20 квітня 2016 р.м.ОдесаСправа № 814/1556/15
Категорія: 3 Головуючий в 1 інстанції: Гордієнко Т. О.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Зуєвої Л.Є.,
суддів Шевчук О.А. та Федусика А.Г.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 05.02.2016 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Центрального районного військового комісаріату м.Миколаєва, Міністерства оборони України про визнання неправомірними дії, скасування постанови та зобов'язання вчинити певні дії, -
В травні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Центрального районного військового комісаріату м. Миколаєва, Міністерства оборони України та з урахуванням заяв про зміну позовних вимог просив:
- визнати протиправними дії Центрального районного військового комісаріату м.Миколаєва щодо направлення на проходження медичного обстеження ВЛК;
- скасувати постанову ВЛК Центрального районного військового комісаріату м.Миколаєва від 01.04.2015р. та протокол № 219 від 01.04.2015р., якими на підставі п.20.3 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008р. № 402, було визнано «обмежено придатним до військової служби» в частині порушення прав ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Центральний районний військовий комісаріат м. Миколаєва зняти з військового обліку ОСОБА_1 , як непридатного до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час.
В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що позивача незаконно було направлено на проходження військово-лікарської комісії, оскільки він згідно облікової картки ще в 2005 році був знятий з військового обліку, у зв'язку з тим, що його було визнано непридатним до військової служби в мирний час та обмежено придатним у воєнний час.
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 05.02.2016 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, ОСОБА_1 в апеляційній скарзі зазначає про невідповідність висновків суду обставинам справи. При цьому апелянт вважає, що судом допущено порушення матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. У зв'язку з чим в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції і винесення нової постанови із задоволенням його позову в повному обсязі.
Оскільки сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення почтових відправлень, однак в судове засідання вони не з'явилися, поважність своєї неявки суду не повідомили, тому апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до вимог ст.197 КАС України за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.
З матеріалів справи встановлено, 10.09.2005 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , прийнято на облік з числа призовників та визнано обмежено здатним до військової служби у військовий час та 01.08.2006 року було знято з обліку на підставі наказу № 342 від 09.06.2006 року.
ОСОБА_1 з'явився до військового комісаріату самостійно, добровільно для отримання військового квитка, який був йому необхідний для працевлаштування, в зв'язку з тим, що останній медичний огляд позивач проходив у 2005 році, а у військовому квитку необхідно зазначити ступінь придатності до військової служби, його було направлено для проходження медичного огляду.
01.04.2015 року позивач пройшов медичний огляд ВЛК Центрально-Миколаївським об'єднаним районним військовим комісаріатом, за наслідками якого складено протокол №219 та довідка № 2415/9, в якій встановлені захворювання: фолікулярний гиперкератоз, холодова кропивниця, алергічний риніт, у зв'язку з чим у відповідності до ст.58 «б», ст.45 «в» графи ІІ розкладу хворіб комісією визнано обмежено придатним до військової служби.
Судом першої інстанції було відмовлено в задоволенні позивних вимог.
Колегія суддів розглянувши матеріали справи вважає обґрунтованим такий висновок суду виходячи з наступного.
Указом Президента України від 14.01.2015 року № 15/2015 «Про часткову мобілізацію» постановлено оголосити та провести протягом 2015 року часткову мобілізацію у три черги протягом 210 діб із дня набрання чинності цим Указом. Здійснити призов військовозобов'язаних, резервістів та поставку транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, інших військових формувань України в обсягах, визначених мобілізаційними планами з урахуванням резерву.
Відповідно до ч.8 ст.4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» з моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.
Згідно зі п.10.ст.2 Закона України «Про військовий обов'язок та військову службу» передбачено, що громадяни України, які приписуються до призовних дільниць, направляються для підготовки до військової служби, призиваються або приймаються на військову службу, приймаються на службу у військовому резерві, та військовозобов'язані, призначені для комплектування посад за відповідними військово-обліковими спеціальностями під час проведення мобілізації, проходять обов'язковий медичний огляд.
Порядок проходження медичного огляду затверджується Міністерством оборони України та центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, за погодженням з центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я. Перелік військово-облікових спеціальностей затверджується Міністерством оборони України.
Відповідно до Настанови з військового обліку, затвердженої наказом Міністерства оборони України № 35, на райвійськкомати покладено направлення на медичне пересвідчення військовозобов'язаних, які заявили про зміну в стані здоров'я, проведення планового медичного пересвідчення військовозобов'язаних першого розряду, непридатних до військової служби в мирний час через хворобу і фізичні вади, які можуть бути вилікувані до стану придатності до військової служби.
