07 квітня 2016 року Житомир справа № 806/41/16
категорія 5.1.2
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Романченка Є.Ю.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Моноліт", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Державна фіскальна служба України про продовження дії спеціальної санкції,
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом, у якому просив продовжити дію спеціальної санкції - тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності, яка застосована наказами Мінекономрозвитку від 27.02.2015 № 185 та від 16.07.2015 № 813 на термін до усунення ТОВ "Моноліт" порушення статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" або до застосування практичних заходів, що гарантують усунення порушень статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" за контрактом на експорт виробів з обробленого природного каменю від 21.11.2013 № 21/11/2013 з ТОВ "Моноліт" (Російська Федерація) - 85,35 тис. рос. руб. Заявлені позовні вимоги Міністерство економічного розвитку і торгівлі України обґрунтовувало тим, що, відповідно до статті 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" та Положення про порядок застосування до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності спеціальних санкцій, передбачених ст. 37 Закону, затвердженого наказом Мінекономіки від 17.04.2000 № 52 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.05.2000 за № 260/4481, до відповідача за порушення вимог Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" наказами Мінекономрозвитку від 27.02.2015 № 185 та від 16.07.2015 № 813 застосовано спеціальну санкцію. У зв'язку з тим, що обставини, які зумовили застосування до відповідача згаданої санкції, ним не усунуті, загальна сума простроченої заборгованості ТОВ "Моноліт" (Російська Федерація) за контрактом на експорт виробів з обробленого природного каменю від 21.11.13 № 21/11/2013 становить 85,35 тис. рос. руб., позивач вважає за доцільне в судовому порядку подовжити дію спеціальної санкції, застосованої до відповідача.
Представник позивача в судове засідання не з'явився. До суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника Мінекономрозвитку. Також у цьому клопотанні позивач позов підтримав повністю.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце судового розгляду вважається повідомленим належним чином.
Представник третьої особи прибув до суду, позов підтримав. Подав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Зважаючи на відсутність перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні та приймаючи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд вважає за можливе розглянути справу у письмовому провадженні, відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, на підставі наявних у ній доказів.
В силу приписів ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з таких підстав.
Як видно з матеріалів справи 21 листопада 2013 року між ТОВ "Недрадобут", Україна, (Продавець) та ТОВ "Моноліт", Російська Федерація, (Покупець) укладено договорів № 21/11/2013, за умовами якого Продавець продає, а Покупець купляє товар: пиломатеріали, плодоовочівницьку продукцію, вироби з природного каменю пісковик, вироби із природного каменю і вироби з граніту, каміння для приміщень, бордюри із природного каменю родовищ України, вироби з мармуру, граніту, каміння для мостіння із мармуру походження Туреччини, Індії, Іспанії, в кількості і асортименті, вказаному в рахунках - фактурах до даного договору. Оплата здійснюється в рублях РФ, відповідно до рахунку-фактури шляхом банківського перерахунку на р/р Продавця впродовж 90 днів після поставки товару (п. 3 указаного договору).
Абзацом 12 статті 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16.04.1991 № 959-XII (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон) визначено, що діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами є зовнішньоекономічною діяльністю.
В силу приписів ст. 2 Закону суб'єкти господарської діяльності України та іноземні суб'єкти господарської діяльності при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності керуються, зокрема, принципом свободи зовнішньоекономічного підприємництва, що полягає у обов'язку додержувати при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності порядку, встановленого законами України.
Згідно зі ч. 1 ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.
Відповідно до пункту 2.2 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої Постановою НБ України № 136 від 24 березня 1999 року (надалі - Інструкція № 136), відлік законодавчо встановленого строку розрахунків банк починає з наступного календарного дня після дня оформлення МД або підписання акта (іншого документа).
У абз. 1 пункту 2.3 Інструкції № 136 визначено, що банк знімає експортну операцію резидента з контролю після зарахування виручки за цією операцією на поточний рахунок останнього.
Із наданих до суду матеріалів видно, що у 2014 році ПАТ "Про кредит Банк" було повідомлено Житомирську ОДПІ про перевищення законодавчо встановлених строків розрахунків з резидентом - ТОВ "Недродобут" за договором № 21/11/2013 від 21.11.2013.
