Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"21" квітня 2016 р.Справа № 922/698/16
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Лавренюк Т.А.
при секретарі судового засідання Вознюк С.В.
розглянувши справу
за позовом Публічного акціонерного товариства "АТ "Науково-дослідний інститут радіотехнічних вимірювань" м. Харків
до Товариства з обмеженою відповідальністю "НВК "Екоенергохарків", м. Харків
про стягнення 47 067,62грн.
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1, дов. № 01/6д від 03.02.2016р., ОСОБА_2, дов. № 01/14д від 28.07.2015р.;
відповідача - ОСОБА_3, дов. б/н від 19.03.2016р.
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив суд стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати в розмірі 26 175,62грн. заборгованість з відшкодування витрат за надані послуги в розмірі 20 892,00грн. за неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна № 30 від 01.07.2015р., а також покласти на відповідача понесені витрати зі сплати судового збору.
В судовому засіданні 11.04.2016р., в порядку ст.77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 21.04.2016р. Після перерви судове засідання продовжено.
Представник позивача звернувся до суду з заявою про збільшення розміру позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати в розмірі 26 175,62грн. заборгованість з відшкодування витрат за надані послуги в розмірі 20 892,00грн., пеню в розмірі 911,65грн. за неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна № 30 від 01.07.2015р., а також покласти на відповідача понесені витрати зі сплати судового збору.
Враховуючи те, що позивач, відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України, вправі до прийняття рішення по суті спору збільшити розмір позовних вимог, ці дії не суперечать законодавству та не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, дана заява приймається судом до розгляду як така, що не суперечить вимогам чинного законодавства України та подальший розгляд справи здійснюється з урахуванням цієї заяви.
Представник позивача позовні вимоги з урахуванням їх збільшення підтримує, просить позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні 21.04.2016р. наявність заборгованості не заперечує, звернувся до позивача з питанням щодо можливого укладання мирової угоди.
Представник позивача повідомив суд про відсутність наміру укладання мирової угоди, наполягає на заявлених позовних вимогах та їх задоволенні.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
01.07.2015р. між Публічним акціонерним товариством "АТ Науково-дослідний інститут радіотехнічних вимірювань" (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Екоенергохарків" (відповідач) укладено договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна № 30 (далі договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався передати, а відповідач прийняти в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно - нежитлові приміщення загальною площею 1056,04кв.м., розташовані за адресою: 61054, м. Харків, вул. Ак. Павлова, 271:
- к.242 (18,8кв.м.), к.243 (15,7кв.м), к.246 (16,4кв.м.) загальною площею 50,9кв.м., які розташовані на 2-му поверсі у адміністративно-виробничому блоці ЛВК, інв. № 600001;
- к.244 (16,9кв.м.), к.245 (16,3кв.м.) загальною площею 33,2кв.м., які розташовані на 2-му поверсі у адміністративно-виробничому блоці ЛВК, інв. № 600001;
- частина приміщення холодильної та компресорної станції площею 971,94кв.м., яке розташоване у виробничому блоці корпуса 7, інв. № 600007, що знаходяться на балансі позивача, вартість яких визначена згідно незалежної оцінки "ХАР-Експерт" і становлять 125 400,00грн., 82 200,00грн. та 1 765 859,18грн., відповідно.
Зазначене майно передається позивачем в оренду з метою використання під виробництво.
Відповідач, відповідно до умов договору (п.2.1) вступає у строкове платне користування майном у термін, зазначений в договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та дати підписання сторонами акту приймання-передачі майна. Обов'язок щодо складання акта приймання-передачі майна покладається на сторону, яка передає майно (п.2.4 договору).
За умовами п.3.1 договору орендна плата, за домовленістю сторін, складає 35 858,52грн., з них за кімнати №№ 242-246 - 3 784,50грн., за виробничі приміщення - 32 074,02грн., за перший місяць оренди (ціна договірна).
Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п.3.2 договору).
Відповідно до п.3.3 договору сторони погодили, що орендна плата і надання комунальних та інших послуг щомісячно оформлюється двостороннім актом.
У п.3.4 договору сторони погодили порядок здійснення орендної плати, а саме: відповідач зобов'язався щомісячну орендну плату перераховувати не пізніше 5-го числа наступного місяця.
