іменем України
Справа № 210/1374/16-к
Провадження № 1-в/210/1067/16
"13" квітня 2016 р.
Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
засудженого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання ОСОБА_4 , засудженого 08 травня 2014 року Апеляційним судом Дніпропетровської області за ст. 121 ч.1, ст. 296 ч.4, ст. 70 ч. 1 КК України до 5-ти років позбавлення волі, ухвалою Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу застосовано ст. 6 Закону України "Про амністію в 2014 році" та скорочено на половину не відбуту частину покарання
про застосування умовно-дострокового звільнення, -
До Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу надійшло клопотання засудженого ОСОБА_4 про умовно-дострокове звільнення з місць позбавлення волі.
В обґрунтування клопотання ОСОБА_4 зазначає, що у нього фактично настало право на звернення про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, оскільки він відбув необхідну частину строку призначеного покарання, стягнень не має.
В судовому засіданні засуджений ОСОБА_4 підтримав заявлене клопотання та просив суд його задовольнити.
Представник адміністрації колонії, заперечував з приводу задоволення заяви засудженого, посилаючись на те, що ОСОБА_4 характеризується посередньо, не має жодного заохочення, порушував вимоги режиму відбування покарання, за що підлягав стягненням.
Прокурор також просив суд відмовити у задоволенні заяви про умовно-дострокове звільнення, пославшись на те, що засуджений ОСОБА_4 своїм сумлінням ставленням до праці не довів своє виправлення.
Суд, вислухавши пояснення та доводи учасників кримінального провадження, дослідивши особову справу засудженого, його індивідуальну програму соціально-виховної та психологічної роботи із засудженим.
Відповідно до ст. 81 КК України до осіб, що відбувають покарання у вигляді позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Особу може бути умовно-достроково звільнено повністю або частково і від відбування додаткового покарання.
Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за умисний тяжкий злочин (ч. 2, п. 2 ч. 3 ст. 81 КК України).
Як слідує зі змісту кримінального закону, положення про те, що засуджений довів своє виправлення, означає, що його сумлінна поведінка і ставлення до праці свідчать про успішність процесу виправлення і можливості ефективного продовження його при умові застосування умовно-дострокового звільнення.
Передумовою застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання згідно з ч.1 ст. 81 КК України є фактичне відбування особою певного виду покарання. Разом з тим, підставами для такого звільнення є не лише фактичне відбуття засудженим певної частини покарання, а й доведення засудженим свого виправлення.
Доведення засудженим свого виправлення означає досягнення ним такого стану, за якого від даної особи не доводиться очікувати вчинення в майбутньому нових злочинів. Виправлення засудженого має бути підтверджене його сумлінною поведінко і ставленням до праці. При цьому сумлінна поведінка характеризується дотриманням режиму відбування покаранню виконанням покладених на засудженого законних обов'язків; виконанням законних вимог представників адміністрації органу, що виконує покарання; підвищенням загальноосвітнього і професійно-технічного навчання; поведінкою у побуті; стримуванням від порушень режиму відбування покарання, від порушень правил внутрішнього розпорядку, неухильним додержанням загальноприйнятих норм і правил поведінки; активною участю у суспільному житті і сумлінним виконання громадських доручень у процесі відбування покарання; прагненням своєю діяльністю спокутувати вину за вчинений злочин тощо.
Ставлення до праці характеризується постійною свідомою участю у суспільній корисній праці; систематичним виконанням трудових обов'язків, виробничих завдань і дорученої роботи; відсутністю відмов від роботи, невиходів на роботу без поважних причин і порушень трудової дисципліни; відсутністю трудових порушень тощо.
Таким чином, однією з умов застосування до засудженого положень ст. 81 КК України і застосування до нього умовно-дострокового звільнення є те, що він став на шлях виправлення. Про вказане може свідчити його сумлінна поведінка і ставлення до праці.
Розглядаючи клопотання засудженого про застосування відносно нього умовно-дострокового звільнення, та оцінюючи ступінь виправлення засудженого, суд враховує дані про його поведінку і ставленні до праці за весь час відбування покарання.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 відбуває покарання за ч. 1 ст. 121, ч. 4 ст.296, ч. 1 ст. 70 КК України, в місцях позбавлення волі перебуває з 14 червня 2014 року, перебував в Дніпропетровському слідчому ізоляторі та Криворізькій виправній колонії № 80, характеризувався негативно та посередньо. Крім того, піддавався стягненню у березні 2015 року, стягненню, яке на момент розгляду його заяви погашено. Разом із тим, з матеріалів особової справи вбачається, що наявність вищевказаного стягнення слугувало підставою для відмови адміністративної комісії у вересні 2015 року для застосування положень ст. 82 КК УКраїни
Також, з тексту характеристики на засудженого, наданої до суду, станом на 12 квітня 2016 року вбачається, що ОСОБА_4 відмовлено у застосуванні ст. 82 КК України, у зв'язку з невідповідністю оцінки ступеня виправлення (не став шлях виправлення). Крім того, з характеристики на засудженого вбачається, що останній не бере участі у роботі самодіяльних організацій, не проявляє соціально-корисну активність в організації їх роботи, не прагне до підвищення загальноосвітнього рівня, безвідповідально ставиться до виконання робіт із благоустрою установи, не вбачає їх необхідності.
З індивідуальної програми соціально-виховної та психологічної роботи із засудженим вбачається, що станом на момент розгляду заяви за результатами оцінки ступеня виправлення встановлено, що засуджений де довів свого виправлення, а лише стає на шлях виправлення, що є підставою для відмови в застосуванні умовно-дострокового звільнення.
На думку суду, заява ОСОБА_4 про застосування умовно-дострокового звільнення подання передчасно, оскільки оцінка ступеня його виправлення за час відбуття покарання не свідчить про те, що він своїм сумлінним ставленням до праці довів своє виправлення та в подальшому може бути виправлений без ізоляції від суспільства.
В судовому засіданні засуджений не надав суду пояснень, які ж саме обставини та докази свідчать про його безумовне виправлення, та те що він своїм сумлінним ставленням до праці довів таке виправлення, і заслуговує на застосування ст. 81 КК України.
Згідно ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
В сукупності з зазначеним та наявною в матеріалах справи інформацією щодо особи засудженого, який своєю поведінкою та ставленням до праці не довів свого виправлення, суд не знаходить підстав для застосування до засудженого умовно-дострокового звільнення.
На підставі викладеного, керуючись ч. 2 ст. 376 КПК України, ст. 81 КК України, ст.ст. 537, 539 КПК України, суд, -
У задоволенні клопотання ОСОБА_4 про умовно-дострокове звільнення з місць позбавлення волі - відмовити.
На ухвалу протягом семи днів з дня її оголошення прокурор та засуджений можуть подати апеляції до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу.
Повний текст ухвали складено 15 квітня 2016 року.
Суддя: ОСОБА_1