"19" квітня 2016 р. Справа № 917/2084/15
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Барбашова С.В., суддя Істоміна О.А. , суддя Слободін М.М.
при секретарі Кохан Ю.В.
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1 (довіреність № б/н від 07.09.2015р.)
відповідача - ОСОБА_2 (довіреність № б/н від 20.05.2014р.)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного підприємства “Паритет”, с. Підозірка Зінківського району Полтавської області (вх. №217 П/3) на рішення господарського суду Полтавської області від 08 грудня 2015 р. у справі № 917/2084/15
за позовом Приватного підприємства “Паритет”, с. Підозірка Зінківського району Полтавської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Опішнянське міжгосподарське інкубаторно-птахівниче підприємство”, смт. Опішня Зінківського району Полтавської області
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Реєстраційна служба Зінківського районного управління юстиції
про витребування у відповідача балансу та звіту про фінансові результати роботи підприємства і зобов'язання відповідача сплатити частину прибутку, належну позивачу при виході з учасників товариства та вартість майна товариства, пропорційну його частці в статутному капіталі товариства, -
У вересні 2015 року Приватне підприємство “Паритет”, с. Підозірка Зінківського району Полтавської області звернулось до господарського суду Полтавської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Опішнянське міжгосподарське інкубаторно-птахівниче підприємство”, смт. Опішня Зінківського району Полтавської області, в якому просить суд витребувати у відповідача баланс та звіт про фінансові результати станом на дату виходу ПП "Паритет" зі складу учасників (18.12.2013 р.), зобов'язати відповідача сплатити позивачу належну йому частину прибутку при виході з учасників товариства та зобов'язати відповідача сплатити позивачу вартість майна товариства, пропорційну його частці в статутному капіталі.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 08.12.2015 р. у справі № 917/2084/15 в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Позивач звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи та порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов в частині вимог про зобов'язання відповідача сплатити позивачу належну йому частину прибутку при виході з учасників товариства та про зобов'язання відповідача сплатити позивачу вартість майна товариства, пропорційну його частці в статутному капіталі товариства. Крім того, позивач просить судові витрати, пов'язані із розглядом даної справи, покласти на відповідача.
Ухвалою суду апеляційної інстанції від 20.01.2016р. апеляційну скаргу Приватного підприємства “Паритет”, с. Підозірка Зінківського району Полтавської області прийнято до провадження та призначено на 09 лютого 2016 р. об 11:30 год.
01.02.2016р. від третьої особи надійшло клопотання (вх. № 1202), в якому Реєстраційна служба Зінківського районного управління юстиції повідомляє, що на вимогу суду першої інстанції нею було надано реєстраційну справу Товариства з обмеженою відповідальністю “Опішнянське міжгосподарське інкубаторно-птахівниче підприємство” для огляду у судовому засіданні. При цьому, третя особа просить розглянути дану справу без участі її представника за наявними у справі матеріалами.
09.02.2016р. на адресу Харківського апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю “Опішнянське міжгосподарське інкубаторно-птахівниче підприємство” надійшла заява (вх. № 1538), в якій відповідач просить розгляд справи відкласти, у зв'язку з неможливістю явки його представника в судове засідання 09.02.2016р.
Ухвалою суду апеляційної інстанції від 09.02.2016р. розгляд справи відкладено на 15 березня 2016 р. об 11:00 год.
