Іменем України
Справа № 2-а/1970/3630/11
05 грудня 2011 р.м.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі:
головуючої судді Крапівницької Н.Л.,
секретаря с/з ОСОБА_1,
за участю відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі адміністративну справу
за позовом управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі
до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2
про стягнення заборгованості страховим внескам в сумі 1540,80 грн., суд, -
Управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі звернулось до Тернопільського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по страховим внескам в сумі 1540,80 грн..
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що внаслідок несплати коштів на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за липень - грудень 2010 року за відповідачем рахується заборгованість по сплаті страхових внесків до Управління Пенсійного фонду України у Чортківському районі в сумі 1540,80 грн., яка підлягає стягненню у судовому порядку.
В позовній заяві позивач просив суд розглянути справу без участі його представника.
Відповідач в судовому засіданні позов не визнав, в наданих суду запереченнях та поясненнях посилається на те, що позовні вимоги безпідставні та необгрунтовані, оскільки, є пенсіонером, а тому звільнений від сплати єдиного внеску фізичних осіб-підприємців, які обрали особливий спосіб оподаткування і є пенсіонерами або інвалідами. Відповідач також зазначив, що позивач пропустив шестимісячний строк звернення до суду передбачений ч. 2 ст. 99 КАС України.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив.
Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 зареєстрована, як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, в управлінні Пенсійного фонду України в місті Тернополі та є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до частини 5 пункту 7 розділу VIII Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено, що стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.
Частиною 6 вказаного пункту зазначено, що на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.
Таким чином, до правовідносин, що є предметом розгляду в зазначеній адміністративній справі, повинно застосовуватися законодавство, що діяло на момент виникнення такої заборгованості.
Порядок сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування передбачено Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІУ від 09.07.2003 року та Інструкцією «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 року та зареєстрованої в Міністерстві юстиції 16.01.2004 року за № 64/8663, відповідно до яких на відповідача покладено обов'язки по нарахуванню, обчисленню і сплаті в установлені строки та в повному обсязі внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до ч.б ст.20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим періодом для Відповідача є календарний місяць.
За змістом ч. 2 Указу Президента України, від 03.07.1998, № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» суб'єкти підприємницької діяльності - фізичні особи сплачують щомісяця єдиний податок, ставка якого встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць. З єдиного податку 42 відсотки складає внесок до Пенсійного фонду України.
Як вбачається із матеріалів справи, встановлений розмір страхових внесків, який підлягав сплаті фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 за період з липня по грудень 2010 року становить 1540,80 грн.
Згідно Закону України від 08.07.2010 року №2461-VI «Про внесення змін до Законів України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.
Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих^ працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.
Відповідно до положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний страховий внесок - сума коштів, що визначається розрахунком як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір страхового внеску, встановлених законом на день отримання заробітної плати (доходу).
У відповідності до абз. 6 п.4.7 зазначеної Інструкції №21-1 розмір мінімального страхового внеску визначається шляхом множення мінімального розміру заробітної плати, установленої законом на той час, за який здійснюється розрахунок сум страхових внесків: для застрахованих осіб, визначених підпунктами 2.2.3 - 2.2.5 пункту 2.2 цієї Інструкції, -33,2% з 01.01.2007 року по 31.12.2010 року включно.
Статтею 2 Закону України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» №1646-УІ від 20.10.2009 року, встановлений розмір заробітної плати, яка з 1 липня 2010 року становить 888 гривень, з 1 жовтня - 907 гривень, з 1 грудня - 922 гривні.
Враховуючи розмір мінімальної заробітної плати, яка множиться на 33,2 %, на 2010 рік, мінімальний страховий внесок для зазначених осіб становить у липні - вересні 2010 року становив 294,82 грн. (888,00 грн. х 33,2 %), жовтні - листопаді 2010 року - 301,12 грн. (907,00 грн. х 33,2 %), грудні 2010 року - 306,10 грн. (922,00 грн. х 33,2 %).
Таким чином, сума страхового внеску, що підлягає сплаті фізичною особою -підприємцем ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі за період липень - грудень 2010 року складає 1792,80 грн. (липень - вересень 2010 року -888,00 грн., жовтень 2010 року - 301,12 грн.; листопад 2010 року - 301,12 грн.; грудень 2010 року-306,10 грн.).
Відповідачем було частково перераховано та сплачено суму страхового внеску у розмірі 252,00 грн., таким чином, загальна сума недоїмки на час звернення управління до адміністративного суду складала 1540,80 грн. (1792,80 грн. - 252,00 грн.).
Відповідно до ч.І ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості (часткового погашення) на день розгляду справи, суду сторонами не надано.
З приводу заперечень відповідача, суд зазначає, що чинним законодавством не передбачено звільнення осіб, які вийшли на пенсію, від сплати страхового внеску за період з липня по грудень 2010 року при здійсненні такими особами підприємницької діяльності з 01.07.2010 по 31.12.2010 за загальною системою оподаткування на основі сплати єдиного податку.
Відповідно до абз. 7 ч. 4 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено право звернення територіального органу Пенсійного фонду до суду з позовом про стягнення недоїмки, при цьому, відповідно до частини 16 цієї ж статті - строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.
Згідно з ст. 12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, не спростовані належними доказами відповідачем, а отже підлягають до задоволення в повному обсязі.
Відповідно до ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України судові
витрати по справі з Відповідача не стягуються. Керуючись ст.ст. 158-163, 186, 254
України, суд, -
Керуючись ст. ст. 2, 7, 72, 86,160-163,167 КАС України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 (інд. код. НОМЕР_1; АДРЕСА_1) на користь управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі (код ЄДРПОУ 21157094, м. Тернопіль, вул. Руська, 17) заборгованість зі сплати страхових внесків, за період липень-грудень 2010 року включно, в загальній сумі 1540,80 грн. (одна тисяча п'ятсот сорок гривень 80 копійок), яку перерахувати на п/р №2560630100519 у ОПЕРВ - Тернопільське обласне управління Ощадного банку України, МФО 338545, код 21157094.
Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд, шляхом подачі в 10-ти денний строк, з дня її проголошення, апеляційної скарги у порядок і строки, передбачені статтями 186 і 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду набирає законної сили в порядку ст. 254 КАС України.
Головуючий суддя Крапiвницька Н.Л.