15 квітня 2016 року 810/777/16
Суддя Київського окружного адміністративного суду Виноградова О.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Промислові засоби індивідуального захисту" до Київської міської митниці Державної фіскальної служби про зобов'язання вчинити певні дії,
2 березня 2016 р. до Київського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю "Промислові засоби індивідуального захисту" (далі - позивач) з позовом до Київської міської митниці Державної фіскальної служби (далі - відповідач) про:
- визнання протиправними дій відповідача щодо відмови за результатами розгляду заяви від 18 січня 2016 р. № 18/01-2 здійснити заходи, передбачені законодавством України з підготовки та направлення органам казначейства висновку про повернення позивачу з Державного бюджету України сплачених митних платежів;
- зобов"язати відповідача у порядок та спосіб, передбачений чинним законодавством, підготувати та направити органу Державної казначейської служби України висновок про повернення з Державного бюджету України надмірно сплачених позивачем митних платежів у вигляді ввізного мита в сумі 75 179 грн 00 коп. та додаткового імпортного збору в сумі 37 589 грн 55 коп. (а.с. 6).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскільки рішеннями судів, які набрали законної сили, було скасовано рішення митних органів про коригування митної вартості товарів, то позивач має право на повернення надміру сплачених митних платежів на загальну суму 112 768 грн 64 коп. Крім того, зазначив, що позивач звернувся із заявою до митниці про повернення таких коштів. Однак, отримав відповідь відповідача, у якій зазначено, що дійсно рішення про коригування митної вартості товарів були скасовані в судовому порядку, проте, питання повернення коштів не було предметом розгляду у цих судових справах, а тому у нього відсутні правові підстави для повернення коштів із Державного бюджету України.
У судове засідання 12 квітня 2016 р. відповідач не прибув, явку свого представника не забезпечив, про причини неприбуття суд не повідомив, письмових заперечень проти позову не надав.
12 квітня 2016 р. представник позивача подав до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Згідно з вимогами ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Суд, дослідивши наявні матеріали справи, встановив таке.
10 квітня 2012 р. позивач зареєстрований як юридична особа, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 9-10).
18 січня 2016 р. позивач звернувся до відповідача з заявою №18/01-2 про повернення з Державного бюджету України надмірно сплачених платежів на загальну суму 112 768 грн 64 коп.
5 лютого 2016 р. відповідач листом №871/10/26-70/25-01 повідомив позивача про відсутність підстав для підготовки висновків про повернення надмірно сплачених митних платежів.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Спірні правовідносини врегульовані МК України та ПК України, в редакції, яка діяла на дату виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 301 МК України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України.
Згідно з вимогами п.п. 43.1, 43.3 ст. 43 ПК України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.
Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
Як убачається з ч. 3 ст. 301 МК України, помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Алгоритм дій державних органів щодо повернення платникам податків, зокрема, митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, врегульовано Порядком повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20 липня 2007 р. № 618 (далі - Порядок №618).
Згідно з вимогами п. 4 розділу ІІІ Порядку № 618 для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу. Порядок і форма складання документа, у якому відображатимуться результати перевірки, визначаються наказом Державної митної служби України.
Відповідно до вимог абз. 1,2, пп.1, 2, 3 розділу ІІІ Порядку №618 для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою.
Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.
Заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до відділу митних платежів митного органу (далі - Відділ) для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум.
Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.
При цьому, виходячи зі змісту п. 11 розділу ІІІ Порядку №618, повернення відмова у поверненні коштів у встановленому порядку можлива за умови відсутності підстав для такого повернення.
Взаємовідносини митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, врегульовані Порядком взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, затвердженим спільним наказом Державної митної служби України та Державного казначейства України від 20 липня 2007 р. №611/147 (далі - Порядок № 611).
Відповідно до вимог п. 2 Порядку №611 повернення помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів здійснюється на підставі висновку митного органу, що здійснював оформлення митної декларації.
Згідно з вимогами п. 4 Порядку №611 загальний строк прийняття митним органом рішення про повернення платникам помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів не повинен перевищувати одного місяця.
Як убачається з п. 5 Порядку №611, митний орган на підставі заяви платника готує висновок про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, та не пізніше п'яти робочих днів від дня прийняття керівником (заступником керівника) митного органу рішення про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, направляє його для виконання відповідному органу Державного казначейства України разом із супровідним листом.
Наявні матеріали справи свідчать, про таке.
З метою митного оформлення придбаного товару позивачем до відповідача подано декларацію №100270005/2015/316594 від 30 липня 2015 р., в якій було задекларовано митну вартість імпортного товару із застосуванням основного методу, визначивши вартість товару у загальній сумі 760 331 грн 27 коп. (а.с.11-12).
Відповідач, не погодившись із заявленою позивачем митною вартістю товару прийняв рішення від 3 серпня 2015 р. №100270005/2015/000020/2 про коригування митної вартості товарів та видав картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформлені чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 3 серпня 2015 р. №100270005/2015/00032 (а.с.13-14).
З метою випуску задекларованого товару у вільний обіг позивачем подано до відповідача додаткову митну декларацію від 4 серпня 2015 р. №100270005/2015/316641, де здійснено коригування митної вартості згідно з наведеним вище рішеннями митного органу (а.с.15-16).
Крім того, позивач платіжним дорученням від 3 серпня 2015 р. №14068 перерахував на депозитний рахунок відповідача, відкритий в ГУ ДКС України у м. Києві суму коштів для покриття гарантійного зобов'язання в сумі 350 000 грн. (а.с.17).