Відповідач надав заперечення на апеляційну скаргу (вх. № 2839 від 15.03.2016р.), в якому вважає вимоги апеляційної скарги позивача необґрунтованими та безпідставними, а тому такими, що не підлягають задоволенню. Відповідач зазначає, що згідно наявного в матеріалах справи балансу та звіту підприємства про результати господарської діяльності за 2013 рік, наданого з матеріалів головного управління статистики в Полтавській області, за результатами фінансово-господарської діяльності підприємство мало збитки, а отже вимога позивача про виплату належної йому частини прибутку при виході з учасників товариства не може бути задоволена за відсутності у підприємства прибутку. Щодо стосується позовної вимоги про стягнення на користь позивача вартості майна товариства, пропорційної його частці в статутному капіталі товариства, відповідач вважає, що суд першої інстанції вірно встановив, що ПП "Паритет" рішенням позачергових зборів від 19.12.2013 р., оформленим протоколом №7, передало ОСОБА_3 частку ПП "Паритет" у статутному капіталі ТОВ "Опішнянське МІПП" у розмірі 100 % статутного фонду, в зв'язку з чим до громадянки ОСОБА_3 перейшли всі права та обов'язки, які належали ПП "Паритет", а позивач втратив право на отримання від відповідача оплати вартості частки майна товариства пропорційно розміру частки учасника та, відповідно, право на отримання частки прибутку. Посилання позивача в апеляційній скарзі на те, що рішення позачергових зборів від 19.12.2013 р., оформлене протоколом №7, є фальсифікованим, відповідач вважає безпідставними, оскільки жодних доказів звернення до правоохоронних органів із відповідними заявами стосовно фальсифікації вищезазначеного протоколу, позивач не надав.
На вимогу суду апеляційної інстанції позивач надав нормативно-правове обґрунтування позовних вимог та розрахунок сум, що належать до сплати відповідачем на користь позивача (вх. № 2838 від 15.03.2016р.). В якості правових підстав заявлених позовних вимог позивач зазначає, що відповідно до довідки за результатами узагальнення судової практики вирішення спорів про корпоративне управління та реалізацію корпоративних прав Вищого господарського суду України від 01.02.2014 р. вбачається, що з вимогами про стягнення частки майна господарського товариства до суду звертаються учасники товариств, які вийшли чи були виключені з числа учасників, а підставою звернення з таким позовом є недотримання товариствами положень ст. 54 Закону України «Про господарські товариства», згідно з якою при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному (складеному) капіталі та частина прибутку, одержаного товариством у відповідному році до виходу учасника. При цьому, виплата повинна здійснюватися після затвердження звіту за рік, в якому учасник вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. У випадку неврегульованості в установчих документах вартість частини майна товариства, що підлягає виплаті, повинна відповідати вартості чистих активів товариства, що визначається в порядку, встановленому законодавством, пропорційно частці учасника в статутному капіталі товариства на підставі балансу, складеного на дату виходу (виключення). Розрахунок належної учаснику частини прибутку здійснюється на дату виходу (виключення) з товариства.
Враховуючи зазначені норми позивач вважає, що ПП «Паритет» має право на отримання частини прибутку розрахованого на дату виходу учасника з товариства (18.12.2013 р.), а також вартість частини майна товариства, пропорційна частці учасника в статутному капіталі товариства на підставі балансу, складеного на дату виходу. В ході розгляду справи в суді першої інстанції відповідачем - ТОВ «Опішнянське міжгосподарське інкубаторно-птахівниче підприємство» було надано до матеріалів справи копії фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва станом на 30.12.13 р. відповідно до якого вбачається, що підприємств має: основні засоби - залишковою вартістю 20.5 тис.грн.; виробничі запаси - залишковою вартістю 2,6 тис.грн.; дебіторську заборгованість - 3,8 тис.грн.; грошові кошти - 0,9 грн.; всього 27,8 тис.грн. Відповідно до того ж звіту підприємство не мало прибутку в 2013 р. Отже, ПП «Паритет» вважає, що має право на виплату вартості майна, при виході зі складу учасників ТОВ «Опішнянське міжгосподарське інкубаторно-птахівниче підприємство» в розмірі 27,8 тис.грн.
У судовому засіданні 10.03.2016р. оголошено перерву до 24.03.2016р. о 12:00 год.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 24.03.2016р. розгляд справи відкладено на 19.04.2016р. об 11:30 год.
Відповідно до пункту 2 статті 99 Господарського процесуального Кодексу України вбачається, що апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими першої інстанції та повторно розглядаю господарський спір.
Особливості меж перегляду справи в апеляційній інстанції, передбачені нормами статті 101 Господарського процесуального кодексу України, які полягають у тому, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Нормами частини 2 цієї статті передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про те, що апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає, враховуючи наступне.
