20 квітня 2016 р. м. Чернівці Справа № 824/143/16-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Лелюка О.П.,
за участю:
секретаря судового засідання Кіщук О.І.,
представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача Мельничука С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до відділу державної виконавчої служби Кіцманського районного управління юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», про визнання дій неправомірними та скасування постанови,
ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до відділу державної виконавчої служби Кіцманського районного управління юстиції, старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Кіцманського районного управління юстиції Мельничука Степана Миколайовича про визнання дій неправомірними та скасування постанови.
Позивач просить суд:
- визнати дії старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Кіцманського районного управління юстиції Мельничука Степана Миколайовича щодо прийняття до виконання виконавчого напису нотаріуса, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Паракудою І.В., №52 від 16 січня 2014 року про звернення стягнення на майно боржника ОСОБА_3 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» неправомірними;
- скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження №48054997 від 09 липня 2015 року щодо примусового виконання виконавчого напису нотаріуса, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Паракудою І.В., №52 від 16 січня 2014 року про звернення стягнення на майно боржника ОСОБА_3 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи».
В ході судового розгляду справи судом залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи».
Крім цього, враховуючи положення частини третьої статті 181, статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України, судом за згодою позивача допущено замінено неналежного відповідача - старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Кіцманського районного управління юстиції Мельничука Степана Миколайовича на належного - відділ державної виконавчої служби Кіцманського районного управління юстиції.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позові. Зокрема, вказував про те, що відповідачем незаконно, усупереч вимогам Закону України «Про виконавче провадження» прийнято оскаржуване рішення, оскільки стягувачем пропущено строк подання виконавчого документа до виконання. Просив позовні вимоги задовольнити повністю.
Представник відповідача щодо задоволення позову заперечував. Водночас пояснив, що в оскаржуваній позивачем постанові про відкриття виконавчого провадження №48054997 від 09 липня 2015 року допущено технічні помилки в частині зазначення дати вступу документа у закону силу (набрання чинності) та в частині зазначення дати подання заяви про примусове виконання, що вплинуло на прийняття рішення. Також вказав, що при винесенні указаної постанови ним не було взято до уваги те, що постановою відділу державної виконавчої служби Кіцманського районного управління юстиції від 21 лютого 2015 року уже було відмовлено в прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Паракудою І.В., №52 від 16 січня 2014 року про звернення стягнення на майно боржника ОСОБА_3 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи».
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, повідомлена належним чином про дату, час та місце судового розгляду справи, в судове засідання не з'явилась. Про причини неявки та свою позицію відносно даного позову суд не повідомила.
Заслухавши пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 16 січня 2014 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Паракудою І.В. видано виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №52, про звернення стягнення на нерухоме майно боржника - ОСОБА_3 на користь стягувача - товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи».
Згідно Свідоцтва про зміну імені Серії НОМЕР_1 від 21 січня 2011 року, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану Кіцманського районного управляння юстиції Чернівецької області, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, змінив ім'я на ОСОБА_3.
Постановою старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Кіцманського районного управління юстиції Мельничука Степана Миколайовича про відкриття виконавчого провадження №48054997 від 09 липня 2015 року відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого напису нотаріуса, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Паракудою І.В., №52 від 16 січня 2014 року про звернення стягнення на майно боржника - ОСОБА_3 на користь стягувача - товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи».
В указаній постанові зазначено, зокрема, що документ вступив у законну силу (набрав чинності) 08 липня 2015 року. Заява про примусове виконання подана 08 липня 2015 року.
15 лютого 2016 року ОСОБА_3 звернувся до відділу державної виконавчої служби Кіцманського районного управління юстиції із заявою про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження №48054997.
В той же день позивач ознайомився з вказаними матеріалами та отримав копію постанови про відкриття виконавчого провадження №48054997 від 09 липня 2015 року.
