20 квітня 2016 р. Справа № 522/13821/15-а
Категорія: 6.1 Головуючий в 1 інстанції: Свячена Ю.Б.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Осіпова Ю.В.,
суддів - Золотнікова О.С., Скрипченка В.О.,
при секретарі Киселик Д.С.,
за участю представника позивача ОСОБА_1, представників відповідача Ходаковської О.Ю. і Дорогіна К.Ю. та представників 3-ї особи Мельниченко Н.О. і Романюк Г.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційні скарги КП «Малиновський ринок» і виконавчого комітету Одеської міської ради на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 03 листопада 2015 року по справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 до виконавчого комітету Одеської міської ради, 3-х осіб Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради та Комунального підприємства «Малиновський ринок» про визнання протиправним і скасування рішення,-
06.07.2015р. ФОП ОСОБА_6 звернувся до Приморського районного суду м. Одеси із адміністративним позовом до виконкому Одеської міської ради, 3-х осіб Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради, КП «Малиновський ринок», в якому просив суд визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Одеської міськради №217 від 25.06.2015р. «Про демонтаж тимчасових споруд» в частині, що стосується демонтажу тимчасової споруди позивача - металоконструкції приблизною площею 32 кв.м. між торговими місцями НОМЕР_1 в переліку тимчасових споруд, що підлягають демонтажу згідно додатку до цього рішення:
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що дії відповідача по прийняттю оскаржуваних рішень є протиправними, необґрунтованими та такими, що не відповідають нормам законодавства України, а тому, спірне рішення підлягає скасуванню.
Постановою Приморського районного суду від 03 листопада 2015 року адміністративний позов ФОП ОСОБА_6 задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради №217 від 25.06.2015р. «Про демонтаж тимчасових споруд» в частині, що стосується демонтажу тимчасової споруди ОСОБА_6 - металоконструкції орієнтованою площею 32 кв.м. між торговими місцями НОМЕР_1 в переліку тимчасових споруд, що підлягають демонтажу згідно додатку до вказаного рішення.
Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду 1-ї інстанції, в.о. директора КП «Малиновський ринок» 18.11.2015р. та представник виконавчого комітету Одеської міської ради 27.11.2015р. подали апеляційні скарги, в яких зазначили, що судом при винесенні оскаржуваної постанови порушено норми матеріального та процесуального права, просили скасувати постанову Приморського районного суду м. Одеси від 03.11.2015р. та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.
Заслухавши суддю - доповідача, виступи сторін та перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про наявність усіх належних підстав для її задоволення.
Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.
Позивач - ФОП ОСОБА_6 в період 2003 р. по липень 2015р. використовував для здійснення своєї торгівельної (підприємницької) діяльності тимчасову споруду - металоконструкцію (контейнер на торговому місці НОМЕР_2 орієнтовною площею 32 кв.м, розташовану між торговими місцями АДРЕСА_1
Підставою для використання позивачем вказаної вище тимчасової споруди (т.б. контейнера) та здійснення своєї торгівельної діяльності на території Промтоварного ринку «Малиновський» були:
1) договір оренди торгового місця - НОМЕР_2 для експлуатації павільйону пл.33 кв.м, укладений 01.09.2003р. між ФОП ОСОБА_6 та ДП «Чорноморець-Трейдінг» ЗАТ «ФК «Чорноморець»;
2) договір управління майном, укладений 24.05.2005р. між ФОП ОСОБА_6 та КП «Одеська міська типографія», згідно умов якого, міська типографія передала позивачу торговий павільйон НОМЕР_2;
3) технічний паспорт на торгівельний павільйон НОМЕР_2, виданий 11.05.2005р. КП «ОМБТІ та РОН».
11.06.2015р. та 30.06.2015р. Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради винесло на адресу позивача 2 Вимоги, в яких вимагало здійснити до 16.06.2015р. (або до 05.07.2015р.) власними силами та за власний рахунок демонтаж вказаної вище тимчасової споруди (контейнеру на торговому місці НОМЕР_2, оскільки остання встановлена з порушенням «Правил розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності в м.Одесі» №3961-УІ від 09.10.2013р. та чинного законодавства.
В подальшому, у зв'язку із відмовою позивача добровільно демонтувати свій контейнер, виконавчий комітет Одеської міської ради своїм рішенням №217 від 25.06.2015р. «Про демонтаж тимчасових споруд» зобов'язав Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів ОМР вжити заходів з демонтажу цієї тимчасової споруди.
