ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
"22" квітня 2016 р. Справа № 809/4409/15
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Григорука О.Б.
при секретарі Пиріг Х.І.
за участю: позивача - ОСОБА_1, представники відповідачів - не з'явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду заяву про прийняття додаткового судового рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до Відділу Держземагенства у Рожнятівському районі Івано-Франківської області, Відділу Держгеокадастру у Рожнятівському районі Івано-Франківської області про визнання дій протиправними, зобов'язання до вчинення дій та визнання протоколу №1 від 12.08.2015 неправомірним і нечинним, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Відділу Держземагенства у Рожнятівському районі Івано-Франківської області, Відділу Держгеокадастру у Рожнятівському районі Івано-Франківської області про визнання дій щодо надання в листі №363, 364/12/29 від 16.07.2015 недостовірної та неповної інформації протиправними та зобов'язання надати повну та достовірну інформацію на запит від 10.07.2015, визнання дій щодо відмови листом №396/12/29 від 13.08.2015 в задоволенні запиту про надання інформації від 03.08.2015 - протиправними та зобов'язання надати інформацію щодо рахунку, на який відраховувались профспілкові внески позивача та код ЄДРПОУ отримувача таких внесків та про визнання протоколу №1 від 12.08.2015 засідання експертної комісії Відділу Держземагенства у Рожнятівському районі Івано-Франківської області неправомірним та нечинним.
Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.03.2016 позов задоволено частково та вирішено питання розподілу судових витрат в частині сплаченого судового збору.
15.04.2016 позивач звернулася до суду з заявою про винесення додаткового рішення про стягнення з державного бюджету на користь ОСОБА_1 понесених витрат на правову допомогу адвоката у розмірі 1000,00 грн.
Дану заяву мотивує тим, що позивачем при поданні адміністративного позову було пред'явлено вимогу щодо судових витрат та долучено документи, які підтверджують понесення таких витрат, зокрема договір про надання правової допомоги №6-а від 20.10.2015 та акт про надання послуг щодо договору про надання правової допомоги №6 від 20.10.2015. (а.с.16-18).
Частиною 3 статті 168 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд ухвалює додаткове судове рішення після розгляду питання в судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі.
Позивач у судовому засіданні вимоги викладені в заяві підтримала.
Представники відповідачів у судове засідання не з'явилися, хоча про дату, час і місце судового засідання повідомлялися судом. Неприбуття в судове засідання інших учасників судового процесу у відповідності до ч.3 ст. 168 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає розгляду питання про ухвалення додаткового судового рішення.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.
Згідно п.3 ч.1 ст. 168 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадку, якщо, судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частиною 1 статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Пунктом 1 частини 3 статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, віднесено витрати на правову допомогу.
Відповідно до ч.1 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом.
Згідно частин 1 та 2 статті 16 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожен має право користуватися правовою допомогою при вирішенні справ в адміністративному суді, яка надається в порядку, встановленому законом.
Для надання правової допомоги при вирішенні справ у судах в Україні діє адвокатура. У випадках, встановлених законом, правова допомога може надаватися й іншими фахівцями в галузі права. Порядок і умови надання правової допомоги, права й обов'язки адвокатів та інших фахівців у галузі права, які беруть участь в адміністративному процесі і надають правову допомогу, визначаються Кодексом адміністративного судочинства України та іншими законами.
Згідно ч.1 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України до витрат на правову допомогу відносяться витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором.
Частиною 1 статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги можуть бути серед іншого: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер.
Відповідно до ст. 33 Правил адвокатської етики, схвалених Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України від 01.10.1999 (далі Правила адвокатської етики), єдиною допустимою формою отримання адвокатом винагороди за надання правової допомоги клієнту є гонорар.
Розмір гонорару та порядок його внесення мають бути чітко визначені в угоді про надання правової допомоги. Засади обчислення гонорару (фіксована сума, погодинна оплата, доплата гонорару за позитивний результат по справі тощо) визначаються за домовленістю між адвокатом та клієнтом і також мають бути закріплені в угоді.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування по справі.
На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг, акти виконаних або отриманих послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
При цьому, недопустимими є документи, які не відповідають встановленим вимогам.
До складу витрат включаються лише фактично сплачені стороною або її представником витрати.
Суд зазначає, що в підтвердження здійсненної правової допомоги, необхідно долучати й розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.
Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.
Як вбачається з матеріалів справи, суду було надано копії договору про надання правової допомоги №6-а від 20.10.2015 та акт про надання послуг щодо договору про надання правової допомоги №6 від 20.10.2015, в якому зазначено що позивачу надано правову допомогу, а саме: надано необхідну консультацію щодо законодавства про інформацію, Закону України "Про допуск до публічної інформації", проаналізовано питання щодо ненадання посадовими особами відділу Держземагенства у Рожнятівському районі інформації на запит, сформовано адміністративний позов по даному факту та зазначено, що договірна плата в сукупності за вищезазначені послуги становить 1000,00 грн.
Однак, вказаний договір не містить порядку внесення гонорару (фіксована сума, погодинна оплата, доплата гонорару за позитивний результат по справі тощо), розрахунку погодинної вартості правової допомоги.
В матеріалах справи відсутні свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю в поєднанні з витягом з Єдиного реєстру адвокатів України, розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та відповідні квитанції про отримання коштів, передбачених договором.
Суд приходить до висновку, що ув'язку із відсутністю в матеріалах справи належних та допустимих доказів , які свідчать про надання послуг адвокатом, оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги та які відповідають вище встановленим вимогам, відсутні підстави для стягнення вказаних витрат та задоволення позову в цій частині.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167, 168 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
В задоволенні вимог про стягнення з державного бюджету на користь ОСОБА_1 понесені витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 1000,00 грн. -відмовити.
Додаткова постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Додаткова постанова набирає законної сили в порядку та строки, встановленні статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: Григорук О.Б.