20 квітня 2016 року Справа № 904/8842/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Самусенко С.С. - головуючого,
Губенко Н.М.,
Плюшка І.А.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсальні інформаційні технології"
на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.03.2016
у справі№904/8842/15
господарського судуДніпропетровської області
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Універсальні інформаційні технології"
доПублічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державного підприємства "Головний Інформаційно-обчислювальний центр Державної адміністрації залізничного транспорту України"
простягнення 718 403 грн. 50 коп.
за зустрічним позовомПублічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Універсальні інформаційні технології"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державного підприємства "Головний Інформаційно-обчислювальний центр Державної адміністрації залізничного транспорту України"
провизнання правочинну недійсним,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Універсальні інформаційні технології" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.03.2016 у справі № 904/8842/15 господарського суду Дніпропетровської області.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України та підлягає поверненню з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст.1111 ГПК України особа, яка подала касаційну скаргу, надсилає іншій стороні у справі копії касаційної скарги і доданих до неї документів, які у цієї сторони відсутні.
Пунктом 3 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 № 11 "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України" визначено, що у застосуванні п.3 ч.1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України господарському суду необхідно враховувати, що належним доказом надсилання іншій стороні у справі копії касаційної скарги і доданих до неї документів можна вважати розрахунковий документ встановленої форми, що підтверджує надання послуг поштового зв'язку (оригінал касового чека, розрахункової квитанції тощо).
Товариством з обмеженою відповідальністю "Універсальні інформаційні технології" до касаційної скарги на підтвердження доказів направлення копії касаційної скарги сторонам у даній справі надано копії описів поштового вкладення у цінний лист, які не можуть вважатися належним доказом надсилання сторонам у справі копії касаційної скарги і доданих до неї документів.
Відповідно до п.3 ст.1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано доказів надіслання її копії іншій стороні (сторонам) у справі.
Згідно частини 4 статті 111 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.
Порядок та розмір справляння судового збору встановлений Законом України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011, що набрав чинності 01.11.2011.
01.09.2015 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" № 484-VІІІ від 22.05.2015, яким до Закону України "Про судовий збір" було внесено зміни, зокрема, щодо розміру ставок судового збору.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Зокрема, пп. 5 п.2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено ставки судового збору за подання касаційної скарги до господарського суду на рішення суду у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Отже, Законом України "Про судовий збір" передбачено сплату судового збору з касаційних скарг на рішення суду, виходячи з розміру ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви незалежно від того, чи оскаржується все рішення (постанова) суду в цілому чи його частина.
Судові рішення у даній справі прийняті за результатом розгляду первісного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсальні інформаційні технології" до Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" про стягнення 718 403 грн. 50 коп. та зустрічного позову Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсальні інформаційні технології" про визнання правочинну недійсним.
Отже, при зверненні до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.03.2016 у даній справі заявник повинен був сплатити судовий збір за ставками, розрахованими, виходячи із суми судового збору, яка підлягала сплаті як за подання первісного, так і за подання зустрічного позову.
У редакції Закону України "Про судовий збір" від 03.09.2015, чинної на момент звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсальні інформаційні технології" із первісним позовом та Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" із зустрічним, ставки судового збору становили: за подання позовної заяви майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати та за подання позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати відповідно.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" статтею 8 встановлено розмір мінімальної заробітної плати 1 218 грн.
Таким чином при подачі первісної позовної заяви сплаті підлягав судовий збір у розмірі 10 776 грн. 05 коп., а при подачі зустрічного позову - 1 218 грн.
Отже, при зверненні до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.03.2016 у даній справі заявник повинен був сплатити судовий збір у розмірі 12 931 грн. 26 коп. (за перегляд судового рішення в частині вирішення первісного позову) та 1 461 грн. 60 коп. (за перегляд судового рішення в частині зустрічного позову), а всього - 14 392 грн. 86 коп.
Натомість, згідно доданого до касаційної скарги платіжного доручення № 4793 від 04 квітня 2016 року скаржником був сплачений судовий збір у розмірі 12 931 грн. 26 коп., тобто за ставкою меншою, ніж передбачено Законом.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
За таких обставин касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню заявнику.
Разом з тим, касаційна інстанція зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 1113 ГПК України, скаржник не позбавлений можливості повторного подання касаційної скарги після усунення зазначених недоліків в загальному порядку, тобто з дотриманням вимог процесуального законодавства, зокрема, приписів розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 86, 111, п. 3, п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсальні інформаційні технології" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.03.2016 у справі № 904/8842/15 господарського суду Дніпропетровської області повернути скаржнику без розгляду.
Головуючий суддя С. Самусенко
Судді: Н. Губенко
І. Плюшко