19 квітня 2016 р.
Справа № 903/244/16
Господарський суд Волинської області, розглянувши матеріали по справі
за позовом Приватного підприємства “Анастасія”
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Луцьккондитер”
про стягнення 9 352,97грн.
Суддя: Філатова С.Т.
від позивача: н/в
від відповідача: н/в
Приватне підприємство “Анастасія” звернулось з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Луцьккондитер” про стягнення 9 352,97грн., з них 8 568,00грн. основного боргу за невиконання зобов'язань по оплаті за товар, отриманий на підставі договору купівлі-продажу №01/16 від 23.12.2015р., 784,97грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань по договору за період з 22.01.2016р. по 06.04.2016р. згідно п. 6.2 договору.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов'язань по оплаті за товар, отриманий по договору купівлі-продажу №01/16 від 23.12.2015р. на підставі видаткової накладної №РН-0000038 від 14.01.2016р.
Ухвалою суду від 11.08.2016р. порушено провадження у справі. Зобов'язано надати суду: позивача - рахунок-фактуру №СФ-0000038 від 14.01.2016р.; відповідача - пояснення (обґрунтовані доводи та заперечення) по суті позовних вимог, рахунок-фактуру №СФ-0000038 від 14.01.2016р., у випадку заперечень щодо розрахунків надати контррозрахунок.
На виконання вимог ухвали позивач клопотанням від 15.04.2016р. №658 долучив до матеріалів справи рахунок-фактуру №СФ-0000038 від 14.01.2016р.; позовні вимоги підтримав, просив розгляд справи здійснювати без представника позивача.
Відповідач вимоги ухвали суду від 11.08.2016р. не виконав, витребуваних доказів не подав, повноважного представника в судове засідання не направив, хоча вчасно та належним чином був повідомлений про час та місце судового розгляду, що стверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 14.04.2016р. за №4301033934992 (а.с. 21).
Згідно з ч. 3 ст. 22 ГПК сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 15.03.2010р. №01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальним правами у господарському судочинстві").
Беручи до уваги приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, враховуючи те, що сторони належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, були повідомлені ухвалою суду, що у разі неявки в судове засідання спір буде розглянуто за наявними в справі матеріалами, явку сторін не було визнано обов'язковою, господарський суд, визнавши зібрані докази достатніми для розгляду спору за наявними в справі матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України,
встановив:
23.12.2015р. між Приватним підприємством «Анастасія» (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Луцьккондитер» (покупець) укладено договір купівлі-продажу №01/16, за умовами якого позивач (продавець) зобов'язався поставити, відпустити, а відповідач (покупець) - прийняти та оплатити товар в термін, зазначений в договорі або в рахунку-фактурі, накладній, яка є невід'ємною частиною договору (а.с. 5).
Згідно п. 2.6 право власності на поставлену партію товарів переходить від постачальника до покупця з моменту передачі партії товарів покупцю за накладними.
На виконання умов договору позивачем згідно видаткової накладної №РН-0000038 від 14.01.2016р. було відпущено ТзОВ «Торговий дім «Луцьккондитер», а останнім прийнято товар загальною вартістю 8 568,00 грн. Умова продажу - безготівковий розрахунок згідно договору №01/16 від 23.12.2015р. (а.с. 8).
Відпуск та отримання товару стверджуються відмітками відповідача про отримання на вказаній вище накладній (а.с. 14). Підпис скріплено печаткою «Торговий дім «Луцьккондитер». Накладна підписана представником відповідача без зауважень.
14.01.2016р. позивачем відповідачу до оплати виставлено рахунок-фактуру №СФ-0000038 від 14.01.2016р. (а.с. 24).
Відповідно до п. 3.2 договору термін оплати за поставлений товар становить не більше 21 календарного дня з дня одержання товару згідно накладних.
Відповідач поставлений товар не оплатив, лист-претензію №645 від 12.03.2016р., отриману 15.03.2016р., що стверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №1001493314190, залишив без відповіді та задоволення (а.с. 9-10), що стало підставою для звернення кредитора з позовом до суду.
Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акту, що регулює господарську діяльність, з акту управління господарською діяльністю, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. Внаслідок дій позивача по відпуску продукції між сторонами виникло зобов'язання, врегульоване ст. 655 ЦК України, згідно якої одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Договір купівлі-продажу №01/16 від 23.12.2015р. предметом судових розглядів не виступав, недійсним судом не визнавався, сторонами розірваний не був.
Згідно з положеннями статті 193 ГК України, статей 526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором. Зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦКУ) Відповідно до ст.629 ЦКУ договір є обов'язковим до виконання сторонами.
У відповідності до ст. 202 ГК України, ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Заборгованість за отриманий товар становить 8 568,00грн., стверджується договором купівлі-продажу №01/16 від 23.12.2015р. (а.с. 5), видатковою накладною №РН-0000038 від 14.01.2016р. (а.с. 8), рахунком-фактурою №СФ-0000038 від 14.01.2016р. (а.с. 24), відповідачем не оспорена та підлягає до стягнення в силу ст. 193 ГК України, ст. ст. 655, 692 ЦК України.
Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували фактичне перерахування коштів.
Договором купівлі-продажу №01/16 від 23.12.2015р. (п. 6.2) передбачено, що за несвоєчасну оплату вартості відповідної партії товару покупець зобов'язується сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки.
Згідно ст.ст.230-232 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
Згідно ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
У відповідності до ст.ст. 1, 3 ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Позивачем нараховано пеню у розмірі 784,97грн., виходячи з подвійної облікової ставки НБУ, за період з 22.01.2016р. по 06.04.2016р.
Водночас, оскільки товар поставлений відповідачу 14.01.2016р. згідно видаткової накладної №РН-0000038 від 14.01.2016р., умовою продажу ззаначено безготівковий розрахунок згідно договору №01/16 від 23.12.2015р., а відповідно до п. 3.2 договору оплата за товар повинна бути здійснена не більше 21 календарного дня з дати одержання товару на підставі накладної, тобто по 04.02.2016р., то пеню слід нараховувати з 05.02.2016р.
Розрахунок нарахування пені перевірено судом за допомогою комплексної системи інформаційно-правового забезпечення "ЛІГА:ЗАКОН ЕЛІТ" 9.1.3.
Зважаючи на викладене, до стягнення підлягає 638,62грн. пені за період з 05.02.2016р. по 06.04.2016р. У стягненні 146,35грн. пені слід відмовити.
Оскільки спір до суду доведений з вини відповідача, витрати по сплаті судового збору в сумі 1 654,43грн. (пропорційно сумі задоволених позовних вимог) слід віднести на нього відповідно до ст.49 ГПК України.
Беручи до уваги викладене, керуючись ст.ст. 173, 174, 193, 202, 230-232 ГК України, ст.ст.509, 525-527, 599, 610-612, 655, 692 ЦК України, ст.ст. 44-49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
вирішив:
1.Позовні вимоги задовольнити частково.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Луцьккондитер», 43001, м. Луцьк, вул.. Володимирська, 57-а, код ЄДРПОУ 35495109
на користь Приватного підприємства «Анастасія», 10019, м. Житомир, вул.. І. Гонти, 85-а, код ЄДРПОУ 25309846
8 568,00грн. основного боргу, 638,62грн. пені, 1 356,44грн. витрат по сплаті судового збору. Всього - 10 563,06грн.
3.У стягненні 146,35 грн. пені відмовити.
4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено
22.04.2016р.
Суддя С.Т.Філатова