Справа № 686/842/16-а
Головуючий у 1-й інстанції: Демінська А.А.
Суддя-доповідач: Гонтарук В. М.
19 квітня 2016 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Гонтарука В. М.
суддів: Білої Л.М. Граб Л.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 02 лютого 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому про зобов'язання нарахувати та виплатити пенсію,
В січні 2015 року ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому про зобов'язання нарахувати та виплатити пенсію.
Постановою Хмельницького міськрайонного суду від 02 лютого 2016 року позов задоволено.
Не погодившись з таким рішенням, управління Пенсійного Фонду України у м. Хмельницькому подало апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.
19 квітня 2016 року (вх.№ 4488/16) апелянт подав до Вінницького апеляційного адміністративного суду доповнення до апеляційної скарги.
Враховуючи приписи п. 3 ст. 197 КАС України розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження в ході апеляційного розгляду справи, що з 29.03.2014 року ОСОБА_2 призначено пенсію за віком відповідно до вимог Закону України "Про державну службу" в розмірі 80% від заробітної плати державного службовця. При обчисленні розміру пенсії управлінням Пенсійного Фонду України у м. Хмельницькому не було включено до заробітку отриману нею індексацію заробітної плати, матеріальну допомогу.
09 грудня 2015 року позивач звернулася до відповідача із заявою про перерахунок пенсії державного службовця, з урахуванням довідки про складові заробітної плати, що подається для призначення пенсії відповідно Закону України "Про державну службу", форма якої затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 14.02.2011 року № 5-1.
Однак, листом управління Пенсійного Фонду України у м. Хмельницькому від 23.12.2015 року №642/13-12 ОСОБА_2 було відмовлено в проведенні перерахунку пенсії, посилаючись на ст.33 Закону України "Про державну службу", із посиланням на те, що індексація, матеріальна допомога не входять до складової заробітної плати та не можуть бути враховані для розрахунку пенсії.
Не погоджуючись із вказаним рішенням відповідача, позивач звернулась до суду із за захистом своїх порушених прав.
Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 02 лютого 2016 року даний адміністративний позво задоволено частково.
Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду, з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 ст.37 Закону України "Про державну службу", в редакції яка діяла на момент призначення пенсії заявниці, пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Згідно з приписами ч.2 ст.33 Закону України "Про державну службу", заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Частиною 6 ст.33 Закону України "Про державну службу" передбачено, що державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та матеріальна допомога на оздоровлення.
Аналіз наведених положень дає підстави колегії суддів суду апеляційної інстанції дійти висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення та матеріальна допомога на вирішення соціально - побутових питань входить до системи оплати праці державного службовця.
Згідно з приписами ст.1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991, індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Об'єктом індексації грошових доходів населення є оплата праці (грошове забезпечення) як грошовий дохід громадян, одержаний ними в гривнях на території України і який не має разового характеру (ч.1 ст.2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", п.2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17 липня 2003 року).
Суми виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати працівників, входять до складу фонду додаткової заробітної плати, згідно з підпунктом 2.2.7 Інструкції зі статистики заробітної плати.
Таким чином, індексація є складовою частиною заробітної плати, оскільки є додатковою заробітною платою та грошовим доходом населення, який згідно зі статтею 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 враховуються при обчисленні пенсій.
Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 не містить визначення заробітної плати, на підставі якої здійснюється розрахунок пенсії, однак із змісту статті 40 цього Закону вбачається, що з середньої заробітної плати (доходу) повинні бути сплачені страхові внески.
Відповідно до ч.1 ст.66 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Стаття 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Таким чином, матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально - побутових питань та індексація входять до системи оплати праці позивача як державного службовця та мали бути враховані при обчисленні розміру її пенсії.
Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом України у постанові від 04.03.2014 року в справі № 21-3а14.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для перерахунку пенсії позивача згідно з наданою довідкою.
Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
З огляду на викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення правильно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для задоволення вимог апеляційної скарги відсутні.
Керуючись ст.ст. ст.ст. 160, 167, 183-2, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України , суд
апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому залишити без задоволення, а постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 02 лютого 2016 року - без змін.
Відповідно до ч. 10 ст. 183-2 КАС України у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, судове рішення апеляційної інстанції є остаточним та оскарженню не підлягає.
Головуючий Гонтарук В. М.
Судді Біла Л.М. Граб Л.С.