22 квітня 2016 року Чернігів Справа № 825/770/16
Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Д'яков В.І., перевіривши матеріали адміністративного позову Управління Держпраці у Чернігівській області до Державного підприємства «Остерське лісове господарство» про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю),
Управління Держпраці у Чернігівській області звернулось до суду з адміністративним позовом до Державного підприємства «Остерське лісове господарство» про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю).
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.
У відповідності до вимог частини третьої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Судом встановлено, що позивачем до позовної заяви не додано документу про сплату судового збору та заявлено клопотання про відстрочення його сплати до вирішення справи по суті.
Обґрунтовуючи заявлене клопотання, позивач зазначив, що Управління Держпраці у Чернігівській області є державною установою, яка фінансується з Державного бюджету України та внесена до реєстру неприбуткових установ та організацій. Кошторисом на 2016 рік Управлінню Держпраці у Чернігівській області передбачені кошти на сплату судового збору, але станом на 22.04.2016 залишку на рахунку Управління Держпраці у Чернігівській області недостатньо для сплати судового збору.
З урахуванням наведеного, позивач просив суд відстрочити сплату судового збору до вирішення справи по суті.
Розглянувши клопотання позивача, суд приходить до наступного висновку.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (в редакції чинній на дату звернення позивача з позовом до суду).
Згідно статті 1 цього Закону судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про судовий збір» платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено розміри ставок судового збору, які було підвищено з 01.09.2015. Так, за подання до суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати, за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 розмір мінімальної заробітної плати.
У відповідності до статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» з 01 січня 2016 року встановлено мінімальну заробітну плату у розмірі 1378,00 грн.
Питання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регулюється Законом України «Про судовий збір». Так, положеннями ст. 8 вказаного Закону передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судовому збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
У відповідності до ч. 1 ст. 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що єдиною підставою для звільнення, розстрочки, відстрочки від сплати судового збору є незадовільний майновий стан сторони, тобто фізичної або юридичної особи.
Разом з тим, у відповідності до правової позиції, викладеної у постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 23.01.2015 № 2 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір», визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від його сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи.
Водночас, якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
Позивач є бюджетною установою, однак спірні правовідносини виникли у результаті реалізації ним владних управлінських функцій.
Отже, обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення, розстрочення чи відстрочення від такої сплати.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.
01.09.2015 набирав чинності Закон України від 22.05.2015 № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», яким внесено зміни до Закону України «Про судовий збір». Зокрема, статтю 5 Закону викладено у новій редакції, згідно з якою позбавлено пільг щодо сплати судового збору органи прокуратури, державні органи та органи місцевого самоврядування, а Прикінцевими положенням цього Закону зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.
Реалізуючи право законодавчої ініціативи, Кабінет Міністрів України, крім іншого, обґрунтовував необхідність прийняття цього законопроекту тим, що внаслідок численних змін до Закону України «Про судовий збір» коло осіб, звільнених від сплати судового збору, є необґрунтовано широким, в той час як розгляд будь-якої справи судом потребує витрат, незалежно від сплати судового збору. Відповідно, звільнення особи від сплати судового збору зрештою призводить до додаткового навантаження на державний бюджет.
Метою законопроекту було запровадження єдиного підходу до визначення ставок судового збору, встановлення обґрунтованих, та відповідно справедливих ставок судового збору, враховуючи соціально-економічну ситуацію в державі, зменшення числа осіб, звільнених від сплати судового збору, а також подвоєння надходжень до Державного бюджету України від його сплати, що значно підвищить рівень гарантованої Конституцією України доступності правосуддя шляхом кращого забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади, матеріально-технічного забезпечення судів, та відповідно їх фінансової незалежності.
Законопроектом передбачалося виключення органів державної влади з числа суб'єктів, що звільняються від сплати судового збору, що, за висновком суб'єкта законодавчої ініціативи, мало дисциплінувати їх у відносинах із судами та унеможливило зловживання ними своїми процесуальними правами, зокрема, у випадках безпідставного звернення до судів та безвідповідального оскарження судових рішень з огляду на саму лише безкоштовність звернення до суду.
З урахуванням вищезазначеного, сплата судового збору органами державної влади є їх обов'язком за подання позовних заяв до суду, а тому зловживання правом на звільнення, відстрочку чи розстрочку від його сплати є недопустимим.
З огляду на викладене, суд не приймає доводи позивача для відстрочення сплати судового збору.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовна заява Управління Держпраці у Чернігівській області подана позивачем без додержання вимог ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч. 1 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
Вказані недоліки позивач може усунути у п'ятиденний строк з дня отримання ухвали суду шляхом подання до суду належного доказу сплати судового збору за подання адміністративного позову не майнового характеру у розмірі, передбаченому статтею 4 Закону України «Про судовий збір».
При цьому, для зарахування судового збору за розгляд справи у Чернігівському окружному адміністративному суді відкритий рахунок 31216206784002, отримувач - УК у м. Чернігові /м. Чернігів/ 22030001, код отримувача (за ЄДРПОУ) - 38054398, банк отримувача - ГУДКСУ у Чернігівській області, МФО - 853592.
На підставі наведеного та керуючись статтями 88, 106, 107, 108, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
У задоволенні клопотання Управління Держпраці у Чернігівській області про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у даній справі - відмовити.
Позовну заяву Управління Держпраці у Чернігівській області до Державного підприємства «Остерське лісове господарство» про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) - залишити без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу.
Встановити позивачу п'ятиденний строк з моменту отримання копії ухвали суду для усунення недоліків, поданої позовної заяви.
Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення зазначених недоліків у встановлений судом строк, відповідно до ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява буде повернута позивачу.
Ухвала набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені статтями 186 і 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.І. Д'яков