В липні 2015р. Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів ОМР виконала вказане вище рішення виконкому №217 від 25.06.2015р. та 22.07.2015 року дана тимчасова споруда була демонтована і вивезена з території промтоварного ринку.
Не погоджуюсь з зазначеними діями та рішенням виконкому Одеської міської ради, позивач оскаржив їх до суду.
Вирішуючи справу по суті та задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог та, відповідно з неправомірності дій та спірного рішення відповідача.
Проте, колегія суддів апеляційного суду, уважно дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, не може погодитися з такими висновками суду 1-ї інстанції і вважає їх необгрунтованими, з огляду на наступне.
Частиною 2 ст.19 Конституції України та ст.24 Закону України «Про місцеве самоврядування» встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як вбачається зі змісту положень п.16 «Правил роботи дрібно-роздрібної торговельної мережі» (затв. наказом Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України від 08.07.1996р. №369, в редакцій, чинній на момент розміщення спірної тимчасової споруди), розміщення пунктів дрібно-роздрібної торговельної мережі здійснюється господарюючим суб'єктом виключно з письмового дозволу місцевого органу державної виконавчої влади (органу місцевого самоврядування) та за погодженням з органами державного санітарно-епідеміологічного нагляду, пожежної охорони, державної автоінспекції та архітектури.
При чому, будівництво, розміщення стаціонарних об'єктів допускається лише в місцях, визначених відповідним дозволом, а точок пересувної мережі - в районах вулиць, площ та інших орієнтирів, що вказані в дозволах, за умови дотримання правил безпеки руху транспорту й пішоходів.
Одночасно, одразу необхідно наголосити на тому, що на момент встановлення позивачем спірної тимчасової споруди, т.б. у 2003 році, на відповідній території не було офіційно організовано ринку і торгівля у цьому місці (т.б. на тій земельній ділянці) тривалий час фактично відбувалася стихійно, т.б. не була впорядкована у визначений законодавством спосіб.
Як вже зазначалося вище, з матеріалів справи та пояснень представника позивача встановлено, що ФОП ОСОБА_6 встановив свою тимчасову споруду - металоконструкцію (контейнер на торговому місці НОМЕР_2 пл.32 кв.м, розташовану між торговими місцями НОМЕР_1, в 2003 році та аж до червня 2015 року використовував її для здійснення своєї торгівельної (підприємницької) діяльності на території Промтоварного ринку «Малиновський» у м.Одесі.
При цьому, на думку представника позивача, дозвільними документами для використання позивачем вказаної вище тимчасової споруди (т.б. контейнера) та здійснення ним торгівельної діяльності на території ринку «Малиновський» були: договір оренди торгового місця - НОМЕР_2 укладений 01.09.2003р. між ФОП ОСОБА_6 та ДП «Чорноморець-Трейдінг» ЗАТ «ФК «Чорноморець»; договір управління майном, укладений 24.05.2005р. між ФОП ОСОБА_6 та КП «Одеська міська типографія»; та технічний паспорт на торгівельний павільйон НОМЕР_2, виданий 11.05.2005р. КП «ОМБТІ та РОН».
Проте, судова колегія, уважно дослідивши обставини справи та надані сторонами докази, не може повністю погодитися з такою позицією представника позивача і вважає, що позивач, після створення в липні 2005 року Промтоварного ринку «Малиновський», без укладення відповідного договору з КП «Малиновський ринок» та отримання відповідного дозволу (погодження) Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міськради, не мав достатніх підстав використовувати свою тимчасову споруду (т.б. контейнер, на який до речі, окрім технічного паспорту МБТІ, не має правовстановлюючих документів) для здійснення торгівельної діяльності на території цього ринку.
Так, з матеріалів справи встановлено, що 01.09.2003р. між ФОП ОСОБА_6 та ДП «Чорноморець-Трейдінг» ЗАТ «ФК «Чорноморець» дійсно було укладено договір оренди строком на 1 рік (з пролонгацією), згідно з умовами якого, останній передав позивачу в строкове платне користування (оренду) торгове місце НОМЕР_2 для експлуатації павільйону (пл.33 кв.м) для здійснення торгівельної діяльності та зберігання товарів.
Однак, разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, ДП «Чорноморець-Трейдінг» ЗАТ «ФК «Чорноморець», яке безпосередньо передало в оренду позивачу спірне торгівельне місце НОМЕР_2, фактично було суборендарем цих торгівельних місць на даному ринку згідно із договором оренди від 01.12.2004р., укладеним з ЗАТ «Ринок Малиновський», якому, в свою чергу, у відповідності до договору оренди від 01.04.2004р., були передані ці місця ВАТ «ТД Приморьє», яке, в свою чергу, на той час було користувачем земельної ділянки (на якій знаходився ринок) згідно із договором оренди землі від 08.01.2002р., укладеним з Одеською міською радою.
