Справа: № 760/22587/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Оксюта Т.Г.
Суддя-доповідач: Федотов І.В.
Іменем України
12 квітня 2016 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Федотова І.В.,
суддів: Ісаєнко Ю.А. та Оксененка О.М.,
за участю секретаря Полякової А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, апеляційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 25 січня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Департаменту фінансів Міністерства оборони України, третя особа: Київський міський військовий комісаріат про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України (далі - відповідач-1), Департаменту фінансів Міністерства оборони України (далі - відповідач-2), третя особа: Київський міський військовий комісаріат про визнання неправомірними дій Міністерства оборони України щодо відмови у виплаті позивачу одноразової грошової допомоги як інваліду війни згідно статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-ХІІ від 20.12.1991 року; зобов'язання відповідачів нарахувати та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу як інваліду війни згідно статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-ХІІ від 20.12.1991 року.
Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 25 січня 2016 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Міністерства оборони України щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги як інваліду війни згідно статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-ХІІ від 20.12.1991 року (в редакції, чинній на час встановлення позивачу ІІ групи інвалідності). Зобов'язано Міністерство оборони України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу як інваліду війни згідно статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-ХІІ від 20.12.1991 року (в редакції, чинній на час встановлення позивачу ІІ групи інвалідності). У задоволені решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач-1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, у зв'язку із порушенням судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити.
В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно з п.3 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, зокрема, є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, згідно рішення Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України №2010 від 16.10.2012 року позивачу було встановлено причинний зв'язок інвалідності з отриманням поранення при виконанні військових обов'язків в районі бойових дій.
07.11.2012 року позивачу встановлено другу групу інвалідності у зв'язку з травмою та захворюванням, пов'язаними з виконанням обов'язків військової служби під час участі в бойових діях.
Позивач звернувся до відповідачів щодо призначення йому одноразової грошової допомоги на підставі ст. 16 Закону України «Про соціальній та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Проте, листом №11650 від 26.11.2015 року ІНФОРМАЦІЯ_1 з посиланням на лист №248/3/6/3473 від 04.07.2015 року Департаменту фінансів Міністерства оборони України, позивачу було повідомлено про те, що Департамент фінансів повернув документи без реалізації, оскільки дія постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 та нової редакції статті 16 Закону «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів сімей» поширюється тільки на військовослужбовців та звільнених осіб, які первинно отримали інвалідність після 01.01.2014 року.
Не погоджуючись із таким висновками відповідачів, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю під час виконання ним обов'язків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб» від 28.05.2008р. №499 установлено, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, що сталися після 1.01.2007р., здійснюється згідно з Порядком, затвердженим цією постановою.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб виплачується звільненим з військової служби (зборів) особам у зв'язку із інвалідністю, що настала після 1.01.2007р.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до наказу Міністра оборони України №668 (по особовому складу) позивач був звільнений з військової служби у запас 21.09.2004 року.
Відповідно до акту огляду МСЕК позивачу встановлено ІІ групу інвалідності з 07.11.12 року з причиною інвалідності - захворювання, пов'язане з проходженням військової служби.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що днем виникнення права у позивача на отримання спірної допомоги є день встановлення йому інвалідності, тобто 07.11.2012 р.
На час подання позивачем заяви щодо виплати одноразової грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 №499, механізм розгляду таких заяв та механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі інвалідності визначається Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 р. N 975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві".
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 встановлено, що особи, які до набрання чинності Порядку, затвердженого цією постановою, мають право на отримання одноразової грошової допомоги: допомога, що не була призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги.
Як зазначалось вище та встановлено судом апеляційної інстанції, позивач отримав право на призначення вказаної допомоги з 07.11.2012, а тому має право на її призначення та виплату відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 р. N 499 (надалі-Порядок N 499).
Згідно пункту 3 Порядку № 499, особи, яким виплачується одноразова грошова допомога у разі поранення (контузії, травми або каліцтва) чи в разі настання інвалідності, подають за місцем проходження служби (зборів) або до військкомату (далі - уповноважений орган) такі документи:
- заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом) чи настанням інвалідності;
- довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення відсотка втрати працездатності та рішення відповідної військово-медичної установи щодо визнання поранення (контузії, травми або каліцтва);
- копію документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане з вчиненням особою злочину чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження;
- довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності;
- копію сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації;
- копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера.
Колегія суддів, зазначає, що подання ОСОБА_1 до КМВК заяви та доданих до неї документів повністю узгоджується із вимогами п.3 Порядку N 499.
За приписами абзацу 2 п.7 Порядку N 499, відповідач, Міністерство оборони України, як Головний розпорядник коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів на їх підставі рішення про призначення одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або в разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.
Судом встановлено з матеріалів справи, що за результатами розгляду заяви позивача листом Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 20.11.2015року №248/3/6/3473, позивачу через КМВК повідомлено про відсутність права на виплату вказаної допомоги.
Разом з тим, лист Департаменту фінансів Міністерства оборони України не можна розцінювати як рішення Міністерства оборони України про результати розгляду звернення позивача. У Міністерстві оборони України рішення щодо призначення чи відмови у призначенні одноразової грошової допомоги приймає комісія з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, проте дій, спрямованих на прийняття відповідного рішення уповноваженим органом (комісією), цим Департаментом вжито не було.
Крім того, слід зазначити, що прийняття рішення про виплату чи про відмову у виплаті одноразової допомоги є виключною компетенцією Міністерства оборони України в особі його Міністра, а на Департамент фінансів Міністерства оборони України покладено обов'язок по проведенню відповідних процедурних дій по оформленню відповідних документів для вирішення питання про виплату такої допомоги та реалізації рішення головного розпорядника коштів (Міністерства оборони) розпорядниками нижчої ланки.
Згідно із частиною другою статті 11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Колегія суддів, враховуючи відсутність рішення відповідача, вважає, що порушені права позивача підлягають судовому захисту шляхом визнання протиправною бездіяльність Міністерства оборони України щодо нерозгляду заяви ОСОБА_1 щодо виплати одноразової грошової допомоги та зобов'язання Міністерства оборони України розглянути заяву ОСОБА_1 щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі інвалідності відповідно до ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у відповідності до вимог законодавства.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що обґрунтованими є доводи апелянта щодо не дотримання судом першої інстанції правил підсудності, оскільки даний спір відповідно до ст. 18 КАС України підсудний окружному адміністративному суду, виходячи з наступного.
Відповідачами у даній справі є Міністерство оборони України.
Приписами п.1 Положення про Міністерство оброни України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 №671 закріплено, що Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
Отже, враховуючи, що предметом позову в даній справі є визнання протиправними дій Міністерства оборони України і зобов'язання його вчинити дії, даний спір має розглядатися окружним адміністративним судом, відповідно до статей 18 та 24 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд першої інстанції не врахував зазначені обставини та допустив помилку в застосуванні норм процесуального права.
З огляду на це, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення було неповно встановлено обставини справи, порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи та є підставою для його скасування.
Керуючись ст.ст. 160, 196, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Міністерства оборони України задовольнити частково.
Постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 25 січня 2016 року - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 про призначення та виплати одноразової грошової допомоги в разі інвалідності.
Зобов'язати Міністерство оборони України розглянути заяву ОСОБА_1 щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі інвалідності відповідно до ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та прийняти відповідне рішення.
В задоволенні іншої частини адміністративного позову відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя:
Судді:
Головуючий суддя Федотов І.В.
Судді: Ісаєнко Ю.А.
Оксененко О.М.