Як свідчать матеріали справи, відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Опішнянське міжгосподарське інкубаторно-птахівниче підприємство" (далі - ТОВ "Опішнянське МГІПП") створено на підставі установчого договору та зареєстроване 27.03.2000р., що підтверджується Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців в процесі реорганізації Опішнянського міжгосподарського інкубаторно-птахівничого підприємства та є його правонаступником.
Рішенням загальних зборів учасників ТОВ "Опішнянське МГІПП", оформленим протоколом №1 від 26.09.2012 р., затверджено Статут відповідача, державна реєстрація змін до установчих документів проведена 28.09.2012 р., номер запису 15641050011000067 (том 1 аркуші справи 90-99).
Пунктом 1.4 Статуту ТОВ "Опішнянське МГІПП" передбачено, що одноосібним учасником (власником, засновником) ТОВ "Опішнянське МГІПП" є Приватне підприємство "Паритет", яке є позивачем у даній справі.
Згідно пункту 1.4. Статуту Приватного підприємства "Паритет" (у редакції змін до Статуту Підприємства, том 1 аркуш справи 67-69) власниками (учасниками) підприємства були громадяни: ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_3
Звертаючись до суду із даним позовом позивач зазначив, що загальними зборами учасників ПП "Паритет, які відбулися 18.12.2013р. і оформлені протоколом № 6, були одночасно прийняті рішення про вихід ПП "Паритет" зі складу ТОВ "Опішнянське МГІПП" (питання 1 порядку денного) та про виключення громадянки ОСОБА_3 зі складу учасників ПП "Паритет" (питання 3 порядку денного) (том 1 аркуш справи 13).
Крім того, 18.12.2013 р. загальними зборами учасників ТОВ "Опішнянське МГІПП" по питанню 1 порядку денного схвалено рішення, що оформлене протоколом № 2, про прийняття громадянки ОСОБА_3 до складу учасників ТОВ "Опішнянське МГІПП" з внеском до статутного капіталу згідно поданої заяви (том 1 аркуш справи 15).
По другому питанню порядку денного загальними зборами учасників ТОВ "Опішнянське МГІПП" прийнято рішення про задоволення клопотання ПП "Паритет" про вихід зі складу учасників ТОВ "Опішнянське МГІПП", та про виключення позивача зі складу учасників відповідача з проведенням розрахунку в порядку, передбаченому Закону України "Про господарські товариства".
На виконання пункту 3 рішення загальних зборів учасників ТОВ "Опішнянське МГІПП" проведено державну реєстрацію змін до установчих документів 20.12.2013р., номер запису 15641050012000064.
27.05.2015 р. позивач направляв на адресу відповідача претензію за вих. № 18 щодо виконання зобов'язання з проведення розрахунку по поверненню внеску до Статутного фонду ТОВ "Опішнянське МГІПП" в сумі 200000,00 грн., а також про необхідність здійснення виплати ПП "Паритет" частки прибутку, отриманого ТОВ в поточному році до моменту виходу позивача згідно частки в Статутному фонді ТОВ.
Відповіді на цю претензію позивач не отримав.
Враховуючи те, що станом на день подання позову відповідач в добровільному порядку не провів розрахунок з ПП "Паритет", як було визначено при вирішенні питання 2 порядку денного загальних зборів учасників ТОВ "Опішнянське МГІПП" від 18.12.2013р., і останній термін для проведення розрахунків минув 18.12.2014р., оскільки строк для їх проведення складає 12 місяців з дня виходу зі складу учасників (12.12.2013 р.), позивач звернувся до господарського суду із даним позовом про витребування у відповідача балансу та звіту про фінансові результати станом на дату виходу ПП "Паритет" зі складу учасників 18.12.2013 р.; про зобов'язання відповідача сплатити позивачу належну йому частину прибутку при виході з учасників товариства; про зобов'язання відповідача сплатити позивачу вартість майна товариства, пропорційну його частці в статутному капіталі.