Відшкодування витрат по комунальним та іншим послугам відповідач зобов'язався проводити одночасно з орендною платою, згідно додатку № 2 (п.3.6 договору).
Так, згідно з додатком № 2 до договору, сторони погодили, що відповідач відшкодовує позивачу витрати по комунальним та іншим послугам, а саме: за спожиті електроенергію, теплопостачання, питну воду, каналізацію, витрати з вивозу твердих побутових відходів, охорони, а також узгодили порядок розрахунку витрат на відшкодування спожитих комунальних та інших послуг.
На виконання умов договору, 13.07.2015р. між сторонами був підписаний акт приймання-передачі в оренду нежитлових приміщень.
Як зазначає позивач, оскільки відповідач платежі за оренду нежитлового приміщення та відшкодування витрат по комунальним та іншим послугам здійснює несвоєчасно, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд встановив наступне.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором оренди.
Відповідно до ст.283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності; до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням передбачених цим Кодексом особливостей.
Судом встановлено, що позивач свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі та передав відповідачу в оренду нежитлові приміщення, що підтверджується актом приймання-передачі від 13.07.2015р.
Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності; розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (ч.1 ст.286 Господарського кодексу України).
Частинами 1, 5 ст. 762 Цивільного кодексу України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Як зазначалось вище, умовами договору (п.3.4 договору) сторони погодили порядок здійснення орендної плати не пізніше 5-го числа наступного місяця. Відшкодування витрат позивачу відповідач зобов'язався проводити одночасно з орендною платою (п.3.6 договору).
Обов'язок своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлений ч.3 ст.285 Господарського кодексу України.
Відповідач свої зобов'язання в частині орендної плати та відшкодування витрат по комунальним та іншим послугам здійснює не своєчасно та не в повному обсязі.
Позивач на адресу відповідача направляв рахунки-фактури на оплату оренди та комунальних послуг, однак відповідач неналежним чином виконував свої грошові зобов'язання, в результаті чого в останнього утворилась заборгованість за грудень 2015р. по оплаті за орендовані нежитлові приміщення в розмірі 26 175,62грн. та по відшкодуванню витрат за комунальні та інші послуги в розмірі 20 892,00грн.
Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Факт наявності заборгованості за договором за грудень 2015р. по орендній платі в розмірі 26 175,62грн. та по відшкодуванню витрат за комунальні та інші послуги в розмірі 20 892,00грн. підтверджується належними доказами, наявними в матеріалах справи, та не заперечується відповідачем.
Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду доказів на підтвердження сплати ним заборгованості перед позивачем за грудень 2015р. по орендній платі в сумі 26 175,62грн. та за спожиті комунальні послуги за договором оренди в сумі 20 892,00грн., суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими, законними та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За приписами ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).
За умовами п.3.7 договору сторони погодили, що у разі прострочення орендної плати відповідач зобов'язався сплатити позивачу пеню в розмірі 0,04% суми заборгованості за кожний день прострочення (включаючи день оплати).
Позивач, за несвоєчасне виконання відповідачем зобов'язань за договором оренди за період з 06.01.2016р. по 31.03.2016р. нарахував останньому пеню в розмірі 911,65грн.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що позивач надав обґрунтований розрахунок пені, що розрахований за неналежне виконання відповідачем умов договору. Даний розрахунок відповідає умовам договору та вимогам Закону України від 22.11.1996р. № 543/96-ВР „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.
За таких обставин суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог в цій частині.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат за подання позову до суду, суд керується ст.49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.610, 611, 612, 629, 762 Цивільного кодексу України, ст.ст.283, 285, 286 Господарського кодексу України, ст.ст.1, 12, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Екоенергохарків", код ЄДРПОУ 39045390 (61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 65, п/р 26001052339316 в ГРУ ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 351533) на користь Публічного акціонерного товариства "АТ Науково-дослідний інститут радіотехнічних вимірювань", код ЄДРПОУ 14309534 (61054, м. Харків, вул. Академіка Павлова, 271, п/р 26009001138954 у ПАТ КБ "Хрещатик" м. Київ, МФО 300670) - 26 175,62грн. заборгованості по орендній платі, 20 892,00грн. заборгованості по відшкодуванню комунальних та інших витрат, 911,65грн. пені, 1 378,00грн. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 22.04.2016 р.
Суддя ОСОБА_4