Справа 749/190/16-а
Суддя доповідач Шурко О.І.
22 квітня 2016 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Шурко О.І., перевіривши матеріали апеляційної скарги управління Пенсійного фонду України в Щорському районі Чернігівської області на постанову Щорського районного суду Чернігівської області від 22 березня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Щорському районі Чернігівської області про визнання рішення незаконним та зобов'язання вчинити певні дії, -
Постановою Щорського районного суду Чернігівської області від 22 березня 2016 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати рішення суду першої інстанції, та прийняти нове, яким в задоволені позовних вимог відмовити.
Перевіривши апеляційну скаргу, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 187 КАС України.
Приписами ч. 3 ст. 187 КАС України визначено, що в апеляційній скарзі зазначається, чи бажає особа взяти участь у судовому засіданні суду апеляційної інстанції, чи просить суд розглянути справу за її відсутності.
Зі змісту апеляційної інстанції вбачається, що апелянтом даної вимоги ч. 3 ст. 187 КАС України виконано не було.
Згідно ч. 6 ст. 187 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Як свідчать матеріали апеляційної скарги, апелянтом не сплачено судовий збір за подачу апеляційної скарги на рішення суду.
Водночас, апелянтом заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору у зв'язку з тим, що кошторисом Управління не передбачено кошти для сплати судового збору.
Надаючи оцінку вказаному клопотанню, судом враховується, що відповідно до ч. 1 ст. 88 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Аналогічне положення закріплено у ст. 8 Закону України «Про судовий збір».
З наведеного випливає, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є дискреційним правом, а не обов'язком суду, можливість реалізації якого пов'язується з майновим станом особи.
01 вересня 2015 року набрали чинності зміни до Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір», відповідно до яких державні органи більше не належать до переліку тих, хто звільняється від сплати судового збору.
Разом з тим, пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України від 22.05.2015 року № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.
У зв'язку з наведеним, суд не вбачає обставин, які відповідно до ч. 1 ст. 88 КАС України можуть бути підставою для звільнення від сплати судового збору.
Наведена позиція узгоджується з практикою Верховного Суду України (ухвали від 27 жовтня 2015 року по справі № 2а-3361/10, від 03 листопада 2015 року по справі № 814/3453/14).
Як зазначено в Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 23 січня 2015 року «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України «Про судовий збір», обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати.
Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 05 лютого 2016 року «Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» у редакції Закону України від 22 травня 2015 року 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору».
Виходячи з цього, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на оскаржувану постанову суду.
Відповідно до положень ст. ст. 3 та 4 названого Закону судовий збір справляється за подання апеляційних скарг на рішення суду в розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
З огляду на те, що предметом позову є визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень та зобов'язання останнього вчинити дії, позовні вимоги є вимогами немайнового характеру.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» в редакції, яка діяла на момент подання позову до суду першої інстанції, ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, складала 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.
Положеннями ч. 1 зазначеної статті передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 01.01.2016 року приписами Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» від 25.12.2015 року № 928-VIII встановлено мінімальну заробітну плату в розмірі 1378,00 грн.
З огляду на викладене, а також враховуючи те, що відповідно до положень ст. 5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи, розмір судового збору за подання апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції становить 606,32 (1378 * 0,4 * 110%).
Платiжнi реквізити для перерахування судового збору до Київського апеляційного адміністративного суду: Отримувач коштів - УДКСУ у Печерському р-ні, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897, Банк отримувача - ГУДКCУ у м. Києві, Код банку отримувача (МФО) - 820019, Рахунок отримувача - 31211206781007, Код класифікації доходів бюджету - 22030001.
Згідно ч. 3 ст. 189 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 Кодексу, застосовуються правила статті 108 Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 108 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
Враховуючи, що апелянтом не вказано про бажання або небажання особи взяти участь у судовому розгляді справи, не додано до апеляційної скарги документ про сплату судового збору, а заявлене клопотання про звільнення від сплати судового збору визнано необґрунтованим, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без руху та надання відповідачу строку для усунення визначених у вказаній ухвалі недоліків шляхом зазначення про бажання або небажання взяти участь у судовому засіданні та надання документу про сплату судового збору або клопотання про зменшення його розміру, відстрочення чи розстрочення.
Керуючись ст.ст. 108, 187, 189, 206 КАС України, суд, -
У задоволенні клопотання управління Пенсійного фонду України в Щорському районі Чернігівської області про звільнення від сплати судового збору відмовити.
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Щорському районі Чернігівської області - залишити без руху.
Надати апелянту строк для усунення недоліків - десять днів з моменту отримання копії вказаної ухвали.
У разі неусунення недоліків у зазначений вище строк апеляційна скарга буде повернута апелянту.
Ухвала суду може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановленні статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Шурко О.І.