про залишення подання без руху
21 квітня 2016 року
Справа № 803/587/16
Суддя Волинського окружного адміністративного суду Валюх В.М., вивчивши подання Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області до Приватного підприємства «Імпортавто» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків,
Луцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДВС у Волинській області звернулася з поданням до Приватного підприємства «Імпортавто» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.
Статтею 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) встановлено перелік особливих вимог, що пред'являються до подання податкового органу, та особливий перелік процесуальних дій суду, які можуть учинятися в процесі розгляду такого подання.
Водночас у частині, що не врегульована статтею 183-3 КАС України, вимоги до подання визначаються загальними нормами, зокрема статтею 106 Кодексу адміністративного судочинства України.
Подання не відповідає вимогам, установленим статтею 106 КАС України, та містить такі недоліки.
Відповідно до частини третьої статті 106 КАС України до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Згідно з частиною першою статті 3 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI (в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22.05.2015 року № 484-VIII, який набрав чинності 01.09.2015 року) судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Частиною другою статті 3 цього ж Закону визначено перелік документів, за подання до суду яких не справляється судовий збір. В статті 5 вказаного Закону наведено перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.
Системний аналіз частин першої, другої статті 3, статті 5 Закону України «Про судовий збір» дає підстави прийти висновку, що органи державної фіскальної служби не звільнені від сплати судового збору за подання до адміністративного суду подань про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.
При цьому, розмір судового збору за подання до суду органами державної фіскальної служби як суб'єктами владних повноважень слід обчислювати за правилами підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 зазначеного Закону.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 зазначеного Закону визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем - 1 розмір мінімальної заробітної плати.
Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» від 25.12.2015 року № 928-VIII (який набрав чинності 01.01.2016 року) з 01.01.2016 року встановлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі 1378,00 грн.
Таким чином, оскільки подання має немайновий характер та подано позивачем як суб'єктом владних повноважень, тому воно повинно бути оплачене судовим збором у розмірі 1378,00 грн.
Проте, в порушення вимог частини третьої статті 106 КАС України, до подання не долучено документ про сплату судового збору.
Згідно із частиною четвертою статті 183-3 КАС України у разі недотримання вимог частини третьої цієї статті суд повідомляє про це заявника та надає йому строк, але не більше ніж 24 години, для усунення недоліків.
При цьому, згідно із частиною одинадцятою статті 183-3 цього ж Кодексу на обчислення строків, установлених цією статтею, не поширюються правила статті 103 цього Кодексу. Строки, встановлені цією статтею, обчислюються годинами і закінчуються із закінченням години, на яку припадає таке закінчення. Строки, визначені цим підпунктом, не включають добові години, що припадають на вихідні та святкові дні.
Таким чином, оскільки подання не відповідає вимогам, встановленим частиною статтею 106 КАС України, його слід залишити без руху та повідомити заявника про недотримання вказаних вимог, надавши йому строк для усунення недоліків до 16:45 22.04.2016 року.
Заявнику у цей строк слід усунути зазначені недоліки шляхом сплати судового збору в розмірі 1378,00 грн. та подання до суду доказів його сплати (оригіналу платіжного документа із відміткою про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України).
Керуючись статтею 106, частиною четвертою статті 183-3 КАС України, Законом України «Про судовий збір», суддя
Подання Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області до Приватного підприємства «Імпортавто» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків залишити без руху.
Повідомити заявника про недотримання вимог статті 106, частини третьої статті 183-3 КАС України.
Надати заявнику строк для усунення недоліків подання до 16 години 45 хвилин 22 квітня 2016 року.
Роз'яснити заявнику, що невиконання вимог суду в установлений строк тягне за собою повернення заявнику подання та доданих до нього документів.
Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулася із поданням.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та не може бути оскаржена.
Суддя В.М.Валюх