Статтею 35 Закону встановлено, що суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності несуть відповідальність у видах та формах, передбачених статтями 33 і 37 цього Закону, іншими законами України та/або зовнішньоекономічними договорами (контрактами).
Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону, за порушення цього або пов'язаних з ним законів України до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб'єктів господарської діяльності можуть бути застосовані такі спеціальні санкції, зокрема:
- застосування до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб'єктів господарської діяльності індивідуального режиму ліцензування у випадках порушення такими суб'єктами цього Закону та/або пов'язаних з ним законів України, що встановлюють певні заборони, обмеження або порядок здійснення зовнішньоекономічних операцій;
- тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності у випадках порушення цього Закону або пов'язаних з ним законів України, проведення дій, які можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки.
Згідно зі п. 1.1 Положення про порядок застосування до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності спеціальних санкцій, передбачених статтею 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", затвердженого наказом Міністерства економіки України від 17 квітня 2000 р. N 52 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 травня 2000 р. за N 260/4481, спеціальні санкції - індивідуальний режим ліцензування або тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності - застосовуються Міністерством економічного розвитку і торгівлі України до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності за поданням органів державної податкової та контрольно-ревізійної служб, митних, правоохоронних органів, органів Антимонопольного комітету України, спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг та Національного банку України або за рішенням суду.
За змістом частини 3 статті 37 Закону санкції, зазначені у цій статті, можуть бути застосовані до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб'єктів господарської діяльності протягом трьох років з дня виявлення порушення законодавства.
Частиною 4 указаної статті Закону передбачено, що подання щодо застосування санкцій повинно містити такі дані: найменування та реквізити суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності (для іноземних суб'єктів господарювання - мовою країни їхнього місцезнаходження), відомості про зміст порушення з посиланням на конкретні положення законодавства України, вид спеціальної санкції, яку пропонується застосувати, найменування та реквізити контрагента, при виконанні контракту з яким порушено законодавство, іншу доцільну інформацію.
Судом з'ясовано, що Державна фіскальна служба України листом № 7245/5/99-99-22-05-02-16 від 19 листопада 2014 року звернулася до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України з поданням про застосування спеціальної санкції, згідно зі статтею 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", до іноземних суб'єктів господарської діяльності, в тому числі і відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Моноліт" (Російська Федерація).
Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 185 від 27 лютого 2015 року до Товариства з обмеженою відповідальністю "Моноліт" за порушення статей 1 і 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" застосовано спеціальну санкцію - тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності на території України.
Згідно зі абзацом 1 пункту 3.4 розділу 3 Порядку взаємодії Міністерства економіки України та Державної податкової адміністрації України з питань застосування спеціальних санкцій, затвердженого наказом Міністерства економіки України, Державної податкової адміністрації України від 9 листопада 2006 р. N 340/672 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 січня 2007 р. за N 30/13297, при застосуванні тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності Мінекономіки за 40 днів до закінчення терміну його дії надсилає до Державної податкової адміністрації запит щодо доцільності його подовження.
11 червня 2015 року позивачем направлено до Державної фіскальної служби України лист № 4102-10/18828-03 для з'ясування обставин доцільності скасування або продовження дії спеціальної санкції відносно відповідача.
Листом № 15834/5/99-99-22-05-02-16 від 03 липня 2015 року ДФС України повідомила Мінекономрозвитку України про доцільність продовження дії спеціальної санкції у зв'язку з неусуненням виявлених порушень. А також зазначила, що загальна сума простроченої дебіторської заборгованості за контрактом на експорт виробів з обробленого природного каменю від 21 листопада 2013 року № 21/11/2013, укладеним з ТОВ "Монолит", складає 85,35 тис. рос. руб.. Перевіркою встановлено відсутність ТОВ "Недрадобут" за місцезнаходження (акт від 17 червня 2014 року № 457/06-25-22-06/38909404). Стан платника "8" - "до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням".