У заявленому позові позивач вважає, що він має право на отримання частини прибутку, розрахованого на дату виходу учасника з товариства (18.12.2013 р.), а також на вартість частини майна товариства, яка пропорційна частці учасника в статутному капіталі товариства, на підставі балансу, складеного на дату виходу, вважаючи свої корпоративні права порушеними.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог господарський суд першої інстанції встановив, що 19.12.2013р., на позачергових загальних зборах учасників Приватного підприємства "Паритет", оформлених протоколом № 7 (том 1 аркуш справи 120), слухали голову зборів ОСОБА_4, який повідомив про те, що у зв'язку з виходом ОСОБА_3 із учасників ПП "Паритет" їй необхідно виділити її частку майна ПП "Паритет", від загальної вартості 3650000,00 грн., частка якої становить 60%, що дорівнює 2190000,00 грн. По даному питанню позачерговими загальними зборами учасників ПП "Паритет" прийнято рішення:
1) передати у власність ОСОБА_3 частку ПП "Паритет" у статутному капіталі ТОВ "Опішнянське МГІПП", у розмірі 100 % статутного фонду, що становить 200000,00 грн.;
2) передати у власність ОСОБА_3 поголів'я основного стада гусей породи велика сіра в кількості 4000 шт. на суму 200000,00 грн. після закінчення інвентаризації поголів'я;
3) питання щодо виділення сараїв та грошової компенсації на загальну суму 179000,00 грн. розглянути після виплати кредиту та припинення іпотеки за договором від 11.03.2013 р. укладеними з ПАТ "Дочірній банк Сбербанк Росії", в термін до 31.12.2014 р.
Також, господарський суд першої інстанції зазначив, що докази визнання недійсним рішення позачергових загальних зборів ПП "Паритет" від 19.12.2013р., що оформлені протоколом № 7, у справі не містяться, а згідно Статуту відповідача, затвердженого протоколом загальних зборів учасників ТОВ "Опішнянське МГІПП" № 2 від 18.12.2013 р., дата реєстрації змін до установчих документів 20.12.2013р., учасником (власником) ТОВ "Опішнянське МГІПП" є громадянка ОСОБА_3 і її частка у статутному капіталі Товариства становить 100% (п. 1.4 та 4.6 Статуту).
Відтак, в основу рішення місцевого господарського суду покладено висновок про те, що в зв'язку з передачею позивачем корпоративних прав щодо 100% статутного капіталу ТОВ "Опішнянське МГІПП" ОСОБА_3 для позивача, як учасника Товариства, настали інші правові наслідки припинення його участі у цьому Товаристві. Це виявляється у тому, що припинення прав на частку в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, у зв'язку з її передачею, призводить одночасно й до припинення участі у товаристві.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них господарський суд дійшов висновку, що у зв'язку з передачею ПП "Паритет" рішенням позачергових зборів від 19.09.2013 р., оформленим протоколом №7, ОСОБА_3 частки ПП "Паритет" у статутному капіталі ТОВ "Опішнянське МГІПП" у розмірі 100 % статутного фонду, то до громадянки ОСОБА_3 перейшли всі права та обов'язки, що належали ПП "Паритет". Натомість позивач втратив право на отримання від відповідача оплати вартості частки майна товариства пропорційно розміру частки учасника та, відповідно, право на отримання частки прибутку.
Відтак, суд першої інстанції визначився, що правові підстави для задоволення позову в частині зобов'язання відповідача сплатити позивачу належну йому частину прибутку при виході з учасників товариства та зобов'язання відповідача сплатити позивачу вартість майна товариства, пропорційну його частці в статутному капіталі - відсутні.
Що стосується позовних вимог в частині витребування від відповідача балансу та звіту про фінансові результати станом на дату виходу ПП "Паритет" зі складу учасників 18.12.2013р., судом першої інстанції також відмовлено в задоволенні вимог позивача і в цій частині з посиланням на норми пункту 5 частини 1 статті 116 Цивільного кодексу України, пункту "г" частини 1 статті 10 Закону України "Про господарські товариства", оскільки на час розгляду справи позивач не є учасником ТОВ "Опішнянське МГІПП", в зв'язку з чим у нього відсутні підстави вимагати від відповідача надати спірні документи.