В подальшому, як встановлено матеріалами справи, рішенням Господарського суду Одеської області від 07.07.2005р. (по справі №1-30/123-05-3655) вказаний вище договір оренди землі від 08.01.2002р., укладений між Одеською міською радою і ВАТ «ТД Приморьє» фактично було розірвано та останнє зобов'язано звільнити орендовану земельну ділянку (на якій знаходився ринок) та не перешкоджати територіальній громаді володіти, користуватися і розпоряджатися спірною земельною ділянкою.
Також, на виконання зазначеного рішення господарського суду, між сторонами 29.07.2005р. було укладено та підписано угоду, за умовами якої ВАТ «ТД Приморьє» до 01.08.2005р. добровільно звільняє спірну земельну ділянку та передає її Одеській міській раді, а ЗАТ «Ринок Малиновський» і ДП «Чорноморець-Трейдінг» ЗАТ «ФК «Чорноморець», в свою чергу, передають міській раді належне їм майно, розташоване на цій земельній ділянці (т.б. на території ринку).
Що ж стосується договору управління майном від 24.05.2005р., укладеного між ФОП ОСОБА_6 та КП «Одеська міська типографія», на який посилається представник позивача в обґрунтування законності користування спірним торговим павільйоном (контейнером НОМЕР_2), то як вбачається з матеріалів справи та листа директора КП «Одеська міська типографія» вих. №03 від 13.04.2016р., даний договір ще з 01.09.2005р. був припинений у зв'язку із несплатою ФОП ОСОБА_6 послуг та в зв'язку з розірванням основного договору управління майном з ОК «Малиновський».
Таким чином, у зв'язку з вказаними обставинами, у ДП «Чорноморець-Трейдінг» ЗАТ «ФК «Чорноморець» починаючи з 01 серпня 2005 року вже не було ніяких законних підстав користуватись торгівельними місцями на даному ринку та здавати їх в оренду (суборенду) в тому числі і позивачу, а у КП «Одеська міська типографія», в свою чергу, з 01 вересня 2005р. відповідно, не було жодних підстав здійснювати управління переданим позивачем по договору від 24.05.2005р. майном (контейнером НОМЕР_2).
В подальшому, як встановлено з матеріалів справи та пояснень сторін, Одеська міська рада своїм рішенням від 15.07.2005 року №4261-IV, з метою удосконалення та узаконення торговельної діяльності в місті Одеса, належної організації торгівлі та надання послуг населенню створила Комунальне підприємство «Малиновський ринок», основною метою діяльності якого у Статуті визначено - організацію ринкової торгівлі, надання різноманітних видів послуг та отримання прибутку в інтересах Засновника (т.б. міськради).
Далі, після створення КП «Малиновський ринок», адміністрацією ринку проводилась робота із врегулювання відносин із вже існуючими на цій території суб'єктами господарювання шляхом укладання з ними відповідних типових договорів на надання послуг.
Як видно з матеріалів справи, 14.09.2005р. виконавчий комітет Одеської міської ради своїм рішенням №529 встановив тарифи на послуги, що надаються КП «Малиновський». За цими тарифами підприємці сплачували послуги на підставі укладених договорів, які ним надсилалися або надавалися адміністрацією ринку для підписання.
Так, з матеріалів справи та пояснень представників відповідача та 3-ї особи вбачається, що позивачу, в свою чергу, також неодноразово пропонувалося укласти такий договір, що підтверджується наявним у справі листуванням (вих. №34 від 29.09.2005р., вих.№71 від 25.10.2005р., №17 від 25.12.2008р., №538 від 18.09.2014р.). Однак, позивач ні до моменту демонтажу контейнера, ні до цього часу так і не надав адміністрації КП необхідні документи та не уклав відповідного договору.
Слід зазначити, що вказані дії адміністрації фактично кореспондували положенням «Правил торгівлі на ринках» (затв. рішенням Одеської міської ради від 15.07.2005р. №4221-ІУ), які, в свою чергу, розроблялись на підставі рекомендованих для органів місцевого самоврядування «Правил торгівлі на ринках» (затв. наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, МВС України, ДПА України, Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 26.02.2002р. №57/188/84/105).
