про залишення позовної заяви без руху
21 квітня 2016 року № 810/1297/16
Суддя Київського окружного адміністративного суду Панова Г.В., розглянувши позовну заяву Державної податкової інспекції у Києво - Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області до Підприємства «Автодром Чайка» ЦК ТСО України про стягнення заборгованості,
До Київського окружного адміністративного суду звернулась Державна податкова інспекція у Києво - Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області з позовом до Підприємства «Автодром Чайка» ЦК ТСО України про стягнення заборгованості у розмірі 145 469, 39 грн.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу, яка містить перелік загальних для всіх позовних заяв елементів (реквізитів), що дають необхідну інформацію для вирішення судом питання про відкриття провадження в адміністративній справі.
Згідно з частиною 3 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
З 1 вересня 2015 року набув чинності Закон України від 22.05.2015 № 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", згідно з яким внесено зміни до Закону України "Про судовий збір". Вказаними змінами запроваджено порядок, відповідно до якого усі суб'єкти владних повноважень при зверненні до адміністративного суду зобов'язані сплачувати судовий збір.
Перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору та випадки звільнення від сплати цього платежу, передбачені у статті 5 Закону України "Про судовий збір". Однак, позивач до кола осіб, на яких поширюються пільги щодо сплати судового збору, не відноситься.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивач просить суд стягнути заборгованість (кошти).
Отже, за вимогу майнового характеру про стягнення коштів, позивачеві необхідно сплатити судовий збір в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1378,00 грн.
Проте, позивач всупереч вимогам частини третьої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України не долучив до матеріалів позовної заяви доказів оплати судового збору.
Належним документом про сплату судового збору є оригінал квитанції установи банку або відділення зв'язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.
Судом встановлено, що Державна податкова інспекція у Києво - Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області разом з позовною заявою заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання вказаного адміністративного позову. В обґрунтування клопотання позивач зазначає, що його майновий стан в даний час не дозволяє в повній мірі провести сплату судового збору.
Розглядаючи вказане клопотання по суті, суд зазначає таке.
Згідно з статтею 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. При цьому, це є правом суду, а не його обов'язком.
Так, частиною першою статті 8 Закону України “Про судовий збір” враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Вказані норми встановлюють можливість полегшення судом тягаря судових витрат для осіб з низьким рівнем достатку. Положення статей спрямовані на те, щоб судові витрати не були перешкодою для доступу до суду малозабезпечених осіб, і слугують гарантуванню принципу рівності (стаття 10 Кодексу адміністративного судочинства України) всіх осіб у правах щодо доступу до суду незалежно від майнового стану.
Таким чином, за обґрунтованим клопотанням, вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі, суд може звільнити позивача від сплати судового збору, зменшити його розмір, відстрочити або розстрочити його сплату.
У клопотанні сторона повинна навести обставини, які свідчать про її незадовільне (скрутне) матеріальне становище, та надати суду відповідні докази.
В обґрунтування клопотання про відстрочення сплати судового збору позивач зазначає, що у зв'язку з тим, що Управлінням ДКС України у Києво - Святошинському районі Київської області з КЕКВ 2800 «Інші видатки» проводиться безспірне стягнення боргу на підставі виконавчого листа Київського окружного адміністративного суду від 02.03.2016 по справі № 810/5053/15, тому майновий стан позивача в даний час не дозволяє в повній мірі провести сплату судового збору.
Проте, суд звертає увагу, що в даному випадку, вказана обставина не є підставою для відстрочення сплати судового збору, оскільки наведені позивачем обставини в клопотанні про відстрочення сплати судового збору не свідчать про незадовільний майновий стан позивача, або інші поважні причини його матеріального становища, що можуть бути підставою для відстрочення сплати судового збору.
Так, Пленум Вищого адміністративного суду України у Постанові від 23 січня 2015 року № 2 “Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI “Про судовий збір” зазначив, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
Крім того, приймаючи Закон України від 22.05.2015 № 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", парламент у формі закону висловив політичну волю щодо обов'язковості слати усіма суб'єктами владних повноважень судового збору та не передбачив для цієї мети жодних пільг.
Суд не наділений повноваженнями змінювати запроваджений Верховною Радою України правопорядок та діяти всупереч встановленому порядку.
За таких обставин, суд вважає, що наведені у клопотанні підстави є недостатніми для його задоволення.
Інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі “Судова влада України” за інтернет-адресою http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070//tax, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.
В силу положень статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначає недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлює строк, достатній для усунення недоліків.
Недоліки позовної заяви можуть бути усунуті у строк до 16 травня 2016 року шляхом подання до суду доказів слати судового збору в розмірі 2 182,03 грн.
Питання про відкриття провадження у справі буде вирішено у строк, встановлений статтею 107 Кодексу адміністративного судочинства України після спливу строку, встановленого судом на усунення недоліків, а у разі не виконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись не поданою і повернута заявникові.
Керуючись статтею 106, частиною першою статті 108, статтею 160, статтею 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву Державної податкової інспекції у Києво - Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області до Підприємства «Автодром Чайка» ЦК ТСО України про стягнення заборгованості, - залишити без руху.
2. Встановити строк для усунення недоліків позовної заяви до 16 травня 2016 року.
3. Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Панова Г. В.