В оглянутих судом у судовому засіданні оригіналах матеріалів виконавчого провадження №48054997 відсутні відомості про те, що боржник - ОСОБА_3 отримував копію постанови про відкриття виконавчого провадження №48054997 від 09 липня 2015 року до 15 лютого 2016 року.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суб'єкта владних повноважень, ОСОБА_3 звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір, суд зазначає таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року №606-XIV (далі - Закон №606-XIV у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до статті 1 Закону №606-XIV виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Частиною першою статті 6 Закону №606-XIV передбачено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Згідно частини першої та другої статті 8 Закону №606-XIV сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.
Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом.
Відповідно до частини першої статті 11 Закону №606-XIV державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Частиною першою статті 12 Закону №606-XIV передбачено, що сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця з питань виконавчого провадження у порядку, встановленому цим Законом, подавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у провадженні виконавчих дій, давати усні та письмові пояснення, висловлювати свої доводи та міркування з усіх питань, що виникають у ході виконавчого провадження, у тому числі під час проведення експертизи, заперечувати проти клопотань, доводів та міркувань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.
Частинами першою та другою статті 17 Закону №606-XIV визначено, що примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи, як, зокрема, виконавчі написи нотаріусів.
Згідно частини першої статті 19 Закону №606-XIV державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.
Строки пред'явлення виконавчих документів до виконання передбачені статтею 22 Закону №606-XIV.
Відповідно до частин першої та другої вказаної статті виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.
Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для: 1) виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення; 2) виконання рішень комісій по трудових спорах - з дня видачі посвідчення на примусове виконання рішення; 3) інших виконавчих документів з наступного дня після набрання ними юридичної сили, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до статті 23 Закону №606-XIV строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються: 1) пред'явленням виконавчого документа до виконання; 2) частковим виконанням рішення боржником; 3) наданням судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення.
Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.
У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, - з моменту закінчення дії відповідної заборони.
Згідно частин першої та другої статті 25 Закону №606-XIV державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 26 Закону №606-XIV державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що при здійсненні виконавчого провадження державний виконавець зобов'язаний неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, а сторони виконавчого провадження (стягувач та боржник) мають право, зокрема, брати участь у провадженні виконавчих дій, давати усні та письмові пояснення, висловлювати свої доводи та міркування з усіх питань, що виникають у ході виконавчого провадження, оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця з питань виконавчого провадження у порядку, встановленому Законом №606-XIV. Одним із виконавчих документів, на підставі якого державний виконавець відкриває виконавче провадження, є виконавчий напис нотаріуса, для якого встановлено річний строк пред'явлення до виконання, що відраховується з наступного дня після набрання ним юридичної сили, якщо інше не передбачено законом. При цьому законом визначено підстави, за яких перериваються строки пред'явлення виконавчого документа до виконання. Пропуск встановленого строку пред'явлення документів до виконання є підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження.
В судовому засіданні судом оглянуто оригінали матеріалів виконавчого провадження №48054997, копії з яких долучено до матеріалів даної адміністративної справи.
Так, у виконавчому написі нотаріуса, на підставі якого відповідачем прийнято оскаржувану постанову, вказано, що він набирає законної сили з дня його вчинення та може бути пред'явлений до примусового виконання до органу державної виконавчої служби протягом року.
Враховуючи зазначене та зважаючи на вказані норми Закону №606-XIV, виконавчий напис нотаріуса Київського міського нотаріального округу Паракуди І.В. №52 від 16 січня 2014 року набрав законної сили 16 січня 2014 року та міг бути пред'явлений до примусового виконання до органу державної виконавчої служби до 16 січня 2015 року, що відповідачем не заперечувалось.
Зі встановлених судом обставин справи слідує, що до відділу державної виконавчої служби Кіцманського районного управління юстиції із заявою про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання указаного виконавчого напису нотаріуса стягувач звернувся 10 червня 2015 року вих. №116.