Водночас, позивачем було оскаржено прийняті відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови у прийняті митної декларації до суду.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 7 жовтня 2015 р. в адміністративній справі № 810/4299/15 за позовом позивача до відповідача про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови у митному оформлені товарів, адміністративним позов задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення Київської міської митниці Державної фіскальної служби про коригування митної вартості товарів від 3 серпня 2015 р. №100270005/2015/000020/2 та картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформлені, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 3 серпня 2015 №100270005/2015/00032 (а.с.19-23).
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 2 березня 2016 р. у адміністративній справі №810/4299/15 апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 7 жовтня 2015 р. залишено без змін (а.с.43).
Водночас, при вирішенні справи судом встановлено, що відповідачем відповідно до положень ч. 8 ст. 313 МК України 5 листопада 2015 р. перераховано до Державного бюджету суму митних платежів в розмірі 285 680 грн 54 коп., що підтверджується листом відповідача від 8 лютого 2016 р. №903/10/26-70-25-01 (а.с.18).
Як вже зазначалося, 18 січня 2016 р. позивач звернувся до відповідача із заявою №18/01-2 про здійснення передбачених законодавством заходів щодо повернення з Державного бюджету України частину надмірно зарахованих сум митних платежів в загальному розмірі 112 768 грн 64 коп., а саме: 75 179 грн 09 коп. - ввізного мита та 37 589 грн 55 коп. - додаткового імпортного збору. Також до заяви додані копії відповідної митної декларації, постанови і ухвали судів (а.с. 25-26).
За результатами розгляду вищевказаної заяви відповідачем надано відповідь від 5 лютого 2016 р. № 871/10/26-70-25-01, у якій зазначалося, що питання повернення коштів не було предметом розгляду у судової справи, а тому, правові підстави для повернення коштів з Держбюджету України у сумі зазначеній у заяві товариством, відсутні (а.с. 27-28).
При вирішенні справи судом враховано, що постанова Київського окружного адміністративного суду від 7 жовтня 2015 р., якою скасовано рішення про коригування митної вартості, набрала законної сили та свідчить про нечинність скасованого рішення з дати його прийняття.
Таким чином, процедура контролю за правильністю визначення митної вартості товарів залишається незавершеною. Завершення такої процедури має бути здійснено з урахуванням рішення суду, а висновок про наявність надмірної сплати до бюджету податків та їх розмір зроблено за результатами та в залежності від висновків про митну вартість товарів. Такий висновок може бути зроблений шляхом проведення процедур та застосування форм контролю, передбачених Митним кодексом України, зокрема за наслідками документальної перевірки.
Водночас, будь-яких дій, передбачених Порядком №618 та Порядком №611 митним органом за результатами розгляду заяви товариства не вчинено, а тому, суд дійшов висновку про наявність ознак протиправної бездіяльності митного органу, яка полягає у невиконанні процедурних обов'язків щодо алгоритму дій, покладених на неї зазначеними вище Порядками.
Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 24 березня 2015 р. у справі № 21-3а15 та позицією Вищого адміністративного суду, яка викладена у постанові від 16 вересня 2015 р. у справі № К/800/35446/14.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині визнання протиправними дій відповідача щодо відмови за результатами розгляду заяви від 18 січня 2016 р. № 18/01-2 здійснити заходи, передбачені законодавством України з підготовки та направлення органам казначейства висновку про повернення позивачу з Державного бюджету України сплачених митних платежів є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Водночас, зважаючи на те, що рішення про наявність або ж відсутність підстав для повернення помилково сплачених коштів відповідно до Порядку № 618 та Порядку № 611 відповідачем не приймалось, суд вважає, що відсутні підстави для захисту порушених прав позивача шляхом задоволення позовної вимоги про зобов'язання відповідача у порядку і спосіб, передбачений чинним законодавством, підготувати та направити органу Державної казначейської служби України висновок про повернення з Державного бюджету України надмірно сплачених позивачем митних платежів у вигляді ввізного мита в розмірі 75 179 грн 09 коп. та додаткового імпортного збору в розмірі 37 589 грн 55 коп.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Як встановлено судом, вищезазначеними рішеннями судів, що набрали законної сили, підтверджено неправомірність коригування відповідачем митної вартості товарів, що була визначена позивачем. Внаслідок такого коригування з метою випуску товарів у вільний обіг для використання в господарській діяльності, позивачем були сплачені митні платежі у більшому розмірі.
Таким чином, з метою повного захисту прав та інтересів позивача, суд прийшов до висновку про необхідність виходу за межі позовних вимог та зобов'язання відповідача розглянути повторно заяву позивача від 18 січня 2016 р. № 18/01-2 про повернення надміру сплачених митних платежів у вигляді ввізного мита у сумі 75 179 грн 09 коп. та додаткового імпортного збору у сумі 37 589 грн 55 коп., відповідно до приписів, передбачених Порядком № 618 та Порядком № 611.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, що було зроблено позивачем в частині позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача.
Керуючись ст.ст. 9, 69 - 72, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Київської міської митниці Державної фіскальної служби України щодо відмови за результатами розгляду заяви від 18 січня 2016 р. №18/01-2 про повернення з Державного бюджету України надмірно сплачених коштів.
Зобов'язати Київської міську митницю Державної фіскальної служби України повторно розглянути заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Промислові засоби індивідуального захисту" від 18 січня 2016 р. №18/01-2 про повернення надміру сплачених митних платежів у вигляді ввізного мита в розмірі 75 179 грн 09 коп. та додаткового імпортного збору в розмірі 37 589 грн 55 коп., відповідно до приписів передбачених чинним законодавством.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Виноградова О.І.