Справа № 201/3786/16-ц (2/201/1526/2016)
12 квітня 2016 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська
у складі : головуючого - судді Черновського Г.В.,
при секретарі - Шнейдеріс А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про розірвання шлюбу.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що у зареєстрованому шлюбі з відповідачем вони перебувають з 16 вересня 2006 року, від якого мають малолітню доньку. Сторони припинили сімейні стосунки, мешкають окремо, спільного господарства не ведуть. Спільне життя не склалося внаслідок втрати взаєморозуміння та різних поглядів на сімейне життя.
Позивач надала суду заяву про розгляд даної цивільної справи без її участі, в заяві вказала, що позовні вимоги підтримує, на розірванні шлюбу між сторонами наполягає.
Відповідач надав суду заяву про розгляд даної цивільної справи без його участі, в заяві вказав, що позовні вимоги визнає, проти задоволення позову не заперечує.
За таких обставин суд вважає за можливе відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України розглянути дану цивільну справу без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу за правилами.
Суд, вивчивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі з 16 вересня 2006 року, зареєстрованого Жовтневим відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис №984, від якого мають малолітню доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Також судом встановлено, що подружні стосунки між сторонами припинено, спільного господарства не ведеться, на час вирішення справи сторонами жодних заходів для примирення не вживається.
Згідно ст. 110 Сімейного Кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Згідно ст. 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Відповідно до ст. 112 Сімейного Кодексу України, при розгляді справи про розірвання шлюбу суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Враховуючи вищезазначені обставини, та приймаючі до уваги, що шлюбно-сімейні відносини між сторонами по даній справі припинені, та до цього часу не поновлені, позивач наполягає на розірванні шлюбу між ним та відповідачем, а відповідач, в свою чергу, позовні вимоги визнає, суд приходить до висновку про те, що шлюб сторін по даній справі розпався остаточно, відновлений бути не може, а тому підлягає розірванню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 110, 112 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 10, 11, 60, 197, 212, 213, 215 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги - задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 16 вересня 2006 року Жовтневим відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис №984, міжОСОБА_1 та ОСОБА_2, які мають малолітню доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 - розірвати.
Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 223 ЦПК України.
Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий-суддя Г. В. Черновськой