Розглядаючи повторно справу в межах наданих суду апеляційної інстанції повноважень, здійснивши правовий аналіз всіх матеріалів справи в їх сукупності, колегія суддів вважає за необхідне підтримати дану правову позицію суду першої інстанції, оскільки при розгляді даної справи господарським судом правильно встановлені обставини, що мають значення для її правильного вирішення, надано вірну юридичну оцінку доводам сторін та правильно вирішено спір відповідно до закону.
Аналізуючи встановлені обставини справи, надаючи власну правову кваліфікацію спірних відносин та правову оцінку матеріалів справи, колегія суддів враховує наступне.
Згідно пункту 1.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України 25.02.2016 № 4 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин» учасник, який вибув зі складу юридичної особи, може бути стороною корпоративного спору, зокрема щодо визначення та стягнення належної йому до сплати вартості частки майна юридичної особи, а відповідна вимога повинна обґрунтовуватись порушенням його корпоративних прав на момент прийняття такого рішення.
Даний спір виник з корпоративних відносин між юридичною особою (відповідачем) та її учасником (позивачем), який вибув, і пов'язаний із визначенням та стягненням вартості майна товариства при виході зі складу засновників ТОВ "Опішнянське МГІПП", що пропорційна частці позивача в статутному капіталі, та стягненням частини прибутку при виході ПП «Паритет» зі складу ТОВ.
Позивач наполягає, що він має право на виплату вартості майна, при виході зі складу учасників ТОВ "Опішнянське МГІПП" в розмірі 27,8 тис.грн.
Відповідач проти позову категорично заперечує та вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними.
З'ясувавши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного права та законного інтересу у правовідносинах, на захист яких подано позов, а також питання про наявність чи відсутність факту їх порушення, невизнання або оспорювання під час вирішення даного спору згідно приписів статті 1 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає, що в даному спірному випадку правові підстави для задоволення позову відсутні.
Відповідно до частини 1 статті 167 Господарського кодексу України, корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Відповідно до положень статті 4 Закону України "Про господарські товариства", статей 87, 88 Цивільного кодексу України, статей 57, 82 Господарського кодексу України документом, який визначає правовий статус юридичної особи, є Статут.
Частиною 2 статті 4 Закону України "Про господарські товариства" передбачено, що до установчих документів включаються відомості про вид товариства, предмет і цілі його діяльності, склад засновників та учасників, найменування та місцезнаходження, розмір та порядок утворення статутного (складеного) капіталу, порядок розподілу прибутків та збитків, склад та компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень та ін.
Статтею 140 Цивільного кодексу України унормовано, що Товариством з обмеженою відповідальністю є засноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом.
Приписи статті 143 Цивільного кодексу України передбачають, що Статут товариства з обмеженою відповідальністю містить відомості про розмір статутного капіталу, з визначенням частки кожного учасника, склад та компетенцію органів управління і порядок прийняття ними рішень.
Згідно з частиною 1 статті 87 Господарського кодексу України статутний капітал - це сума вкладів засновників та учасників господарського товариства.
Відповідно до пункту третього частини першої статті 116 Цивільного кодексу України, пункту "в" частини першої статті 10 Закону України "Про господарські товариства" учасники господарського товариства мають право вийти у встановленому порядку з товариства.
За приписами частини першої статті 148 Цивільного кодексу України учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом.
При виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі. Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу. Майно, передане учасником товариству тільки в користування, повертається в натуральній формі без винагороди (ст. 54 Закону України "Про господарські товариства").
Також, згідно з частиною другою статті 148 Цивільного кодексу України учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства. За домовленістю між учасником та товариством виплата вартості частини майна товариства може бути замінена переданням майна в натурі.
Відповідно до п. 4.6 в редакції Статуту ТОВ станом на 18.12.2013 р. частка одноосібного учасника - ПП "Паритет" в Статутному фонді відповідача становить 100%. Пунктом 3.4 Статуту передбачено, що вибулому учаснику сплачується частка прибутку, отриманого товариством в поточному році до моменту його виходу, згідно його частки в Статутному фонді Товариства.
