"22" квітня 2016 р.Справа № 921/236/16-г/11
про повернення позовної заяви
Суддя Сидорук А.М.
Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Ім.І.Франка" в особі арбітражного керуючого ОСОБА_1, 47830, с.Клебанівка Підволочиського району Тернопільської області звернулось до господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до Клебанівської сільської ради, вул..Шевченка, 8, с.Клебанівка Підволочиського району Тернопільської області; третьої особи Реєстраційної служби Підволочиського районного управління юстиції Тернопільської області, вул..І.Франка, 2, смт.Підволочиськ Тернопільської області про визнання права власності на майно.
Розглянувши заяву та додані до неї матеріали, суддя встановив наступне:
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Як вбачається з поданих матеріалів, в позовній заяві позивач просить суд відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі в зв'язку з важким фінансовим становищем позивача та відсутністю коштів.
Враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі (ч. 1 ст. 8 Закону України „Про судовий збір”).
Пунктом 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” № 7 від 21.02.2013р. передбачено, що у розгляді питань, пов'язаних з відстроченням та розстроченням сплати судового збору, зменшенням його розміру або звільненням від його сплати (стаття 8 Закону) і застосуванням приписів Закону щодо пільг зі сплати судового збору (стаття 5 Закону) господарським судам слід враховувати наступне:
Єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін.
Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Господарський суд вправі вчинити дії, про які йдеться у статті 8 Закону, і зі своєї ініціативи з наведенням в ухвалі відповідних мотивів.
Дослідивши подані позовні матеріали, суддя встановив, що позивачем не надано господарському суду належних та допустимих доказів у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, в якості обґрунтування майнового стану позивача як підстави для відстрочення сплати судового збору.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору за подання вказаної позовної заяви в звязку з відсутністю доказів на його обгрунтування.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Крім того, в силу ст. 56 ГПК України, позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Частиною 1 пунктом 2 статті 57 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Із наведених норм вбачається, що належним доказом направлення саме копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачеві у справі може бути лише бланк опису вкладення, завірений відповідним відділенням зв'язку, разом з фінансовим чеком/квитанцією про відправлення, які подаються до господарського суду в оригіналі.
В порушення вимог ст. 56 ГПК України заявником долучено до позовної заяви копії фінансових чеків/квитанцій про відправлення та копії бланків опису вкладення, а відтак подані документи про направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу та третій особі не можуть бути належним доказом відправлення копії даної позовної заяви в розумінні ст.ст.56,57 ГПК України.
Крім того, в позовній заяві Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Ім.І.Франка" в особі арбітражного керуючого ОСОБА_1 не наведено обґрунтування щодо наявності підстав для залучення до участі у справі третьої особи Реєстраційної служби Підволочиського районного управління юстиції Тернопільської області.
Таким чином, позовна заява підлягає поверненню позивачу у зв'язку відсутністю доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі та належних доказів надсилання відповідачеві та третій особі копії позовної заяви і доданих до неї документів.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 54,56,57, 63п. п.4, 6 Господарського процесуального кодексу України, суддя
1. Позовну заяву б/н від 19.04.2016р. та додані до неї документи повернути без розгляду Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Ім.І.Франка" в особі арбітражного керуючого ОСОБА_1, 47830, с.Клебанівка Підволочиського району Тернопільської області.
Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Суддя А.М. Сидорук