Відповідно до вказаних Правил, зокрема, за право займання торговельного місця на ринку справляється ринковий збір у порядку, визначеному законодавством. За окрему плату продавцям можуть надаватися окремі послуги, зокрема, утримання торговельного місця в належному стані. При цьому, цими Правилами визначено, що тарифи на послуги ринку, що пов'язані із забезпеченням діяльності ринкового господарства, установлюються адміністрацією ринку відповідно до чинного законодавства.
Так, Адміністрація ринку при наданні продавцям торговельних місць на визначений термін укладає з ними письмову угоду, в якій рекомендується зазначати термін дії угоди, асортимент (вид) товарів, що реалізуються, розташування торговельного місця, умови оренди торговельного місця, розмір та порядок оплати за оренду майна, перелік послуг, які надає ринок, та їх вартість.
Продавці ж на ринках, в свою чергу, зобов'язані сплатити ринковий збір до початку торгівлі.
Отже, необхідними умовами для здійснення підприємницької діяльності на території КП «Малиновський ринок» було укладання відповідного договору із адміністрацією ринку, сплата ринкового збору та оплата інших послуг ринку, що пов'язані із забезпеченням діяльності ринкового господарства (прибирання, охорона, вивіз сміття тощо).
Однак, як встановлено з матеріалів справи, позивач вказані вище умови не виконував, т.б. тривалий час фактично ухилявся від укладання відповідного типового договору, продовжуючи здійснювати свою торгівельну діяльність на території ринку, не сплачуючи при цьому жодних платежів та не врегулювавши у встановленому законом порядку питання правомірності розміщення та знаходження на ринку свого торгівельного павільйону (контейнеру).
Таким чином, позивач фактично без будь-якого дозволу (т.б. власника з/ділянки чи адміністрації ринку) встановивши спірний торгівельний павільйон, з серпня-вересня 2005 року, т.б. більше 10-ти років, без достатніх підстав здійснював в ньому торгівельну діяльність, не сплачуючи до місцевого бюджету жодних платежів (т.б. податку за використання земельної ділянки; охорону павільйонів; прибирання сміття; вивіз снігу та сміття; освітлення і водопостачання та інш.), внаслідок чого користувався нерівними умовами конкуренції порівняно з іншими суб'єктами господарювання, які здійснюють свою господарську діяльність на території ринку, і які, в свою чергу, на відміну від позивача, добросовісно сплачують усі необхідні платежі за послуги, що надаються на ринку. При цьому, одночасно необхідно звернути увагу на те, що з саме з цього приводу первинна професійна спілка «Приватних підприємців Малиновського ринку» зверталась до адміністрації ринку із листом від 17.04.2015 року №197 з проханням вирішити питання незаконного зайняття торгівельних місць на території ринку окремими підприємцями (серед який є і позивач).
Крім того, 21.10.2011 року прийнято наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №244, яким затверджено «Порядок розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності». Відповідно до п.3 вказаного наказу, останній набрав чинності з дня його офіційного опублікування, т.б. з 12.12.2011 року.
Так, за загальним правилом, визначеним у вказаному Порядку №244, розміщення тимчасової споруди на території міста потребує отримання відповідним суб'єктом господарської діяльності паспорту-прив'язки, порядок отримання якого регламентований у цьому Порядку.
Пунктом 1.9. вказаного Порядку передбачено, що розміщення тимчасових споруд на території ринку, як торговельного об'єкта, визначається планувальною документацією території цього ринку або проектною документацією його споруди.
Судом 2-ї інстанції встановлено, що на підставі вказаного Порядку №244, рішенням Одеської міської ради від 09.10.2013 року №3961-УІ було затверджено «Правила розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності у м.Одесі», пунктом 6.3. яких передбачено, що розміщення тимчасових споруд на території ринку як підприємства торгівлі визначається планувальною документацією території цього ринку або проектною документацією його споруди, погодженою та затвердженою в установленому законодавством порядку, та не потребує отримання паспорту.
Проте, відповідно до Паспорту ринку «Малиновський», затвердженого рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 27.11.2014 року №360, розміщення торгівельного павільйону, приблизною площею 32 кв.м., між торговими місцями НОМЕР_1 на території ринку не передбачено.
Тобто, розміщення спірного торговельного павільйону на вказаному місці фактично суперечить планувальній документації ринку «Малиновський», яка є погодженою в установленому законодавством порядку.
Пунктами 2.20.,2.21 даного Порядку також передбачено, що встановлення тимчасових споруд здійснюється відповідно до паспорта прив'язки. Відхилення від паспорта прив'язки тимчасової споруди не допускається.