З урахуванням зазначеного судова колегія вважає, що відповідачем у відповідності до діючого законодавства було направлено апелянта на проходження медичного огляду для оформлення військово-облікових документів, а тому висновок суду першої інстанції в частині необгрунтованості позовних вимог про визнання дій протиправними щодо направлення на проходження медичного обстеження ВЛК є вмотивованим.
Відносно доводів апелянта щодо не погодження з висновками ВЛК, якими його визнано обмежено придатним до військової служби судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно п.1.1,1.2 Наказу Міністра оборони України № 402 від 14.08.2008 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 р. за N 1109/15800 «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» Військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослувбовцям.
Військово-лікарська експертиза - це медичний огляд допризовників, призовників; військовослужбовців, військовозобов'язаних, визначення ступеня придатності до військової служби. Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності: до військової служби допризовників, призовників, військовозобов'язаних. Постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хворіб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, пояснень щодо застосування статей Розкладу хворіб та таблиць додаткових вимог до стану здоров'я.
Як вбачається з висновку ВЛК хвороби апелянта відносяться до ст.45 «в» Наказу № 402 - негнійні синусити та з такими хворобами громадянин визнається придатним до військової служби, ст.58 «б» - обмежена склеродермія, себорея, ускладнена абсцедувальними вугрями, хронічна кропивниця, рецедивний набряк Квінке - громадянин визнається придатним до військової служби або обмежена придатність визнається індивідуально.
Отже, відповідно до Наказу Міністра оборони України № 402 від 14.08.2008 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 р. за N 1109/15800 «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» та результатів медичного огляду ОСОБА_1 військово-лікарською комісією було правомірно визначено стан придатності позивача до військової служби - обмежено придатним до військової служби.
На думку суду апеляційної інстанції посилання апелянта на те, що з цими хворобами його повинні були визнати непридатним до військової служби є необгрунтованими, оскільки такі доводи грунтуються лише на припущеннях останнього та не спростовують висновків суду першої, з огляду на те, що Наказом № 402 від 14.08.2008 року чітко зазначено наслідки придатності до військової служби залежно від хвороби особи, які підлягають медичному обліку.
Крім того відповідно до п.5,6 ст.37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» зняттю з військового обліку призовників та військовозобов'язаних у військових комісаріатах (військовозобов'язаних Служби безпеки України у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України) підлягають громадяни України:
1) з військового обліку призовників: які вибувають в іншу місцевість (адміністративно-територіальну одиницю) України до нового місця проживання; які вибувають на строк більше трьох місяців за межі України; які взяті згідно з рішеннями комісії з питань приписки або призовної комісії на облік військовозобов'язаних; які отримали військові звання офіцерського складу після проходження військової підготовки за програмою підготовки офіцерів запасу; які припинили альтернативну (невійськову) службу в разі закінчення строку її проходження або достроково відповідно до Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу";
2) з військового обліку військовозобов'язаних: які вибувають в іншу місцевість (адміністративно-територіальну одиницю) України до нового місця проживання; які після проходження строкової військової служби прийняті на військову службу до інших військових формувань або на службу в органи внутрішніх справ, податкової міліції, в органи і підрозділи цивільного захисту, в Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України та в Державну кримінально-виконавчу службу України; які вибули на строк більше трьох місяців за межі України; в інших випадках за рішенням Міністерства оборони України.
Відповідно до п.6 цієї статті виключенню з військового обліку у районних (міських) військових комісаріатах (військовозобов'язаних Служби безпеки України у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України) підлягають громадяни України, які - 1) призвані чи прийняті на військову службу; 2) проходять військову службу (навчання) у вищих військових навчальних закладах і військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів; 3) визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку; 4) досягли граничного віку перебування в запасі; 5) припинили громадянство України; 6) були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину; 7) направлені для відбування покарання до установ виконання покарань або до яких застосовано примусові заходи медичного характеру; 8) не отримали до 40-річного віку військово-облікової або спорідненої з нею спеціальності; 9) померли.
Згідно зі ст.37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» взяттю на військовий облік військовозобов'язаних у районних (міських) військових комісаріатах підлягають громадяни України, які відповідно до статті 18 цього Закону звільнені від призову на строкову військову службу; які досягли граничного (27-річного) віку під час перебування на військовому обліку призовників.
З урахуванням зазначеного посилання апелянта на те, що його було знято з військового обліку ще в 2006 році також не приймаються судовою колегією оскільки останнього було знято з обліку призовників та взято на облік військовозобов'язаних відповідно до вимог чинного законодавства.