Із матеріалів справи вбачається, що 18.12.2013р. відбулись загальні збори учасників ПП "Паритет ( оформлені протоколом № 6), на яких прийнято рішення про вихід одноособового засновника (учасника зі значною часткою) - ПП "Паритет" зі складу ТОВ "Опішнянське МГІПП".
На цих же зборах було вирішено виключити одного із учасників ПП "Паритет" - громадянку ОСОБА_3 зі складу учасників Підприємства (питання 3 порядку денного).
Крім того, 18.12.2013 р. загальними зборами учасників ТОВ "Опішнянське МГІПП" по питанню 1 порядку денного схвалено рішення, що оформлене протоколом № 2, про прийняття громадянки ОСОБА_3 до складу учасників ТОВ "Опішнянське МГІПП" з внеском до статутного капіталу згідно поданої заяви. По другому питанню порядку денного загальними зборами учасників ТОВ "Опішнянське МГІПП" прийнято рішення про задоволення клопотання ПП "Паритет" про вихід зі складу учасників ТОВ "Опішнянське МГІПП", та про виключення позивача зі складу учасників відповідача з проведенням розрахунку в порядку, передбаченому Закону України "Про господарські товариства".
Також, 19.12.2013р. на позачергових загальних зборах учасників Приватного підприємства "Паритет", оформлених протоколом № 7, у зв'язку із виходом із учасників ПП "Паритет" громадянки ОСОБА_3 їй було вирішено виділити частку майна ПП "Паритет" від загальної вартості 3650000,00 грн., частка якої становить 60%, що дорівнює 2190000,00 грн., а тому по даному питанню позачерговими загальними зборами учасників ПП "Паритет" прийнято рішення передати у власність ОСОБА_3 частку ПП "Паритет" у статутному капіталі ТОВ "Опішнянське МГІПП", у розмірі 100 % статутного фонду, що становить 200000,00 грн.
Оскільки частка в статутному фонді товариства з обмеженою відповідальністю є майновим правом учасника господарського товариства, при відчуженні (передачі) такої частки її власником іншій особі відбувається зміна учасників господарського товариства.
Інформація про зміни до установчих документів юридичної особи підлягає обов'язковій державній реєстрації шляхом внесення відповідних змін до записів Єдиного державного реєстру в порядку, встановленому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".
Із матеріалів справи вбачається, що згідно Статуту відповідача, затвердженого протоколом загальних зборів учасників ТОВ "Опішнянське МГІПП" №2 від 18.12.2013р. (дата реєстрації змін до установчих документів 20.12.2013р.) учасником (власником) ТОВ "Опішнянське МГІПП" є ОСОБА_3 її частка становить 100% (п. 1.4 та 4.6 Статуту).
Відповідно до статті 53 Закону України "Про господарські товариства", статті 147 Цивільного кодексу України, учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства.
Особа, якій було відчужено частку у статутному капіталі господарського товариства, має право на набуття корпоративних прав шляхом вступу до господарського товариства. При цьому особа стає носієм корпоративних прав щодо товариства з обмеженою відповідальністю з моменту вступу до цього товариства. Права брати участь в управлінні товариством особа набуває з моменту набуття нею корпоративних прав, тобто з моменту, коли вона стала учасником товариства.
При передачі частки учаснику товариства з обмеженою відповідальністю або третій особі відбувається одночасний перехід до такої особи всіх прав та обов'язків, що належали учаснику, який продав чи відступив її повністю або частково. Учасник, який передає свою частку втрачає право на отримання від товариства оплати вартості частки майна товариства пропорційно розміру частки учасника та, відповідно, право на отримання частки прибутку, яке набуває покупець.
Колегія суддів вважає, що з моменту прийняття загальними зборами вищезазначених рішень, для позивача настали інші правові наслідки припинення його участі, як учасника (одноосібного засновника) ТОВ, які свідчать про те, що за всіма обставинами справи та у ситуації, що склалась, позивачем було втрачене право на отримання від відповідача сплати вартості частки майна товариства, пропорційної розміру частки учасника.
