19 квітня 2016 р. Справа № 876/12211/15
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Гулида Р.М.,
суддів - Шавеля Р.М., Улицького В.З.,
при секретарі судового засідання - Бєлкіної Н.І.,
за участю:
представника прокуратури - Ожог М.М..
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 на ухвалу Івано-Франківського міського суду від 30 листопада 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 до Івано-Франківського міського управління юстиції, Відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції, Головного управління юстиції в Івано-Франківській області, треті особи - Державна казначейська служба України, Прокуратура Івано-Франківської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 звернулися в суд з позовом до Івано-Франківського міського управління юстиції, Відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції, Головного управління юстиції в Івано-Франківській області, треті особи - Державна казначейська служба України, Прокуратура Івано-Франківської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 30 листопада 2015 року в задоволенні клопотання про відвід головуючого - відмовлено.
Провадження у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 до Івано-Франківського міського управління юстиції, Відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції, Головного управління юстиції в Івано-Франківській області, треті особи - Державна казначейська служба України, Прокуратура Івано-Франківської області про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити дію, відшкодування моральної шкоди - закрито.
Не погодившись з винесеною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подали апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду в якій просять оскаржувану ухвалу скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження її розгляду по суті в порядку виконання вказівок ухвали Вищого адміністративного суду України від 22.09.2015 року іншим складом суду.
Доводи апеляційної скарги мотивує тим, що судом першої інстанції неповністю та поверхнево з'ясовано обставини, які мали значення для справи, упереджено та однобоко витлумачено норми процесуального права, що в наслідку і призвело до не вирішення по суті заявлених нею вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до обов'язкового задоволення, мотивуючи це наступним.
Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 27 КАС України, суддя не може брати участь в розгляді адміністративної справи і відводиться за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді.
Як зазначає апелянт у апеляційній скарзі та заяві про відвід складу суду під головуванням ОСОБА_5, основною підставою заявлення відводу є те, що зазначений суддя був зобов'язаний і мав усі можливості діяти в рамках Закону, щоб під час судового розгляду адміністративної справи вжити заходів для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи протягом розумного строку, однак його дії були спрямовані на затягування процесу.
Відтак, при вирішенні питання про відвід суд поверхнево і однобічно дослідив це питання, що призвело до ухвалення неправомірного рішення.
Дослідивши матеріали даної справи, колегія суддів прийшла до переконання про те, що викладені у заяві про самовідвід обставини не підтверджуються жодними наявними у справі доказами, а тому з метою уникнення сумнівів у неупередженості судді Бородовського С.О., заявлений відвід підлягає задоволенню.
Відносно питання про закриття провадження у даній справі слід зазначити наступне.
Як встановлено по матеріалах справи, 28.06.2003 р. ОСОБА_2, під час триваючої процедури виконання вироку обласного суду Івано-Франківської області від 24.11.1997 p., звернувся до Івано - Франківського міського суду з позовом до Івано-Франківського міського управління юстиції та відділу Державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції про визнання незаконним невиконання судових рішень та стягнення відшкодування заподіяної шкоди (Т.І, а.с.2-3). 11 лютого 2005 року подав уточнюючу позовну заяву (Т.І, а.с.55-62), в якій збільшив позовні вимоги, зазначивши відповідачем державу. 21 вересня 2004 року з ідентичним позовом до суду звернулася ОСОБА_4 Ухвалою суду від 28 березня 2005 року вказані позови були об'єднані в одне провадження. 25 травня 2005 року з ідентичним позовом до суду звернувся ОСОБА_3. Ухвалою суду від 26 червня 2006 року позови ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 були об'єднані в одне провадження.
При цьому слід зазначити, що позивачі не могли протиправно заявити цивільно-правовий позов в порядку адміністративного судочинства, оскільки КАС України було введено в дію, лише з 01 вересня 2005 р..
Згідно пунктів 5, 7 Розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Кодексу, після набрання чинності цим Кодексом заяви і скарги у справах, що виникають з адміністративно-правових відносин, подані і не розглянуті до набрання чинності КАС України, розглядаються місцевими судами в порядку, встановленому цим Кодексом, - тобто незалежно від суб'єктивного бажання позивачів чи суддів, а в тому, що до 01.09.2005 р. задовго до того заявлені позови не були розглянуті та вирішені, жодної вини позивачів немає.
За змістом ч.2 ст.21 КАС України, вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Отже, вимоги про відшкодування заподіяної незаконними адміністративними діяннями шкоди є очевидно похідними від заявлених публічно-правових вимог, безпосередньо пов'язаними з ними і такими, що природно випливають з них. Тобто, незважаючи на зміну юрисдикцій судами під час розгляду цих позовів в зв'язку із набранням чинності зміненим процесуальним законодавством, поєднання позовних вимог повністю відповідає положенням ст.21 КАС України.
Крім того, судом першої інстанції було упереджено проігноровано вимоги п.5 ст.227 КАС України, де чітко зазначено, що висновки і викладені мотиви суду касаційної інстанції є обов'язковими для суду першої інстанції при розгляді справи.
В ухвалі касаційної інстанції категорично стверджено, що суди першої та апеляційної інстанції дійшли до «неспроможного» висновку про те, що позивачем обрано неправильний спосіб захисту своїх інтересів при неправомірній бездіяльності державної виконавчої служби, судом першої інстанції не залучено до участі у справі в якості відповідача органи державного казначейства України, відтак суди неповно зясували фактичні обставини справи, що мають кардинальне значення для правильного вирішення спору (а.с.75-83).
А тому, з врахуванням наведених аргументів, колегія суддів прийшла до переконливого висновку про те, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, як винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, що і призвело до ухилення від вирішення позову по суті позовних вимог з направленням справи до суду першої інстанції для продовження її розгляду, як це передбачено п.3 ч.1 ст.199 КАС України.
Керуючись ст.160, ст.ст.195, 196, п.3 ч.1 ст.199, п.4 ч.1 ст.204, п.6 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 211, 254 КАС України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 - задоволити.
Ухвалу Івано-Франківського міського суду від 30 листопада 2015 року в адміністративній справі № 0907/2-а-3/2011 - скасувати, а справу скерувати до суду першої інстанції для продовження її розгляду в іншому складі суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий: Р.М. Гулид
Судді: Р.М. Шавель
В.З. Улицький
Повний текст ухвали виготовлено 22.04.2016 року