ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
13.04.2016Справа №916/4755/15
За позовом Військово-медичного клінічного центру Південного регіону Міністерства оборони України
до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит»
про перерахування грошових коштів в сумі 40 684,32 грн.
Суддя Нечай О.В.
Представники сторін:
від позивача: Долинська В.В., за довіреністю
від відповідача: не з'явився.
На розгляд господарського суду Одеської області надійшла позовна заява Військово-медичного клінічного центру Південного регіону Міністерства оборони України (далі - позивач) до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» (далі - відповідач - 1) та Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Одеське регіональне управління» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» (відповідач - 2) про перерахування грошових коштів в сумі 40 684,32 грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 30.11.2015 було порушено провадження у справі № 916/4755/15.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.01.2016 провадження у справі № 916/4755/15 в частині заявлених вимог до відповідача - 2 припинено та передано справу за територіальною підсудністю до господарського суду міста Києва.
29.01.2016 до господарського суду міста Києва надійшла справа № 916/4755/15.
За результатами автоматичного розподілу справ вищезазначену справу було передано для розгляду судді Нечаю О.В.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.02.2016 справу № 916/4755/15 було прийнято до провадження суддею Нечаєм О.В. та призначено розгляд справи на 24.02.2016.
18.02.2016 через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача було подано письмові пояснення по справі.
Судове засідання 24.02.2016 не відбулось у зв'язку із перебуванням судді Нечая О.В. на лікарняному.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.02.2016 розгляд справи було призначено на 30.03.2016.
30.03.2016 через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача було подано додатковий відзив на позов.
У судове засідання 30.03.2016 представники сторін з'явились та подали клопотання про продовження строку розгляду справи.
Розглянувши у судовому засіданні 30.03.2016 клопотання представників сторін про продовження строку розгляду справи, враховуючи особливості розгляду справи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення вказаного клопотання.
Враховуючи необхідність витребування нових доказів, розгляд справи було відкладено на 13.04.2016.
11.04.2016 до відділу діловодства господарського суду міста Києва від представника позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.
У судове засідання 13.04.2016 представник позивача з'явився, надав суду усні пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав.
Представник відповідача у судове засідання 13.04.2016 не з'явився.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,
25.07.2001 між Філією КБ «Банк «Фінанси та Кредит» у м. Одесі (далі - банк, відповідач) та Центральним військовим клінічним шпиталем (в подальшому змінено найменування на Військово-медичний клінічний центр Південного регіону Міністерства оборони України (далі - клієнт, позивач) було укладено Договір на прийняття платежів від фізичних осіб № 330/пп (далі - Договір), відповідно до умов якого клієнт доручає, а банк зобов'язується здійснювати прийом від фізичних осіб (в подальшому платників) платежів готівкою (гривні) за лікування на користь клієнта, через каси банку: безбалансове відділення банку № 8 - м. Одеса, вул. Піроговська, 2.
Згідно з п. 2.2 Договору банк зобов'язується приймати платежі на умовах цього договору, згідно графіку роботи кас та перераховувати прийняті платежі на поточний рахунок клієнта не пізніше наступного банківського дня.
Договір укладений на строк до 25.07.2002. Якщо жодна із сторін письмово не виявить бажання розірвати Договір, він вважається пролонгованим на кожний наступний рік, на тих самих умовах (п. 5.1 Договору).
В подальшому, 05.01.2015 сторонами було укладено Додаткову угоду № б/н № 5 до Договору, відповідно до якої сторонами було внесено зміни до Договору та викладено п. 2.2 Договору в наступній редакції:
«п. 2.2 Банк зобов'язується приймати платежі на умовах цього Договору, згідно графіка роботи кас і перераховувати прийняті платежі на поточні рахунки клієнта:
31250201201136; 31253201101136;35229201001136; 31259202201136; 35228202001136; 31259302101136; 35225302001136; 31250301101136; 35226301001136; 37118034003755; 35225205001136; 31256205201136; 31256302201136; 31254201401136
МФО 828011; код ЄДРПОУ 08199969 не пізніше наступного банківського дня.».
Позивач зазначає про те, що 18.09.2015 в порушення договірних зобов'язань відповідач не перерахував на реєстраційний рахунок позивача грошові кошти в сумі 40 684,32 грн, які надійшли 17.09.2015 на рахунки відповідача, згідно платежів від фізичних осіб за отримані від позивача медичні послуги, що стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1 ст. 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).
Судом встановлено, що між сторонами фактично винили зобов'язання за договором банківського рахунку.
Відповідно до ч. 1 ст. 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Згідно з п. 30.1 ст. 3 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі.
Відповідач, заперечуючи проти задоволення позову, у своєму письмовому відзиві зазначає суду про те, що у нього розпочата процедура ліквідації, в зв'язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Положеннями статті 76 Закону України «Про банки і банківську діяльність» передбачено, що Національний банк України не пізніше дня, наступного за днем прийняття рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, повідомляє про це рішення Фонд гарантування вкладів фізичних осіб для вжиття ним заходів, передбачених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", який встановлює правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулює відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначає повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.
Метою цього Закону є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.