Це виявляється у тому, що позивач, як одноосібний засновник ТОВ "Опішнянське МГІПП", маючи значну частку у Статутному капіталі Товариства, провів загальні збори, позитивно голосував по питанням порядку денного щодо виходу ПП "Паритет" зі складу учасників (засновників) Товариства, а також про виключення громадянки ОСОБА_3 зі складу учасників ПП "Паритет" та розглядав питання відносно переходу до останньої частки ПП "Паритет" у статутному капіталі ТОВ "Опішнянське МГІПП" в розмірі 100 % статутного фонду.
Підписання позивачем без зауважень усіх протоколів загальних зборів учасників Товариства, свідчить саме про таке волевиявлення позивача та усвідомлення ПП «Паритет» на момент прийняття усіх рішень, суті питань, які були предметом їх розгляду, а відтак і надання позивачем своєї згоди на передачу у власність ОСОБА_3 частки ПП "Паритет" у статутному капіталі ТОВ "Опішнянське МГІПП" у розмірі 100 % статутного фонду, що повністю відповідає встановленій чинними нормативно-правовими актами процедурі самоорганізації юридичних осіб.
Отже, під час передачі у власність ОСОБА_3 частки ПП "Паритет" у статутному капіталі ТОВ "Опішнянське МГІПП" відбувся одночасний перехід до ОСОБА_3 всіх прав та обов'язків, що належали ПП «Паритет», як учаснику ТОВ "Опішнянське МГІПП", і з моменту вступу до ТОВ саме ОСОБА_3 стала носієм корпоративних прав Товариства.
За таких обставин, доводи позивача про порушення його корпоративних прав на момент прийняття вищезазначених рішень, не знайшли свого підтвердження.
В апеляційній скарзі позивач звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що рішення позачергових загальних зборах учасників Приватного підприємства «Паритет», що оформлене протоколом № 7 від 19.12.2013р., є сфальсифікованим та не тягне за собою жодних юридичних наслідків.
Проте, колегія суддів вважає, що дослідження питання правомірності прийняття рішень на позачергових загальних зборах учасників Приватного підприємства «Паритет», що оформлене протоколом № 7 від 19.12.2013р. є вимогою, яку слід розглядати в іншому позовному провадженні, і позивач не позбавлений права звернутися з відповідною вимогою до суду.
Будь-яких доказів щодо можливої фальсифікації вищезазначеного протоколу позивачем відповідно до вимог статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України ані суду першої, ані суду апеляційної інстанції надано не було.
При цьому, колегія суддів приймає до уваги роз'яснення, що містяться у пунктах 2.11., 2.12., 6.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України 25.02.2016р. № 4 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин», де зазначено, що господарські суди мають враховувати, що закон виходить з презумпції легітимності рішень органів управління юридичної особи, тобто зазначені рішення вважаються такими, що відповідають закону, якщо судом не буде встановлено інше. Рішення загальних зборів учасників юридичної особи є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Також, господарським судам слід виходити із законодавчо встановленої заборони незаконного втручання органів державної влади, в тому числі і судів, у господарські відносини (стаття 6 ГК України).
Наявні у справі матеріали справи свідчать про те, що всі вищезазначені рішення загальних зборів ПП "Паритет" та ТОВ "Опішнянське МГІПП", які досліджені судами першої та апеляційної інстанції під час з'ясування дійсних обставин спору, є чинними, а отже породжують певні правові наслідки, спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
З урахуванням всіх наведених обставин в їх сукупності, колегія суддів вважає, що у даному спірному випадку відсутні правові підстави для проведення ТОВ "Опішнянське МГІПП" розрахунку з ПП "Паритет" в порядку, передбаченому Законом України «Про господарські товариства», оскільки позивач втратив права і обов'язки учасника Товариства (у тому числі й на виплату частини прибутку при виході з учасників товариства та вартості майна товариства, пропорційну частці в статутному капіталі) з моменту передачі ОСОБА_3 всієї частки ПП "Паритет" у статутному капіталі ТОВ "Опішнянське МГІПП" в розмірі 100 % статутного фонду.
