Справа № 201/9478/13-ц
Провадження 4-с/201/40/2016
19 квітня 2016 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська
у складі: головуючого судді Батманової В.В.,
при секретарі Гоц Г.Ю.
за участю представника скаржника ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за скаргою ОСОБА_2, суб'єкт оскарження Жовтневий відділ державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції на дії державного виконавця -
Скаржник звернувся з даною скаргою до суду, в обґрунтування її зазначив, що ОСОБА_3 є боржником у виконавчому провадженні № 43714391, яке було відкрито на підставі виконавчого листа № 201/9478/13 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 заборгованості в загальному розмірі 300 580 грн., який був виданий Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська. Згідно з постановою 24.06.2015 державним виконавцем Жовтневого ВДВС ДМУЮ було винесено постанову про повернення стягувачу виконавчого листа, яка була скасована ухвалою Жовтневого районного суд м. Дніпропетровська від 25.11.2015. Скаржник звертався, після цього до відділу ДВС з пропозицією здійснити всі належні для реалізації майна боржника, проте отримав відмову, у зв'язку із чим дії останнього є неправомірними та просить зобов'язати виконавця передати до системи електронних торгів інформацію для проведення реалізації арештованого майна.
Представник заявника в судовому засіданні підтримав доводи скарги, просив її задовільнити в повному обсязі.
Представник ВДВС в судове засідання не з'явився, надав заперечення проти скарги в яких в задоволенні скарги просив відмовити.
Боржник в судове засідання не з'явився, про дату та час судового рішення був повідомлений належним чином.
Суд, заслухавши сторони, дослідивши скаргу та матеріали виконавчого провадження, приходить до наступного.
Згідно частин 1-3 ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до вимог ст. 383 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року № 14 Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії. або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження: п. 13. У справах за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи інших посадових осіб державної виконавчої служби предметом судового розгляду можуть бути рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби (дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів).
Відповідно до ч.2 ст.384 ЦПК України, скарга подається до суду, який видав виконавчий документ.
Судом встановлено, що станом на 13.04.2016 року на примусовому виконанні у Жовтневому відділі державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції знаходився виконавчий лист 201/9478/13-ц виданий 12.06.2014 р. Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 сплачену суму авансу у розмірі 300 580 грн. 00 коп.
У ході примусового виконання було встановлено, що за боржником зареєстроване нерухоме майно, а саме домоволодіння № 76, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Яснополянська,( свідоцтво про право власності, серія та номер: 2574132, САЕ № 530659, видане 18.04.2013.), також було встановлено, що домоволодіння розташоване на земельній ділянці площею 0,0497 кв.м. (державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯМ № 469715).
Враховуючи вищевикладене, державним виконавцем були здійснені усі необхідні дії спрямовані на примусову реалізацію мана боржника, за результатами яких відповідно до вимог пункту 5.12.6 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 № 74/5, що є чинним відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень, Доручення управління державної виконавчої служби ГУЮ у Дніпропетровській області від 05.09.2013 №02.4-60/3661 «Щодо документів відносно передачі майна на реалізацію», а також, розділу II Тимчасового порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 16.04.2014 № 656/5 Про проведення експерименту із запровадженням порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів управлінням державної виконавчої служби ГТУЮ у Дніпропетровській області, державним виконавцем спочатку 29.05.2015 року, а потім 04.12.2015 року на адресу управлінням державної виконавчої служби ГТУЮ у Дніпропетровській області був спрямований пакету документів щодо передачі на реалізацію арештованого нерухомого майна, що належить ОСОБА_3, а саме: Домоволодіння (житловий будинок літ. В-2 загальною площею 27,9 м2), вартість якого визначена у сумі 813 843,00 грн., що розташований за адресою: Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, вул. Яснополянська, 76, що розташований на земельній ділянці площею 0,0497 га.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 29.09.2015 по справі № 201/9478/13-ц, провадження № 4-с/201/50/2015, залишену без змін Апеляційним судом Дніпропетровської області скаргу ОСОБА_2 було задоволено частково, а саме: скасовано постанову про повернення виконавчого документу стягувану від 24.06.2015 № 43714391, винесену державним виконавцем Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції ОСОБА_4 на підставі виконавчого листа Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська по справі № 201/9478/13-ц від 12.06.2014 та зобов'язано державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції виконати всі передбачені Законом України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-XIV (далі - Закон України № 606-XIV) та іншими нормативними актами виконавчі дії з виконання рішення Жовтневого районного суду Дніпропетровська щодо стягнення з ОСОБА_3І на користь ОСОБА_2 суми боргу у розмірі 300 580, 00 грн. В задоволенні решти скарги, а саме п. 2 в якому ОСОБА_2, просила суд зобов'язати державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції звернути стягнення на домоволодіння, яке належить ОСОБА_3І, та знаходиться за адресою Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, вул. Яснополянська, 76, та окремо на земельну ділянку, належну ОСОБА_3, яка знаходиться за адресою Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, вул. Яснополянська, 76. було відмовлено.
На теперішній час реалізація арештованого державними виконавцями майна, на яке звернено стягнення і яке підлягає примусовій реалізації в межах виконавчого провадження, здійснюється виключно шляхом проведення електронних торгів відповідно до положень, встановлених порядком реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів.
Таким чином, процедура реалізації земельних ділянок визначена Земельним кодексом України відмінна від процедури звернення стягнення на майно, яка визначена Законом України «Про виконавче провадження» та порядком.
У зв'язку з цим, дія порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів не може бути поширена на процедуру реалізації земельних ділянок.
Також слід зазначити, що станом на 13.04.2016 наказом Міністерства юстиції України від 22.12.2015 № 2710/5 затверджений порядок реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, в розділі І якого, зазначено, що в межах виконавчого провадження реалізації шляхом проведення електронних торгів підлягає арештоване майно - рухоме або нерухоме майно боржника (крім земельних ділянок та майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 Закону України «Про виконавче провадження»), на яке звернено стягнення і яке підлягає примусовій реалізації.
У відповідності до ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі, і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Відповідно до вимог статті 11 ЗУ «про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право: накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.
Як вбачається з матеріалів заяви, заявником не надано належних доказів порушення його прав, крім того ним не надано доказів, якими заявник обґрунтовує свої вимоги щодо протиправності дій та винесених державним виконавцем рішень.
Згідно вимог ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Згідно з вимогами ч.1,2 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону державною виконавчою службою підлягають виконанню, в тому числі, такі виконавчі документи - виконавчі листи судів у цивільних справах у випадках, передбачених законом.
Аналізуючи матеріали справи, фактичні обставини та відповідні їм правовідносини у їх сукупності та взаємозв'язку, суд прийшов до висновку, що в даному випадку оскаржувана бездіяльність виконавця відповідала вимогам закону і була правомірною. Таким чином, судом не встановлено, а скаржником не надано належних та достатніх доказів, які могли б бути підставою для задоволення скарги по суті, тому в її задоволенні необхідно відмовити в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 293, 383 - 388 ЦПК України, суд, -
В задоволенні скарги відмовити у повному обсязі.
Ухвалу може бути оскаржено в апеляційний суд Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання апеляційної скарги протягом 5 днів з дня проголошення ухвали.
Суддя