Зазначена заява разом з доданими до неї документами (оригінал виконавчого напису №52 від 16 січня 2014 року, оригінал іпотечного договору від 15 листопада 2007 року, копія довіреності представника товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи») надійшла до відповідача, згідно відмітки на заяві, 06 липня 2015 року.
В ході розгляду справи судом встановлено та підтверджувалось представником відповідача те, що строк пред'явлення виконавчого документа (виконавчого напису нотаріуса, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Паракудою І.В., №52 від 16 січня 2014 року) до виконання не переривався.
Відтак, суд приходить до висновку, що стягувачем - товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» при зверненні до органу державної виконавчої служби із заявою від 10 червня 2015 року про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання указаного виконавчого напису нотаріуса було пропущено річний строк подання виконавчого документа до виконання з дня набрання ним законної сили, відносно чого представник відповідача в судовому засіданні фактично не заперечував.
При цьому, судом також встановлено, що до звернення із заявою від 10 червня 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» зверталось до відділу державної виконавчої служби Кіцманського районного управління юстиції 18 лютого 2015 року із заявою про примусове виконання указаного виконавчого напису нотаріуса.
Однак, у зв'язку із пропущенням терміну пред'явлення виконавчого документа, постановою від 21 лютого 2015 року ВП №46590126 відмовлено в прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Паракудою І.В., №52 від 16 січня 2014 року про звернення стягнення на майно боржника ОСОБА_3 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи».
Відносно зазначеного на зворотному боці оригіналу виконавчого напису нотаріуса №52 від 16 січня 2014 року, копія якого долучена до матеріалів судової справи, міститься відповідна відмітка органу державної виконавчої служби.
В судовому засіданні представник відповідача вказав, що при прийнятті оскаржуваної позивачем постанови наведені вище обставини не були взяті до уваги. Також пояснив, що у постанові про відкриття виконавчого провадження №48054997 від 09 липня 2015 року допущено технічні помилки в частині зазначення дати вступу документа у закону силу (набрання чинності) - 08 липня 2015 року та в частині зазначення дати подання заяви про примусове виконання - 08 липня 2015 року, що і вплинуло на прийняття державним виконавцем рішення про наявність підстав для відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Паракудою І.В., №52 від 16 січня 2014 року про звернення стягнення на майно боржника ОСОБА_3 на користь стягувача - товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи».
Таким чином, оскільки стягувачем було пропущено встановлений строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, що є підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження, а відповідачем при вирішенні питання щодо наявності підстав для прийняття до виконання виконавчого документа і відкриття виконавчого провадження не були взяті до уваги усі обставини, що мають значення для прийняття такого роду рішень, суд приходить до висновку про неправомірність оскаржуваних дій та про наявність правових підстав для скасування оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень.
Відтак, заявлені позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.
При цьому, беручи до уваги положення пункту 1 частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне поряд із скасуванням оскаржуваного позивачем рішення відповідача також визнати його протиправним.
Доказами в адміністративному судочинстві, за визначенням частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
У відповідності до частини першої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Частиною першою та другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
В ході розгляду даної справи відповідач - суб'єкт владних повноважень не довів суду правомірність оскаржуваних дій та рішення. Водночас, при наданні пояснень в судовому засіданні представник відповідача фактично не заперечував про допущення помилок при прийнятті постанови про відкриття виконавчого провадження №48054997 від 09 липня 2015 року.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення заявленого позову.
Керуючись статтями 160 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати неправомірними дії відділу державної виконавчої служби Кіцманського районного управління юстиції щодо прийняття до виконання виконавчого напису нотаріуса, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Паракудою І.В., №52 від 16 січня 2014 року про звернення стягнення на майно боржника ОСОБА_3 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи».
Визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження №48054997 від 09 липня 2015 року щодо примусового виконання виконавчого напису нотаріуса, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Паракудою І.В., №52 від 16 січня 2014 року про звернення стягнення на майно боржника ОСОБА_3 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи».
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя О.П. Лелюк
Постанова у повному обсязі складена 22 квітня 2016 року.