Крім того, під час розгляду даної справи у спорі в частині стягнення з відповідача частини прибутку при виході позивача з учасників товариства, колегія суддів виходить з того, що відповідно до пункту "д" частини п'ятої та частини шостої статті 41, статті 59 Закону України "Про господарські товариства" затвердження річних результатів діяльності юридичної особи, порядку розподілу прибутку, строку та порядку виплати частки прибутку належить до виключної компетенції загальних зборів. Суд має право прийняти рішення про стягнення прибутку лише за наявності рішення загальних зборів юридичної особи, згідно якого визначено розмір належної до сплати учаснику частини прибутку, строки та порядок його виплати, а також про спрямування цього прибутку до виплати. Прийняття господарським судом рішення стосовно спрямування частини прибутку юридичної особи на виплату учаснику (у тому числі і що вибув), виходить за межі компетенції господарського суду.
Із матеріалів справи не вбачається і позивачем не надано відповідного рішення загальних зборів ТОВ "Опішнянське МГІПП" щодо затвердження річних результатів діяльності відповідача, порядку розподілу прибутку, строку та порядку виплати частки прибутку позивачу, у тому числі при його виході зі складу учасників (засновників), а отже позов в цій частині позивачем не обґрунтовано і правові підстави для задоволення цієї частини позову у суду апеляційної інстанції також відсутні.
При цьому, колегією суддів приймаються до уваги доводи відповідача про те, що згідно наявного в матеріалах справи балансу та звіту підприємства про результати господарської діяльності за 2013 рік, наданого з матеріалів головного управління статистики в Полтавській області, за результатами фінансово-господарської діяльності підприємство мало збитки, а тому вимога позивача про виплату належної йому частини прибутку при виході з учасників товариства не підлягає задоволенню за відсутності у підприємства прибутку у зазначеному періоді.
Окрім того, хоча позивачем в апеляційній скарзі рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову про витребування від відповідача балансу та звіту про фінансові результати станом на дату виходу ПП "Паритет" зі складу учасників 18.12.2013р., не оскаржене, колегією суддів в межах наданих суду апеляційної інстанції повноважень перевірено правомірність рішення місцевого господарського суду і в цій частині, за результатами апеляційного перегляду якого, визнається, що рішення суду в зазначеній частині прийнято на основі повного та всебічного з'ясування всіх обставин справи, і містить вичерпні висновки, які відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд, у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Статтею 36 Господарського процесуального кодексу України визначено, що письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги належності та допустимості доказів.
Цією статтею передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.
Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (частина 1).
Згідно частини другої статті 43 Господарського процесуального кодексу України ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили, а обставини справи підлягають встановленню судом при наданні оцінки усім представленим доказам в обґрунтування заявлених вимог.
Зазначеною нормою процесуального права встановлено принцип об'єктивної (судової) істини, зміст якого полягає в обов'язку суду з'ясувати всі дійсні обставини, пов'язані із спірними правовідносинами, і на їх основі вирішити питання про права і обов'язки сторін спору. Разом з цим, вимоги цього принципу можна вважати виконаними, якщо, не обмежуючись наданими матеріалами та поясненнями, суд вжив усіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного з'ясування дійсних обставин справи, прав і обов'язків сторін.
Підсумовуючи все вищезазначене, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що висновок суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позову є цілком правомірним та таким, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, у відповідності до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України.
Доводи апеляційної скарги позивача не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.
З цих обставин колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що вимоги позивача, які зазначені в апеляційній скарзі, не підлягають задоволенню, а наведені на їх підтвердження доводи не можуть бути прийнятими до уваги в якості підстав для скасування прийнятого у даній справі цілком законного та обґрунтованого рішення господарського суду Полтавської області від 08.12.2015 року у справі № 917/2084/15.
На підставі викладеного та керуючись статтями 32, 33, 34, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105, 110 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Приватного підприємства “Паритет”, с. Підозірка Зінківського району Полтавської області залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Полтавської області від 08 грудня 2015 р. у справі № 917/2084/15 залишити без змін.
Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.
Головуючий суддя Барбашова С.В.
Суддя Істоміна О.А.
Суддя Слободін М.М.