18 квітня 2016 р. Справа № 876/729/16
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ільчишин Н.В.,
суддів Пліша М.А., Шинкар Т.І.,
за участю секретаря судового засідання Федак С.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на постанову Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 09.12.2015 року у справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Закарпатській області про визнання дії неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ГУ ПФУ в Закарпатській області 28.10.2011 року звернулося в суд з позовом в якому просить визнати неправомірними дії головного державного виконавця по списанню з їх рахунків коштів та зобов'язати Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Закарпатської області повернути суму в розмірі 33764,79 грн., яка була неправомірно списана з їх рахунків.
Постановою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 09.12.2015 року відмовлено в задоволенні позову.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області подало апеляційну скаргу. В якій просить постанову скасувати та прийняти нову, якою задовольнити позов повністю, апеляційну скаргу мотивовано тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення допущено порушення норм процесуального та матеріального права.
В судове засідання учасники процесу не з'явились, будучи належними чином повідомленими, що не перешкоджає слуханню спірного питання відповідно до вимог ч.4 ст.196 КАС України.
Відповідно до ч.6 ст.12, ч.1 ст.41 КАС України, у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 14.02.2012 року Мукачівським міськрайонним судом Закарпатської області видано виконавчий лист № 2-а-1306/06, про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати за період з 2001 року по 2004 рік включно, даний лист за заявою ОСОБА_1 подано для виконання до відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ в Закарпатській області.
21.02.2012 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Закарпатській області Секерня В.М., відповідно до вимог ст.ст. 17. 19, 21, 25 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та надано боржнику строк для самостійного виконання до 28.02.2012 року.
Листом від 27.02.2012 року № 2229/07 ГУПФ України в Закарпатській області повідомило, що виконати рішення суду в строк зазначений державним виконавцем неможливо, оскільки для його виконання необхідно більше часу. Враховуючи вищенаведене, 27.02.2012 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Закарпатській області Секерня В.М. відповідно до вимог ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про відкладення провадження виконавчих дій до 07.03.2012 року. Оскільки боржником рішення суду не було виконано в строк встановлений державним для самостійного виконання 19.03.2012 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень, відповідно до вимог ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору. Дану постанову надіслано рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення.
Згідно реєстру № 17 поштову кореспонденцію ТОВ «Укркур'єр» доставлено ГУПФ України в Закарпатській області 20.03.2012 року. З метою належного виконання рішення суду державним виконавцем 19.03.2012 року надіслано запит до ДПІ у м. Ужгороді про надання інформації про відкриті рахунки боржника. До відділу примусового виконання рішень 02.04.2012 року надійшла відповідь з ДПІ у м. Ужгороді про відкриті рахунки боржника.
17.04.2012 року з метою безспірного списання коштів з рахунків боржника державним виконавцем виставлено платіжні вимоги, 19.04.2012 року до відділу примусового виконання рішень з ВАТ «Ощадбанк» повернуто платіжні вимоги з частковим списанням коштів у розмірі 2,97 грн. Розпорядженням державного виконавця від 18.05.2012 року кошти в розмірі 2,68 грн. перераховано на користь ОСОБА_1, а виконавчий збір за призначенням, що підтверджує платіжне доручення про перерахунок коштів від 21.05.2012 року № 414.
З метою безспірного списання коштів з рахунків боржника державним виконавцем 21.06.2012 року повторно виставлено платіжні вимоги. Розпорядженням державного виконавця від 25.06.2012 року кошти в розмірі 30 695,29 грн. перераховано на користь ОСОБА_1, а виконавчий збір за призначенням на користь держави.
07.07.2012 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Закарпатській області Секерня В.М., відповідно до п. 8 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, у зв'язку з повним, фактичним виконанням рішення суду.
Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України, судове рішення, що набрало законної сили, є обов'язковим на всій території України.
Відповідно до ч.2 ст.14 КАС України, постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.
Згідно припису ч.2 ст.257 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження» (ч.4 ст.257 КАС України).
Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення (ст.19 Закону України «Про виконавче провадження»).
Відповідно до ст.25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.
Колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем державним виконавцем вживалися процесуальні дії у виконавчому провадженні по виконанню вищезазначеного виконавчого документа у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження», а тому відсутні підстави для визнання дії відповідача неправомірними і в задоволенні позову відмовлено правомірно.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, що відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області - залишити без задоволення.
Постанову Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 09.12.2015 року у справі №303/4927/13-а провадження №2а/303/275/15 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили, а в разі складення такої в порядку ч.3 ст. 160 КАС України, протягом того ж строку з часу складення в повному обсязі.
Головуючий Н.В. Ільчишин
Судді М.А. Пліш
Т.І. Шинкар
Повний текст ухвали виготовлено 20.04.2016 року