Наказом позивача від 16.07.2015 № 813 ТОВ "Моноліт" переведено на індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності.
Доказів оскарження наказів Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 27.02.2015 № 185 та від 16.07.2015 № 813 ТОВ "Моноліт" суду не надано.
Відповідно до ч. 6 ст. 37 Закону, тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності діє до моменту усунення порушень законодавства України або застосування практичних заходів, що гарантують виконання цього Закону та/або пов'язаних з ним законів України, але не більше трьох місяців з дати винесення відповідного рішення центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики. Після тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності або іноземні суб'єкти господарської діяльності переводяться центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики на індивідуальний режим ліцензування.
Індивідуальний режим ліцензування діє до моменту усунення порушень законодавства України або застосування практичних заходів, що гарантують виконання цього Закону та/або пов'язаних з ним законів України та скасовується центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики (ч. 5 ст. 37 Закону).
Згідно зі частинами 7-9 статті 37 Закону, подовження дії тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності здійснюється виключно за рішенням суду. Для подовження дії тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності центральний орган виконавчої влади з питань економічної політики на підставі інформації ініціатора застосування даної санкції звертається з позовною заявою до суду. При прийнятті рішення щодо подовження дії тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності суд зазначає термін, на який подовжено дію цієї санкції.
Разом з цим, суд відмічає, що частиною 10 згаданої статті Закону визначено, що якщо суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності або іноземними суб'єктами господарської діяльності, до яких застосовано санкції, усунуто допущені порушення законодавства України або вжито практичні заходи, що гарантують виконання цього Закону та/або пов'язаних з ним законів України, ініціатори подання щодо застосування санкцій можуть направляти центральному органу виконавчої влади з питань економічної політики матеріали про їх скасування (зміну виду, тимчасове зупинення).
У відповідності до ч. 12 ст. 37 Закону, у разі усунення порушень законодавства України або застосування практичних заходів, що гарантують виконання цього Закону та/або пов'язаних з ним законів України, і приведення своєї зовнішньоекономічної діяльності у відповідність із законами України або надання достатніх доказів неможливості (безперспективності) застосування практичних заходів, що гарантують виконання закону, суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності та іноземні суб'єкти господарської діяльності, до яких застосовано санкції, мають право подавати до центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики відповідні матеріали та виходити з клопотанням про скасування (зміну виду, тимчасове зупинення) дії санкцій.
Матеріали справи доказів усунення відповідачем порушень вимог статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" не містять. Інформація щодо сплати відповідачем заборгованості до суду не надходила.
Докази звернення відповідача до Мінекономрозвитку з клопотанням про скасування (зміну виду, тимчасове зупинення) дії спеціальної санкції у матеріалах справи також відсутні.
З огляду на викладене, а також ураховуючи те, що відповідач не усунув порушення вимог статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих підстав для подовження дії застосованої до відповідача спеціальної санкції на термін до усунення ТОВ "Моноліт" порушення статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" або до застосування практичних заходів, що гарантують усунення вказаних порушень, а саме до погашення простроченої заборгованості у розмірі 85,35 тис. рос. руб. за договором від 21.11.2013 № 21/11/2013.
Відповідно до положень ст.ст. 11, 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ст. 86 КАС України).
Підсумовуючи наведене, суд вважає, що вимоги позивача стосовно продовження дії спеціальної санкції є обґрунтованими та підтверджуються матеріалами справи, відтак позов Міністерства економічного розвитку і торгівлі України необхідно задовольнити.
В силу приписів ч. 4 ст. 94 КАС України судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 86, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
постановив:
Позов задовольнити.
Подовжити дію спеціальної санкції, застосованої до Товариства з обмеженою відповідальністю "Моноліт" (Російська Федерація) наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 185 від 27 лютого 2015 року та № 813 від 16 липня 2015 року, на термін до усунення Товариством з обмеженою відповідальністю "Моноліт" порушень статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" або до застосування практичних заходів, що гарантують усунення порушень статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" за експортним контрактом від 21 листопада 2013 року № 21/11/2013.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Є.Ю. Романченко