Відносини, що виникають у зв'язку із створенням і функціонуванням системи гарантування вкладів фізичних осіб, виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, регулюються цим Законом, іншими законами України, нормативно-правовими актами Фонду та Національного банку України.
Отже, у спорах пов'язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація чи почата процедура його ліквідації, своїх зобов'язань перед кредиторами, норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є спеціальними, а даний Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.
Питання запровадження та здійснення тимчасової адміністрації регулюються розділом VII Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Так, пунктом 1 частини 5 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначено, що під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банків.
Даний Закон не дає визначення поняття "кредитор банку". Визначення терміну "кредитор банку" міститься у статті 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність", та під яким розуміється - юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань.
Виходячи з положень частини 1 статті 1066 Цивільного кодексу України, за договором банківського рахунка банк, зокрема, зобов'язується виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
За змістом пункту 1.24 статті 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" переказ коштів - це рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі.
Отже, враховуючи вище наведені положення, та, зокрема, положення статей 177, 190, 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання щодо зарахування коштів на рахунок позивача, відкритому у відповідача, є майновим зобов'язанням.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 25.03.2015 у справі № 910/9232/14 за позовом Приватного підприємства «Актівсерв» до Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» про зобов'язання вчинити дії.
Відповідно до ч. 1 ст. 111-28 ГПК України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 111-16 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.
З огляду на викладене та враховуючи, що позивач є кредитором відповідача за Договором, вимоги позивача про зарахування коштів, є саме вимогами кредитора.
Судом встановлено, що на підставі постанови Правління Національного банку України від 17.09.2015 № 612 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 17.09.2015 було прийнято рішення № 171 «Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку», згідно з яким з 18.09.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит».
В подальшому, відповідно до постанови Правління Національного банку України від 17.12.2015 № 898 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 18.12.2015 № 230 «Про початок процедури ліквідації АТ «Банк «Фінанси та кредит» та делегування повноважень ліквідатора банку», згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації відповідача.
Частиною дев'ятою статті 17 Закону України "Про банки і банківську діяльність" передбачена заборона на здійснення банківської діяльності без банківської ліцензії.
Порядок ліквідації банку регулюється розділом VIII Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Так, частиною п'ятою ст. 45 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено, що Протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку кредитори мають право заявити Фонду про свої вимоги до банку.
З дня початку процедури ліквідації банку: припиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів)) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Якщо в банку, що ліквідується, здійснювалася тимчасова адміністрація, з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку тимчасова адміністрація банку припиняється. Керівники банку звільняються з роботи у зв'язку з ліквідацією банку; банківська діяльність банку завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси; строк виконання всіх грошових зобов'язань банку та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав; нарахування відсотків, комісійних, штрафів, інших очікуваних доходів за активними операціями банку може припинятися у терміни, визначені договорами з клієнтами банку у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси; відомості про фінансове становище банку перестають бути конфіденційними чи становити банківську таємницю; укладення правочинів, пов'язаних з відчуженням майна банку чи передачею його майна третім особам, допускається в порядку, передбаченому статтею 51 цього Закону; втрачають чинність публічні обтяження чи обмеження на розпорядження (у тому числі арешти) будь-яким майном (коштами) банку. Накладення нових обтяжень чи обмежень на майно банку не допускається; забороняється зарахування зустрічних вимог, у тому числі зустрічних однорідних вимог, припинення зобов'язань за домовленістю (згодою) сторін (у тому числі шляхом договірного списання), прощення боргу, поєднання боржника і кредитора в одній особі внаслідок укладення будь-яких правочинів з іншими особами, крім банку, зарахування на вимогу однієї із сторін..
Положеннями статті 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено, що Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку складає реєстр акцептованих вимог кредиторів (вносить зміни до нього) та здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів.
Фонд припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.
Протягом 90 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону Фонд здійснює такі заходи:
1) визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення;
2) відхиляє вимоги в разі їх не підтвердження фактичними даними, що містяться у розпорядженні Фонду, та, у разі потреби, заявляє в установленому законодавством порядку заперечення за заявленими до банку вимогами кредиторів;
3) складає реєстр акцептованих вимог кредиторів відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Фонду.
(частини 1 та 2 статті 49 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").
При цьому, пунктом 4.27 глави 4 розділу V Рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.07.2012 № 2 "Про затвердження Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку" встановлено, що уповноважена особа Фонду на ліквідацію банку не має права здійснювати задоволення вимог кредиторів до затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів, за винятком погашення за погодженням з виконавчою дирекцією Фонду вимог за правочинами, що забезпечують здійснення процедури ліквідації.
Статтею 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» встановлено порядок та черговість задоволення вимог кредиторів до банку.
З огляду на вищенаведене, задоволення вимог кредиторів до банку може відбуватись лише в порядку статті 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та лише за умови виконання кредиторами статті 45 вказаного закону, а тому позовні вимоги про зобов'язання відповідача перерахувати на рахунок позивача грошові кошти в сумі 40 684,32 грн не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на позивача, оскільки позов не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 4, 49, 82 ГПК України, суд
1. У задоволенні позову відмовити.
2. Судовий збір покласти на позивача.
Повне рішення складено 18.04.2016.
Суддя О.В. Нечай