18 квітня 2016 р. м. Чернігів Справа № 825/459/16
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Клопота С.Л.,
при секретарі Мхитарян В.Г.,
за участю позивача ОСОБА_1,
представника відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області про визнання нечинним (недійсним) рішення та зобов'язати вчинити певні дії , -
ОСОБА_1 звернулась з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, в подальшому змінивши позовні вимоги, просить:
1. Визнати протиправним (недійсним) з моменту прийняття наказ Головного управління Держгеокадастру в Чернігівській області № 25-1692/14-16-сг від 08 лютого 2016 року, згідно з яким ОСОБА_3 отримав дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду на 7 років, орієнтовним розміром 29 га, з цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства (01.02).
2. 3обов'язати відповідача скасувати Запис про державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 7420387500:08:000:0506 у відповідній Поземельній книзі Державного земельного кадастру.
В судовому засіданні представник відповідача в судовому заявив клопотання про закриття провадження в справі, мотивуючи свою вимогу тим, що даний спір не відноситься до компетенції адміністративних судів, а підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Позивач в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання представника відповідача щодо закриття провадження у справі.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, суд вважає, що провадження у справі підлягає закриттю з наступних підстав.
Відповідно до ч.2 ст.5 КАСУ провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до Закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Визначаючись щодо закриття провадження у даній справі, суд керується ч. 2 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а також ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАСУ до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно ст.3 КАСУ, справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 17 КАСУ, компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін суб'єкт владних повноважень позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ч. 1 ст. 3 ст. 17 КАСУ).
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
Судом встановлено, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 22.02.2016 №25-2511/14-16-сг затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки оренду для ведення фермерського господарства гр. ОСОБА_3 на території Рубанської сільської ради Бахмацького району Чернігівської області та надано в оренду гр. ОСОБА_3 земельну ділянку площею 25,4960 га (кадастровий номер 7420387500:08:000:0506) для ведення фермерського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності строком на 7 років, розташовану на території Рубанської сільської ради Бахмацького району Чернігівської області.
Відповідно до ч. 1 ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів. Також, згідно правової позиції, висловленої колегією суддів Судової палати в адміністративних справах і Судової палати у господарських справах Верховного Суду України у постанові від 17.02.2015 дійшла висновку, що у разі прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про передачу земельних ділянок у власність чи оренду, тобто ненормативного акту, який вичерпує свою дію після його реалізації, подальше оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірної земельної ділянки має вирішуватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про цивільне право.
Таким чином, у разі прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про передачу земельної ділянки в оренду, тобто ненормативного акту, який вичерпує свою дію після його реалізації, подальше оспорювання правомірності набуття фізичною особою спірної земельної ділянки має вирішуватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про цивільне право.
При цьому, у позовній заяві ОСОБА_1 просить суд визнати нечинним (недійсним) наказ Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 15.01.2016 №25-1692/14-16-сг, яким надано дозвіл на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, орієнтовним розміром 29,00 га з цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства.
При цьому, наказом Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області віл 22.02.2016 № 25-2511/14-16-сг, вказана земельна ділянка вже передана ОСОБА_3 в оренду.
Тобто фактично є наявним спір про право ОСОБА_3 на користування земельною ділянкою, тобто - цивільно правовий спір.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
З огляду на викладене та враховуючи п. 1 ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку, що провадження у справі необхідно закрити, оскільки справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Керуючись ст.ст. 122, 157, 158-160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 - закрити.
Ухвала набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядок і строк, передбачений статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.Л. Клопот