Справа: № 750/460/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Литвиненко І.В. Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.
Іменем України
21 квітня 2016 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючої-судді: Желтобрюх І.Л.,
суддів: Мамчура Я.С.,
Шостака О.О.,
розглянувши в приміщенні суду в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного Управління Пенсійного Фонду України в Чернігівській області на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 09 березня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного Фонду України в Чернігівській області про зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до суду з позовом до Головного Управління Пенсійного Фонду України в Чернігівській області про зобов'язання ГУ ПФУ в Чернігівській області здійснити перерахунок та виплату йому пенсії починаючи з 01.01.2015 року, виходячи з 65% його грошового забезпечення з якого сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з урахуванням окладу за військовим званням, посадового окладу, надбавки за вислугу років, надбавки за клас кваліфікації, надбавки за виконання особливо-важливих завдань, премії, матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та грошової винагороди за безперервну вислугу років, згідно довідки військової частини НОМЕР_1 від 23.11.2015 року № 1068.
Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 09 березня 2016 року позов задоволено.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позову в повному обсязі. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема, апелянт вказує на те, що судом не враховано, приписи ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», які визначають загальні поняття та склад грошового забезпечення військовослужбовців.
Перевіряючи правильність встановлення обставин справи судом першої інстанції та його висновків, колегія суддів виходить з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 був звільнений з військової служби 12.03.2014 з посади старшого техніка роботи забезпечення навчального процесу навчального батальйону військової частини НОМЕР_1 відповідно до ч. 6 п. «г» (у зв'язку із проведенням організаційних заходів) ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу».
З 01.04.2014 Головним управлінням ПФУ в Чернігівській області ОСОБА_1 було призначено пенсію за вислугу років згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262-Х1І (далі - Закон № 2262) в розмірі 65 % грошового забезпечення без урахуванням окладу за військовим званням, посадового окладу, надбавки за вислугу років, надбавки за клас кваліфікації, надбавки за виконання особливо-важливих завдань, премії, матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та грошової винагороди за безперервну вислугу років.
28 Грудня 2015 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до Головного управління ПФУ в Чернігівській області в якій просив здійснити перерахунок та виплату йому пенсії починаючи з 01.01.2015 року, виходячи з 65% його грошового забезпечення з якого сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з урахуванням, згідно довідки військової частини НОМЕР_1 від 23.11.2015 року № 1068 в якій відображено нарахування грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.04.2012 року по 31.03.2014 року.
05 Січня.2016 року Головне управління ПФУ в Чернігівській області своїм листом повідомило позивача про те, що у задоволенні його заяви від 28.12.2015 року йому відмовлено, оскільки додаткові види грошового забезпечення, які не є щомісячними, а також ті, що мають компенсаційний характер не входять до грошового забезпечення військовослужбовців.
Здовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування нараховувався на всі виплати, отримані позивачем за місцем служби, в тому числі надбавки за вислугу років, надбавки за клас кваліфікації, надбавки за виконання особливо-важливих завдань, премії, матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та грошової винагороди за безперервну вислугу років, а тому вказані суми повинні бути враховані у розрахунок заробітку для обчислення пенсії позивача.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 3 статті 43 Закону № 2262-XII (у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, та у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Частиною 3 статті 43 Закону № 2262-XII (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 7 постанови Кабінету міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей» (далі - Постанова № 393) пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.
Відповідно до ч. 1-2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Постановою Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» (далі - постанова № 1294) упорядковано структуру та умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та затверджено схеми посадових окладів і додаткових видів грошового забезпечення за категоріями військовослужбовців (пункт 3 цієї постанови).
Умови, розмір та порядок виплати військовослужбовцям допомоги на оздоровлення визначені постановою № 1294 та «Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», затвердженої наказом Міністерства оборони України від 11 червня 2008 року № 260 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 липня 2008 року за № 638/15329; далі - Інструкція). Розмір грошової допомоги на оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою на день вибуття в щорічну основну відпустку (підпункт 3 пункту 5 постанови № 1294, підпункт 30.4 пункту 30 розділу ХХХ Інструкції).
Розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань установлюється за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України (підпункт 3 пункту 5 постанови № 1294, підпункти 33.1, 33.3 пункту 33 розділу ХХХІІІ Інструкції).
Одноразова грошова допомога при звільненні передбачена ст 15 Закону № 2011-ХІІ.
Отже, зазначені допомоги є одноразовими додатковими видами грошового забезпечення, які відповідно до частини другої статті 9 Закону № 2011-ХІІ відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців.
Таким чином, аналіз зазначених норм матеріального права дає підстави вважати, що надбавки за вислугу років, надбавки за клас кваліфікації, надбавки за виконання особливо-важливих завдань, премії, матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та грошової винагороди за безперервну вислугу років, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.
Аналогічні висновки були викладені Верховним Судом України в постанові від 10 березня 2015 року у справі № 21-70а15.
Враховуючи зазначене, а також зважаючи на наявні в матеріалах справи довідки про заробітну плату, згідно яких єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування нараховувався на всі виплати, отримані позивачем за місцем служби, в тому числі й на надбавки за вислугу років, надбавки за клас кваліфікації, надбавки за виконання особливо-важливих завдань, премії, матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та грошової винагороди за безперервну вислугу років, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що неврахування при обчисленні пенсії позивача вказаних виплат призвело до неправильного розрахунку і нарахування ОСОБА_1 пенсії, а відтак обґрунтовано визнав такі дії протиправними та правомірно зобов'язав відповідача провести відповідний перерахунок та виплату пенсії позивача.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
У відповідності до п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, визнавши, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування немає.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 197 ч.1, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного Управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області залишити без задоволення, а постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 09 березня 2016 року, - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуюча:
Судді:
Головуючий суддя Желтобрюх І.Л.
Судді: Мамчур Я.С
Шостак О.О.