22 квітня 2016 року Справа № 910/22117/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді: Картере В.І. (доповідач),
суддів: Барицької Т.Л.,
Губенко Н.М.
перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Харчовик"
на постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.12.2015
та на рішення господарського суду міста Києва від 21.10.2015
у справі № 910/22117/15
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Харчовик"
до Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк"
про визнання недійсним договору та застосування наслідків недійсності правочину
Товариство з обмеженою відповідальністю "Харчовик" повторно звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.12.2015 та на рішення господарського суду міста Києва від 21.10.2015 у справі № 910/22117/15.
Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність повернення касаційної скарги з огляду на наступне.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 29.02.2016 касаційну скаргу ТОВ "Харчовик" повернуто скаржнику на підставі п. 1, п. 4, п. 6 ч. 1 ст. 1113 ГПК України.
В ухвалі Вищого господарського суду України від 29.02.2016 зазначено, що касаційна скарга підписана представником ТОВ "Харчовик" ОСОБА_2, яка діє відповідно до довіреності № б/н від 11.09.2015, яка не засвідчена належним чином.
Як вбачається зі змісту повторно поданої касаційної скарги скаржником додано до матеріалів касаційної скарги оригінал довіреності № 14/09 від 11.09.2015 на ОСОБА_2, яка видана ОСОБА_2 представником за дорученням ТОВ "Харчовик" ОСОБА_3
Водночас відповідно до змісту довіреності № 14/09 від 11.09.2015 вона видана строком до 31.12.2015, тоді як касаційна скарга підписана представником скаржника ОСОБА_2 21.03.2016, тобто довіреність на час подання касаційної скарги втратила чинність.
Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо касаційна скарга підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 111 ГПК України касаційна скарга повинна містити вимоги особи, що подала скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.
З матеріалів справи (т. 1, а.с. 194-201), а саме з ксерокопії касаційної скарги поданої скаржником вперше вбачається, що ним подано аналогічну касаційну скаргу.
Повторно подана касаційна скарга не містить посилань на норми матеріального і процесуального права, які, на думку скаржника, порушили суди попередніх судових інстанцій у прийнятті оскаржуваних рішення та постанови, у чому саме полягало таке порушення або неправильне застосування і яким чином це вплинуло на прийняття постанови господарського суду апеляційної інстанції.
Доводи скаржника стосуються встановлення фактичних обставин справи та оцінки доказів у ній, між тим як відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо у скарзі не зазначено суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.
Як вказано в п. 62 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 № 11 "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України" (в редакції постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 3), якщо в касаційній скарзі не зазначено, порушення або неправильного застосування яких конкретно норм матеріального і/або процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій у прийнятті оскаржуваних судових рішень, в чому саме полягає таке порушення або неправильне застосування і яким чином воно вплинуло на прийняття цих рішень, то касаційна скарга до розгляду не приймається і підлягає поверненню судом.
Разом з тим, колегія суддів касаційної інстанції наголошує, що чергове звернення з касаційною скаргою без усунення недоліків, які стали підставою для повернення касаційної скарги, свідчить про те, що скаржник зловживає правами, наданими йому нормами ГПК України, чим порушує вимоги ч. 3 ст. 22 ГПК України, яка встановлює, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони.
Враховуючи викладене, клопотання скаржника про відновлення процесуального строку на оскарження постанови Київського апеляційного господарського суду від 15.12.2015 та рішення господарського суду міста Києва від 21.10.2015 у даній справі може знайти своє відповідне вирішення після усунення зазначених недоліків.
Враховуючи викладене та керуючись п. 1, п. 6 ч. 1 ст. 1113 ГПК України, Вищий господарський суд України,
Касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.12.2015 та рішення господарського суду міста Києва від 21.10.2015 у справі № 910/22117/15 повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Харчовик".
Головуючий суддя: В. Картере
Судді: Т. Барицька Н. Губенко