З огляду на те, що при визначені придатності до військової служби ОСОБА_1 військово-лікарська комісія встановила діагноз: фолікулярний гіперкератоз, холодова кропивниця, алергічний реніт та встановлено діагноз на підставі п. «б» ст. 58 та п. «в» ст. 45 Положення про військово-лікарську експертизу в ЗСУ, як обмежено-придатний до військової служби а в графі II п. «б» ст. 58 вищезазначеного положення зазначено, що придатність до військової служби або обмежена придатність визначається індивідуально та п. «в» ст. 45 зазначено придатний до військової служби, висновки суду першої інстанції щодо необгрунтованості позовних вимог є вмотивованими та такими, що грунтуються на вимогах діючого законодавства.
Апелянт обґрунтовуючи свої вимоги на думку судової колегії помилково трактує вказане Положення, зазначаючи що при визначенні придатності II графою керуються лише для військовослужбовців за контрактом офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу.
Проте дане твердження є хибним, оскільки відповідно до п. 1.4 Розділу II Положення медичний огляд контингентів, зазначених у пункті. 1.2 розділу II, проводиться в порядку, визначеному таблицею.
Відповідно до п. 7 зазначеної таблиці солдати (матроси), сержанти, старшини, прапорщики (мічмани) запасу оглядаються ВЛК військових комісаріатів, гарнізонними (госпітальними) ВЛК та керуються І та II графою Розкладу хвороб.
Відповідно п.8 ч. 2 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» взяттю на військовий облік військовозобов'язаних підлягають громадяни України, які досягли граничного віку під час перебування на військовому обліку призовників, громадянин ОСОБА_1 за досягненням 25-ти річного віку у 2013 році залишився на обліку військовозобов'язаних, без права повернення на облік призовників. У зв'язку з чим, оцінюється при медичному огляді ВЛК за II графою Положення, оскільки за І оцінюються громадяни під час приписки до призивних дільниць та призову на строкову військову службу за III графою громадяни, особи офіцерського складу, які приймаються та проходять військову службу за контрактом осіб офіцерського складу.
Крім того більш детальна інформація щодо оцінювання різних категорій громадян залежно від військового звання та окремими критеріями описана в таблиці пункту 1.4. розділу II. Окрім того, в п. 10 вказаної таблиці зазначено, що військовозобов'язані, які призиваються, та проходять воєнні навчальні (перевірочні) та спеціальні збори осіб оцінюються за II та III графою залежно від військового звання.
Тому з урахуванням зазначеного громадянин ОСОБА_1 законно був оцінений за II графою Положення.
Також посилання апелянта на п. 20.3 « г» Положення є необгрунтованим, адже ніде в довідці військово-лікарської комісії жодним чином нема посилань на вказаний пункт, лише зазначається, що рішення прийнято на підставі статтей 58-6 та 45-в графи II Розкладу хвороб вказаного Положення.
Крім того апелянт вважає, що у зв?язку з відсутністю приказу про мобілізацію ОСОБА_1 не було підстав для направлення його на медичне обстеження.
З цього приводу колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що Центральний районний військовий комісаріат м. Миколаєва діє на підставі Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 14 січня 2015 року № 15/2015, яким в Миколаївській області було оголошено провести часткову мобілізацію та здійснити призов військовозобов'язаних, резервістів та поставку транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, та в своїй діяльності керується Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» та іншими нормативно-правовими актами України. Крім того, ОСОБА_1 станом на сьогодні не є призваним на військову службу до лав Збройних Сил України, що підтверджується самим апелянтом.
Таким чином наказ військового комісара про призов військовозобов'язаних видається лише у разі призову на військову службу останніх та зарахування до відповідної команди до військової частини. Оскільки ОСОБА_1 призвано не було, доводи апеляційної скарги в цій частині судом апеляційної інстанції не приймаються до уваги.
З огляду на зазначене судова колегія суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що відповідачем правомірно було направлено апелянта на проходження медичного обстеження ВЛК, посилання апелянта, що з такими хворобами його повинні були визнати непридатним до військової служби є необґрунтованими та не доведеними.
Постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обгрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству.
Доводи ОСОБА_1 викладені у апеляційній скарзі за змістом ідентичні наданим в адміністративному позові, зазначених висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального права.
За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.
Оскільки судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції, відповідно до ст. 200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову місцевого суду - без змін.
Керуючись ст. ст. 195,197,198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 05.02.2016 року - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили в порядку, встановленому частиною 5 статті 254 КАС України, і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: суддя Л.Є. Зуєва
суддя О.А. Шевчук
суддя А.Г. Федусик