Єдиний унікальний номер 201/4837/16-к
Номер провадження 1-в/201/165/2016
15 квітня 2016 року м. Дніпропетровськ
вул. Паторжинського, 18а
Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі:
Головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
представника кримінально-виконавчої інспекції - ОСОБА_4 ,
засудженого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні подання Жовтневого РВ м. Дніпропетровська КВІ в Жовтневому районі УДПтСУ у Дніпропетровській області про умовно-дострокове звільнення від подальшого відбування покарання на підставі ч. 3 ст. 81 КК України засудженого:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровськ, громадянина України, засудженого за вироком Апеляційного суду Дніпропетровської області від 15 січня 2014 року за ч. 2 ст. 286 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі, відповідно до ухвали Машівського районного суду Полтавської області від 29 січня 2015 року звільненого, у зв'язку із заміною не відбутої частини основного покарання 01 рік 07 місяців 21 день більш м'яким покаранням у виді виправних робіт з відрахуванням заробітної плати в дохід держави, із залишенням додаткової міри покарання, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
В провадженні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська знаходиться подання Жовтневого РВ м. Дніпропетровська КВІ в Жовтневому районі УДПтСУ у Дніпропетровській області та матеріали відносно ОСОБА_5 про умовне-дострокове звільнення останнього від подальшого відбування покарання на підставі ч. 3 ст. 81 КК України.
В судовому засіданні представник кримінально-виконавчої інспекції ОСОБА_4 підтримала подання та просила звільнити засудженого ОСОБА_5 умовно-достроково від подальшого відбування покарання на підставі ч. 3 ст. 81 КК України. В обґрунтування своєї позиції зазначила, що ОСОБА_5 06 лютого 2015 року звільнився з Машівської виправної колонії на підставі ухвали Машівського районного суду Полтавської області від 29 січня 2015 року, відповідно до якої останньому замінено не відбуту частину основного покарання 01 рік 07 місяців 21 день виправними роботами з відрахуванням 20 відсотків з заробітної плати в дохід держави, із залишенням додаткової міри покарання. При цьому, ОСОБА_5 з 09 лютого 2015 року по теперішній час працює на посаді помічника бухгалтера в ТОВ «БЕТА-ВПК», з 01 квітня 2015 року своєчасно проводяться відрахування з заробітної плати останнього. Додала, що за місцем роботи засуджений характеризується з позитивної сторони, порядок відбування виправних робіт не порушує, сумлінно ставиться до праці, стягнень не має. За період відбування покарання ОСОБА_5 до адміністративної та кримінальної відповідальності не притягався. Станом на 14 березня 2016 року відбутий строк покарання у виді виправних робіт складає 10 місяців 09 днів, що становить більше ніж 1\2 строку покарання.
В судовому засіданні засуджений ОСОБА_5 підтримав подання та просив звільнити його умовно-достроково від подальшого відбування покарання на підставі ч. 3 ст. 81 КК України, при цьому, пояснив, що працює на посаді помічника бухгалтера в ТОВ «БЕТА-ВПК» та отримує заробітну платню. Зазначив, що відповідно до вироку суду з нього на користь потерпілої ОСОБА_6 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди стягнено 10 194 гривні та моральну шкоду у розмірі 200 000 гривень, які він до теперішнього часу не відшкодував, з яких підстав пояснити суду не зміг, при цьому додав, що така можливість у нього була. Зазначив, що певні висновки для себе зробив та став на шлях виправлення.
В судовому засіданні прокурор заперечував проти задоволення подання про умовне-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_5 , вважаючи його передчасним та необґрунтованим, мотивуючи свою позицію тим, що представником кримінально-виконавчої інспекції не надано суду переконливих доказів того, що ОСОБА_5 своєю сумлінною поведінкою довів своє виправлення, а навпаки той факт, що засуджений з моменту винесення вироку з 24 жовтня 2013 року і до теперішнього часу жодним чином не відшкодував потерпілій спричинені його діями матеріальні та моральні збитки, навіть частково, при цьому, маючи таку можливість, свідчить про те, що останній не зробив для себе висновків і не став на шлях виправлення. Більш того, звернув увагу суду на тяжкі наслідки вчиненого ОСОБА_5 злочину, зокрема в результаті дорожньо-транспортної події, яка сталася 29 грудня 2011 року з вини засудженого, потерпілий ОСОБА_7 загинув. Просив суд відмовити у задоволенні даного подання.
В судове засідання представник Дніпропетровської міської спостережної комісії не з'явився, про дату та час розгляду подання повідомлявся належним чином, про поважні причини свого неприбуття суд не повідомив, при цьому, заяв про відкладення розгляду зазначеного подання від представника спостережної комісії до суду не надходило, а тому відповідно до ч. 4 ст. 539 КПК України суд вважає за можливе розглянути подання за його відсутністю.
Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши подання Жовтневого РВ м. Дніпропетровська КВІ в Жовтневому районі УДПтСУ у Дніпропетровській області про умовно-дострокове звільнення від подальшого відбування покарання на підставі ч. 3 ст. 81 КК України засудженого ОСОБА_5 та матеріали особової справи № 01/15 відносно останнього, суд приходить до висновку, що подання є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про умовне-дострокове звільнення від відбування покарання.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Згідно до п. 1 ч. 3 ст. 81 КК України умовне-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше половини строку покарання, призначеного судом за злочин невеликої та середньої тяжкості, а також за необережний тяжкий злочин.
Відповідно до доктринального тлумачення кримінального закону умовно-дострокове звільнення від відбування покарання являє собою звільнення засудженого від подальшого відбування покарання за таких умов: 1) особа відбуває основне покарання у виді виправних робіт, службових обмежень для військовослужбовців, обмеження волі, позбавлення волі тощо; 2) засуджений своєю сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення; 3) він фактично відбув встановлену ч. 3 ст. 81 КК України частину призначеного покарання.
