокуратуру” пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. А тому і момент призначення пенсії застосовується законодавства, що діє на момент звернення за призначенням пенсії, а при зверненні з заявою про перерахунок пенсії застосовуванню підлягає законодавство, що діє в момент подання заяви про перерахунок пенсії. Також, відповідно до частини 16 статті 50? Закону України “Про прокуратуру” тимчасово у період з 01 квітня 2015 року по 31 грудня 2016 року особам, на яких поширюється дія цього Закону (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії/щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених цим Законом, законами України "Про статус народного депутата України", "Про державну службу", "Про судоустрій і статус суддів", пенсія, призначена відповідно до цієї статті, не виплачується. Відповідно до Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення” від 02 березня 2015 року в редакції від 29 грудня 2015 року положеннями частини 18 статті 501 Закону України “Про прокуратуру” закріплено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Умови та порядок пенсійного забезпечення прокурорів та слідчих визначено статтею 501 Закону України “Про прокуратуру” (№ 1789-ХІІ). Відповідно до частини першої статті 501 даного Закону в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачу, прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку. Так, відповідно до частини тринадцятої статті 501 даного Закону обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.
Крім того, вирішуючи питання про застосування цього Закону в часі, суд бере до уваги позицію, висловлену в постанові Верховного Суду України від 17 грудня 2013 року, та виходить із того, що згідно зі статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
Відповідно до статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Конституційний суд України у рішенні № 8-рп/2005 від 11 жовтня 2005 року чітко визначив критерії, за якими можливо встановити, чи відбулося таке звуження, а саме: звуження обсягу прав та свобод - це зменшення кола суб'єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірюваних показників використання прав та свобод, тобто їх кількісні характеристики.
Відповідач не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування правомірності своїх дій щодо відмови позивачу у перерахунку пенсії в контексті практики Верховного Суду України щодо недопущення звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
З огляду на викладене, позовні вимоги в частині визнання неправомірними дій управління Пенсійного фонду України в Коростишівському районі Житомирської області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії за вислугу років у розмірі 90% від суми заробітної плати та зобов'язання здійснити перерахунок призначеної пенсії за вислугу років виходячи з розміру 90% від місячної заробітної плати на підставі поданих документів про суму заробітної плати прокуратури області є законними і обґрунтованими, а тому підлягають частковому задоволенню з 01 березня 2016 року, враховуючи положення частини 4 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії 19 лютого 2016 року.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 9, 11, 86, 159, 162, 163, 167, 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Коростишівському районі Житомирської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії та рішення управління Пенсійного фонду України в Коростишівському районі Житомирської області від 26 лютого 2016 року №1263/03 щодо відмови в перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки №18/4 від 26 січня 2016 року, виданій прокуратурою Житомирської області у зв'язку із змінами розміру заробітної плати, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №1013 від 09 грудня 2015 року «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів».
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Коростишівському районі Житомирської області здійснити перерахунок і виплату пенсії ОСОБА_1 у розмірі 90% від розміру місячної заробітної плати на підставі довідки №18/4 від 26 січня 2016 року, виданій прокуратурою Житомирської області, з 01 березня 2016 року без обмеження максимальним розміром, встановленим Законом України «Про заходи щодо законодавчого реформування пенсійної системи», з урахуванням раніше виплачених коштів.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень управління Пенсійного фонду України в Коростишівському районі Житомирської області на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у сумі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) гривня 20 копійок.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня отримання копії постанови за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Постанова, відповідно до частини 1 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя І. В. Щербаченко