А як видно зі змісту п.п.2.30,2.31. вказаного Порядку, у разі закінчення строку дії, анулювання паспорта прив'язки або самовільного встановлення тимчасової споруди, така тимчасова споруда підлягає демонтажу. Розміщення ТС самовільно забороняється.
Як вбачається зі змісту положень п.1.4 «Правил розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності у м.Одесі» (затв. рішенням Одеської міської ради №3961-VI від 09.10.2013р.), протиправно розміщена тимчасова споруда - це тимчасова споруда, яка характеризується хоча б однією з наступних ознак: розміщується без отримання оформленого у встановленому порядку паспорту прив'язки; продовжує розміщуватись після закінчення терміну дії паспорту прив'язки, у тому числі у випадку анулювання паспорту прив'язки чи відмови у його продовженні; розміщується з недотриманням хоча б одного з визначених Паспортом параметрів щодо, типу, розміру ТС та/або місце розташування якого не відповідає місцю, визначеному у паспорті прив'язки; експлуатується з порушенням вимог чинного законодавства України та цих Правил, що встановлено Уповноваженим органом, яким, в свою чергу, є Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради.
В свою чергу, як вже зазначалося вище, розміщення та знаходження на території ринку «Малиновський» тимчасової споруди, яка належить ОСОБА_6, не передбачено планувальною документацією ринку, фактично відбулось без погодження адміністрації ринку (та органу місцевого самоврядування) та з порушенням встановленого порядку організації торгівлі на відповідному ринку, яке полягає у несплаті позивачем протягом 10 років необхідних платежів, відсутністю паспорта прив'язки, що, в свою чергу, дає підстави стверджувати про самовільне встановлення такої тимчасової споруди, її безпідставне знаходження на ринку (т.б. з 2005р. по 2015р.) та її використання позивачем для здійснення торгівельної діяльності, а отже, про наявність усіх законних підстав для її примусового демонтажу.
Як вже зазначалося вище, рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради №360 від 27.11.2014р. було затверджено паспорт ринку «Малиновський» з кількістю торговельних місць 1431 одиниця та доручено в.о. директора ринку вжити усіх необхідних заходів щодо приведення торговельних місць у відповідність до цього Паспорту.
Проте, як видно з матеріалів справи, позивач в період 2005-2015р.р. не звертався до уповноваженого органу за отриманням (або продовженням дії) відповідного дозволу на розміщення своєї тимчасової споруди, не сплачував жодних платежів та, до моменту демонтажу контейнера, так і уклав і не підписав запропонований йому адміністрацією ринку договір, наполягаючи (з 2014р.) на укладенні такого договору виключно саме в його редакції.
Крім того, необхідно звернути увагу й на той факт, що ще 15.07.2015р. (т.б. за тиждень до демонтажу контейнера) Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів своїм листом вих.№0113 останній раз фактично пропонувало позивачу, у разі добровільної сплати ним за фактичне користування наданими ринком в межах позовної давності послугами, у найближчий час укласти договір та внести відповідні зміни до паспорту ринку, але останнім і цю пропозицію було проігноровано.
Таким чином, з урахуванням викладених вище обставин справи та оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, судова колегія приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог та відповідно, правомірність оскаржуваного рішення виконавчого комітету Одеської міськради №217 від 25.06.2015р. «Про демонтаж тимчасових споруд» в частині, що стосується демонтажу тимчасової споруди позивача - металоконструкції приблизною площею 32 кв.м. між торговими місцями НОМЕР_1 в переліку тимчасових споруд, що підлягають демонтажу згідно додатку до цього рішення.
До того ж, ще слід зазначити й про те, що відповідно до приписів ст.ст.11,71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст.86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
А відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даної справи порушив норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, до того ж, висновки суду не відповідають обставинам справи та ґрунтуються на невірному тлумаченні норм діючого у цій сфері законодавства.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.198 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Таким чином, за вказаних обставин та враховуючи, що судом 1-ї інстанції було порушено норми матеріального і процесуального права, судова колегія, діючи в межах позовних вимог та доводів апеляційних скарг, відповідно до п.4 ч.1 ст.202 КАС України, вважає за необхідне, скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст.195,196,198,202,205,207,254 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційні скарги Комунального підприємства «Малиновський ринок» та виконавчого комітету Одеської міської ради - задовольнити.
Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 03 листопада 2015 року - скасувати та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 - відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.
Головуючий: Ю.В. Осіпов
Судді: О.С. Золотніков
В.О. Скрипченко