Особи, яким покарання було замінено більш м'яким, можуть бути умовно-достроково звільнені і від цього більш м'якого покарання за правилами, передбаченими ст. 81 КК України.
Однією із найважливіших підстав для застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання є виправлення засудженого, яке він довів своєю сумлінною поведінкою і ставленням до праці.
При застосуванні умовно-дострокового звільнення від відбування покарання суди повинні враховувати поведінку засудженого за весь період відбування ним покарання, а також дані про його попередні судимості та відшкодування матеріальних збитків.
Як вбачається з матеріалів особової справи № 01\15, ОСОБА_5 засуджений за вироком Апеляційного суду Дніпропетровської області від 15 січня 2014 року за ч. 2 ст. 286 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі, із позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки. На користь потерпілої ОСОБА_6 з засудженого ОСОБА_5 стягнено в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 10 194 гривні 20 копійок та моральну шкоду у сумі 200 000 гривень.
Відповідно до ухвали Машівського районного суду Полтавської області від 29 січня 2015 року не відбуту частину основного покарання 01 рік 07 місяців 21 день засудженому ОСОБА_5 було замінено більш м'яким покаранням у виді виправних робіт з відрахуванням заробітної плати в дохід держави, із залишенням додаткової міри покарання.
Як встановлено судом і це підтверджується дослідженими у судовому засіданні матеріалами, засуджений ОСОБА_5 з 09 лютого 2015 року по теперішній час працює на посаді помічника бухгалтера в ТОВ «БЕТА-ВПК», з 01 квітня 2015 року своєчасно проводяться відрахування з заробітної плати останнього. Станом на 14 березня 2016 року відбутий ОСОБА_5 строк покарання у виді виправних робіт складає 10 місяців 09 днів, що становить більше ніж 1\2 строку покарання.
Однак, дослідивши подання та матеріали, додані до нього, судом встановлено, що вони не в повному обсязі відповідають вимогам, передбаченим кримінально-виконавчим законодавством, зокрема, у наданому суду поданні про умовне-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_5 від подальшого відбування покарання, по-перше, не наведені обґрунтовані підстави для звільнення останнього від покарання і не зазначено в чому полягає сумлінна поведінка засудженого, якою, на думку КВІ, він довів своє виправлення, по-друге, не конкретизовано від якого саме покарання, основного чи додаткового, суд повинен умовно-достроково звільнити ОСОБА_5 , по-третє, взагалі відсутня дата погодження цього подання із начальником спостережної комісії.
Більш того, під час розгляду подання про умовно-дострокове звільнення ОСОБА_5 від подальшого відбування покарання, представником кримінально-виконавчої інспекції на підтвердження того факту, що засуджений протягом строку відбування покарання у виді виправних робіт не притягався до адміністративної і кримінальної відповідальності не надано жодних документів, зокрема довідку УІТ. Відсутні такі відомості і в наданих суду матеріалах про умовно-дострокове звільнення останнього і в особовій справі № 01\15.
Отже, вирішуючи питання доцільності умовно-дострокового звільнення засудженого ОСОБА_5 від подальшого відбування покарання, суд поряд із вище наведеним, враховує, що до останнього вже застосовано умовно-дострокове звільнення і покарання у виді позбавлення волі замінено на більш м'яке у виді виправних робіт, а також тяжкі наслідки, що настали в результаті вчиненого ОСОБА_5 злочину - смерть потерпілого ОСОБА_7 , при цьому ОСОБА_5 , будучи працездатним і маючи постійний заробіток, до теперішнього часу не відшкодував навіть частково матеріальні збитки потерпілій, що, на думку суду, не свідчить про сумлінну поведінку засудженого та його виправлення.
Поряд із цим, під час розгляду даного подання представником кримінально-виконавчої інспекції не наведено переконливих та обґрунтованих доводів на підтвердження виправлення засудженого ОСОБА_5 , а тому суд приходить до висновку, що подання кримінально-виконавчої інспекції не ґрунтується на законі і не підлягає задоволенню.
З урахуванням викладеного, суд не вбачає правових підстав для задоволення подання, а тому, вважає за необхідне відмовити у задоволенні подання Жовтневого РВ м. Дніпропетровська КВІ в Жовтневому районі УДПтСУ у Дніпропетровській області про умовно-дострокове звільнення ОСОБА_5 від подальшого відбування покарання на підставі ч. 3 ст. 81 КК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 537, 539 КПК України, ст. 166 КВК України, суд,
В задоволенні подання Жовтневого РВ м. Дніпропетровська КВІ в Жовтневому районі УДПтСУ у Дніпропетровській області про умовне-дострокове звільнення ОСОБА_5 від подальшого відбування покарання на підставі ч. 3 ст. 81 КК України - відмовити.
Повернути матеріали особової справи № 01/15 відносно засудженого ОСОБА_5 до Жовтневого РВ м. Дніпропетровська КВІ в Жовтневому районі УДПтСУ у Дніпропетровській області.
Повний текст ухвали буде проголошений учасникам судового провадження о 17 годині 30 хвилин 19 квітня 2016 року.
Ухвала суду набирає законної сили після спливу семиденного строку, встановленого ст. 395 КПК України для її оскарження. Подання апеляційної скарги на ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили та її виконання.
Ухвала може бути оскаржена в порядку ст. 395 КПК України. Апеляційну скаргу на ухвалу суду може бути подано до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд міста Дніпропетровська протягом семи днів з дня її проголошення.
Копію ухвали, в порядку ст. 376 КПК України, учасники судового провадження мають право отримати в суді. Копія ухвали не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1