Справа № 682/165/16-а
Головуючий у 1-й інстанції: Зеленська В.І.
Суддя-доповідач: Боровицький О. А.
20 квітня 2016 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Боровицького О. А.
суддів: Сапальової Т.В. Матохнюка Д.Б. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Стаднік Л.В.,
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 15 лютого 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Славутського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області, третя особа - Публічне акціонерне товариство "Славутський комбінат "Будфарфор", про визнання права на пенсію за віком на пільгових умовах, визнання протиправними дій щодо відмови у прийнятті заяви про призначення пенсії за віком на пільгових умовах та зобов'язання вчинити дії,
В січні 2016 року ОСОБА_3 звернулась в суд з позовом до Славутського об'єднаного управління Пенсійного фонду України, третя особа - Публічне акціонерне товариство «Славутський комбінат «Будфарфор», про визнання протиправними дій щодо відмови у прийнятті заяви про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, зобов'язання зарахувати період роботи з 03 лютого 1982 року по 11 квітня 1990 року до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зобов'язання призначити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 з 29 грудня 2015 року, стягнення судових витрат.
Славутський міськрайонний суд Хмельницької області постановою від 15 лютого 2016 року адміністративний позов задовольнив частково, а саме: визнав за ОСОБА_3 право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції чинній на момент звернення за призначенням пенсії 29 грудня 2015 року; визнав протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Славутському районі та місті ОСОБА_2 щодо відмови у прийнятті заяви ОСОБА_3 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»; зобов'язав відповідача зарахувати роботу позивача на посаді ливарника санітарно-будівельних виробів на стенді з 03 лютого 1982 року по 11 квітня 1990 року до стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту в статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»; присудив на користь позивача понесені судові витрати пропорційно задоволеним вимогам; в задоволенні решти позовних вимог відмовив.
ОСОБА_3 не погодившись з ухваленим рішенням подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на допущення судом першої м інстанції порушень норм матеріального та процесуального права, не повне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушує питання про скасування постанови Слівутського міськрайонного суду Хмельницької області від 15 лютого 2016 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог та прийняття в цій частині нової постанови про задоволення позову в повному обсязі.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги позивач вказує на те, що маючи загальний трудовий стаж більше 30 років та понад 8 років на роботах, що включені до Списку №2, а саме 8 років 3 місяці 1 день, то пенсійний вік повинен бути знижений на 4 роки, на думку скаржника у неї виникло право на пенсію на пільгових умовах із зменшенням пенсійного віку у 51 рік.
Відповідач скористався правом регламентованим статтею 191 КАС України та надав письмові заперечення на апеляційну скаргу позивача, що надійшли до суду апеляційної інстанції 13 квітня 2016 року (вх.. №4206/16). В своїх запереченнях відповідач зазначив, що приписами Закону України «Про пенсійне забезпечення» унормовано, що працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, зокрема для жінок не менше 10 років, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи (не менше 25 років) пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини1 статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (60 років): жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи. Тобто навіть за умови зарахування до пільгового стажу спірного періоду роботи - 8 повних років - позивач мала б право виходу на пенсію в 56 років, тоді як на момент звернення ОСОБА_3 Досягла віку 52 роки.
Позивач, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового засідання, до суду апеляційної інстанції свого уповноваженого представника не направив, що з урахуванням положень частини 4 статті 196 КАС України не перешкоджає судовому розгляду справи.
До суду апеляційної інстанції прибула представник відповідача, яка проти задоволення апеляційної скарги позивача заперечувала.
За приписами частини 1 статті 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Враховуючи положення наведеної вище норми, апеляційний суд переглядає постанову Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 15 лютого 2016 року в межах апеляційної скарги ОСОБА_3, а саме в частині відмови в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом з матеріалів справи, ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1.
Згідно з записами трудової книжки НОМЕР_1, позивач з 03 лютого 1982 року по 11 квітня 1990 року, працювала ливарником санітарно-будівельних виробів в ПАТ «Славутський комбінат «Будфарфор», що також підтверджується довідкою ПАТ «Славутський комбінат «Будфарфор» №224К від 25 грудня 2015 року.
Станом на 29 грудня 2015 року ОСОБА_3 має понад 30 років загального стажу роботи, не має повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, але має не менше половини стажу на зазначених роботах за період з 03 лютого 1982 року по 11 квітня 1990 року - 8 років 3 місяці 1 день.
Суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні вимог позивача в частині визначення пенсійного віку виходив з того, що станом на день звернення до органу Пенсійного фонду грудень 2015 року ОСОБА_3 не досягла віку 60 років, необхідного для призначення і виплати пенсії на пільгових умовах за Списком №2.
Колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду погоджується з таким висновком суду та зважає на таке.
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пунктом "б" статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 17 червня 1993 року №3282-12 в редакції, чинній на момент звернення позивача до Управління Пенсійного фонду України в Славутському районі та місті Славута Хмельницької області із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах - 29 грудня 2015 року, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців у чоловіків і не менше 20 років 6 місяців у жінок.
Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування": чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи; жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.
Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.
Оскільки, станом на 29 грудня 2015 року позивач не досягла віку, необхідного для призначення і виплати їй пенсії на пільгових умовах за Списком №2, суд першої інстанції правильно відмови в задоволені вимог в цій частині.
Крім того, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо необґрунтованості посилань представника позивача на пункт «б» частини 1 статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення», якою встановлено, що особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13-14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством, оскільки стаття 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є спеціальною нормою, яка підлягає застосуванню для врегулювання спору між сторонами і не містить посилань на статтю 100 цього Закону.
Відповідно до частини 1 статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. В силу частини 2 статті 200 КАС України, не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені статтями 201-203 КАС України.
Таким чином ухвалене по справі судове рішення є законним і обґрунтованим, а зазначена позиція апелянта є помилковою. Відповідно судове рішення першої інстанції скасуванню не підлягає, як таке, що винесене за вичерпних юридичних висновків при правильному застосуванні норми матеріального та процесуального права.
Керуючись статтями 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 15 лютого 2016 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.
Ухвала суду складена в повному обсязі 22 квітня 2016 року.
Головуючийсуддя Боровицький О. А.
Судді Сапальова Т.В. Матохнюк Д.Б.