Ухвала від 22.04.2016 по справі 2-7/10

Справа № 2-7/10 Головуючий у 1 інстанції: Галушка О.Г.

Провадження № 22-ц/773/729/16 Категорія: 27 Доповідач: Шевчук Л. Я.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2016 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Шевчук Л.Я.,

суддів - Данилюк В.А., Подолюка В.А.,

секретар с/з - Черняк О.В,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за заявою ОСОБА_2 про відстрочку та розстрочку виконання рішення Нововолинського міського суду від 29 квітня 2010 року в справі за позовом Приватного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_2, Малого приватного підприємства «Берізка» про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Нововолинського міського суду Волинської області від 21 березня 2016 року,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу на ухвалу Нововолинського міського суду від 21 березня 2016 року, якою в задоволенні заяви ОСОБА_2 про відстрочку та розстрочку виконання судового рішення відмовлено.

В поданій на ухвалу суду апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу і прийняти рішення про відстрочку та розстрочку виконання рішення суду. Зазначає, що суд безпідставно відмовив в задоволенні його заяви про відстрочку та розстрочку виконання судового рішення.

В судове засідання особи, які беруть участь у справі, не з'явилися, хоча у встановленому законом порядку були повідомлені про час та місце судового засідання, а тому апеляційний суд розглядав справу у їх відсутності.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 слід відхилити, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.

Із матеріалів справи убачається, що рішенням Нововолинського міського суду 29 квітня 2010 року, що набрало законної сили, в справі за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Малого приватного підприємства «Берізка» про стягнення заборгованості за кредитним договором постановлено стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_2, ОСОБА_3, Малого приватного підприємства «Берізка» заборгованість за кредитними договорами.

Боржник ОСОБА_2 звернувся в суд із заявою про відстрочку та розстрочку виконання постановленого судового рішення, в якій зазначив, що він є інвалідом 2 групи, має на утриманні малолітню дитину, а тому не має можливості одноразово сплатити всю суму заборгованості, в зв'язку з чим просив суд відстрочити виконання рішення суду до березня 2017 року.

Відповідно до статті 373 ЦПК України за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання.

За змістом статті 373 ЦПК України суд може відстрочити або розстрочити виконання судового рішення лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім'ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Відмовляючи в задоволенні заяви ОСОБА_2 про відстрочку та розстрочку виконання судового рішення, місцевий суд виходив з того, що обставини, на які послався боржник в своїй заяві про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду, не носять особливого характеру і не можуть ускладнити виконання рішення суду.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, оскільки вони відповідають обставинам справи.

Крім того, судове рішення, виконання якого просить відстрочити боржник ОСОБА_2, постановлено 23 листопада 2010 року, а із заявою про відстрочку та розстрочку виконання рішення суду ОСОБА_2 звернувся лише в березні 2016 року, тобто через 6 років після постановлення судового рішення.

Врахувавши наведені обставини, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_2 про відстрочку та розстрочку виконання рішення суду.

Доводи апеляційної скарги не впливають на правильність ухвали суду, яка постановлена з додержанням вимог закону, підстав для її скасування немає.

Керуючись ст. ст. 307, 312, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу заявника ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Нововолинського міського суду Волинської області від 21 березня 2016 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий:

Судді: