21 квітня 2016 року Справа № 876/2029/16
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Багрія В.М.,
суддів Рибачука А.І.,Старунського Д.М.,
з участю секретаря судового засідання Бадівської О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Волинської митниці Державної фіскальної служби України на постанову Любомльського районного суду Волинської області від 02.12.2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Волинської митниці Державної фіскальної служби України про скасування постанови у справі про порушення митних правил,
У жовтні 2015 року ОСОБА_2 звернувся з позовом до Волинської митниці Державної фіскальної служби України про скасування постанови у справі про порушення митних правил.
Позивач посилався на те, що постановою відповідача про порушення митних правил №1343/20508/2015 його притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8500 грн. за те, що позивач всупереч вимогам ст. 95 МК України порушив термін транзитного перебування автомобіля в Україні, який становить 10 діб.
Такі висновки відповідача позивач вважав протиправними, оскільки автомашина, яку він ввіз на територію України, перебувала в ремонті і не могла покинути межі України, про що був письмово повідомлений відповідач, а тому, він, ОСОБА_2, звернувся до суду та просив скасувати вказану вище постанову відповідача, а провадження у справі закрити.
Постановою Любомльського районного суду Волинської області від 02.12.2015 року позов задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано постанову заступника начальника Волинської митниці ДФС України Терещука Юрія Вікторовича в справі про порушення митних правил №1343/2050/2015 від 07.10.2015 року про притягнення ОСОБА_2 до відповідальності за ч. 3 ст. 470 МК України з накладенням стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 гривень.
Постанову суду першої інстанції оскаржила Волинська митниця ДФС України, подавши на неї апеляційну скаргу.
В обґрунтування апеляційних вимог вказує на те, що прийнята постанова відповідача є обґрунтованою, оскільки факт не вивезення позивачем автомобіля за межі України у строки, встановлені Митним кодексом України, є доведеним. Крім того вказує, що позивачем не доведено належними доказами перебування автомобіля на ремонті.
Апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою позивачу у задоволенні позову відмовити.
Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.
З матеріалів справи видно, що ОСОБА_2 16.04.2015 року через митний пост «Доманове» Волинської митниці ввіз на митну територію України автомобіль «Ніссан Прімера», польський номерний знак НОМЕР_2, номер кузова НОМЕР_1, в режимі транзиту.
Відповідно до ч.1 ст.195 МК України позивач повинен був вивезти автомобіль за межі митної території України до 26.04.2015 року, проте цього не зробив.
14.05.2015 року за вихідним №67/21-509 на адресу позивача Волинською митницею було направлено листа з пропозицією прибути на митний пост «Доманове» для надання пояснень стосовно причин та обставин не вивезення автомобіля і вирішення питання про складання протоколу про порушення митних правил.
Аналогічне повідомлення з роз'ясненням передбачених ст.ст.494, 498, 521 МК України положень направлено 19.06.2015 року за №67/21-645, яке отримано позивачем 19.06.2015 року, про що свідчить підпис в поштовому повідомленні .
Протокол про порушення митних правил за ознаками ч.3 ст.470 МК України складено 28.09.2015 року за відсутності позивача. Тим же числом за вихідним номером 67/21-1141 на адресу позивача направлено копію протоколу з повідомленням про його розгляд 07.10.2015 року Волинською митницею ДФС за адресою: село Римачі Любомльського району Волинської області.
07.10.2015 року заступником начальника Волинської митниці винесено оскаржувану постанову, якою позивача визнано винним у перевищенні 10-денного строку транзитного перевезення автомобіля та за ч.3 ст.470 МК України накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 гривень.
Суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення, виходив з того, що законодавством чітко визначені умови звільнення особи від відповідальності за порушення вказаних вище митних правил, зокрема обставини непереборної сили, про які позивач вчасно повідомив митний пост «Ковель» Волинської митниці ДФС, а тому були відсутні підстави для винесення спірної постанови.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції та надаючи правову оцінку вказаним відносинам зазначає наступне.
Частиною 3 статті 470 МК України передбачено, що відповідальність настає за перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів.
Статтею 90 МК України встановлено, що транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
Статтею 95 МК України встановлено такі строки транзитних перевезень залежно від виду транспорту: 1) для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб); 2) для залізничного транспорту - 28 діб; 3) для авіаційного транспорту - 5 діб; 4) для морського та річкового транспорту - 20 діб; 5) для трубопровідного транспорту - 31 доба; 6) для трубопровідного транспорту (з перевантаженням на інші види транспорту) - 90 діб.
Відповідно до ч. 2 ст.95 цього Кодексу, до строків, зазначених у ч.1 цієї статті, не включається час дії обставин, зазначених у ст. 192 МК України.
Згідно п.2 ч.1 ст.192 МК України, якщо під час перевезення товарів транспортний засіб внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили не зміг прибути до органу доходів і зборів призначення перевізник зобов'язаний терміново повідомити найближчий орган доходів і зборів про обставини події, місцезнаходження товарів і транспортного засобу.
Судом першої інстанції обгрунтовано взяті до уваги доводи позивача про те, що ним не вивезений у встановлений законом строк автомобіль з митної території України у зв'язку з перебуванням такого автомобіля у ремонті.
Частиною 1 ст. 460 МК України передбачено, що вчинення порушень митних правил, передбачених частиною третьою статті 469, статтею 470, частиною третьою статті 478, статтею 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (стаття 268 цього Кодексу), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.
Отже, дана норма чітко визначає умови звільнення особи від відповідальності за перелічені порушення митних правил, якими є: аварія, дія обставин непереборної сили або протиправні дії третіх осіб, що підтверджується відповідними документами.
Пунктом 3 Розділу 8 Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режим, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.05.2012 року №657 передбачено, що залежно від характеру аварії чи обставин непереборної сили документи, що підтверджують їх наявність і тривалість дії, можуть видаватися державними органами, місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, іншими спеціально вповноваженими на це державними органами, а також уповноваженими на це підприємствами, установами та організаціями відповідно до їх компетенції.
Пунктом 5 даного порядку встановлено, що якщо факт аварії чи дії обставин непереборної сили має місце на митній території України, особа, відповідальна за виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем (власник товару або уповноважена ним особа, перевізник чи особа, відповідальна за дотримання митного режиму), повинна звернутись до митного органу, в зоні діяльності якого перебувають ці товари, транспортні засоби, із письмовою заявою, яка повинна містити відомості, що надають можливість ідентифікувати товари, транспортні засоби як такі, що перебувають під митним контролем, а також інформацію про час, місце, обставини та наслідки аварії чи дії обставин непереборної сили.
Керівник митного органу, в зоні діяльності якого перебувають товари, транспортні засоби, що потрапили в аварію або під дію обставин непереборної сили, або особа, що виконує його обов'язки, після отримання заяви невідкладно організовує проведення огляду території чи іншого місця, де знаходяться, знаходились або можуть знаходитися товари і транспортні засоби, що перебувають під митним контролем, за винятком випадків, коли такий огляд проводити недоцільно з урахуванням характеру аварії чи обставин непереборної сили та їх наслідків. Огляд території чи іншого місця, де знаходяться, знаходились або можуть знаходитися товари і транспортні засоби, що перебувають під митним контролем, також не проводиться у разі відсутності протягом тривалого часу внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили можливості дістатися до місця пригоди.
За результатами огляду складається акт встановленої форми у трьох примірниках. Якщо керівником митного органу, у зоні діяльності якого перебувають товари, транспортні засоби, що потрапили в аварію або під дію обставин непереборної сили, або особою, що виконує його обов'язки, після опрацювання заяви з урахуванням характеру аварії чи обставин непереборної сили та їх наслідків прийнято рішення про недоцільність проведення огляду території чи іншого місця, де знаходяться, знаходились або можуть знаходитися товари і транспортні засоби, що перебувають під митним контролем, або якщо протягом тривалого часу внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили відсутня можливість дістатися до місця пригоди, особі, що подала заяву про аварію або дію обставин непереборної сили, митним органом невідкладно надається письмове підтвердження факту отримання такої заяви, у якому зазначаються причини не проведення митним органом огляду території чи іншого місця, де знаходяться, знаходились або можуть знаходитися товари і транспортні засоби, що перебувають під митним контролем, яке засвідчується підписом керівника цього митного органу або особи, що виконує його обов'язки, та завіряється відбитком печатки митного органу або особистої номерної печатки. Копія такого письмового підтвердження надсилається протягом трьох робочих днів митному органу, під контролем якого перебувають товари, транспортні засоби, що потрапили в аварію або під дію обставин непереборної сили.
З аналізу зазначених вище норм видно, що законодавством чітко визначені умови можливості не включення до строків транзитного перевезення часу дії обставин непереборної сили чи аварії та/або ліквідації їх наслідків: документальне підтвердження факту аварії або дії обставин непереборної сили; вчасне (до закінчення встановленого строку транзитного перевезення) письмове інформування перевізником найближчого митного органу про обставини події.
Обов'язок підтвердження таких фактів лежить на митному органі, до якого надійшла така заява.
Позивачем дотримані дані умови, оскільки 21.04.2015 року ним письмово повідомлено митний пост «Ковель» Волинської ДФС про обставини непереборної сили, які унеможливлюють виконання вимог ст. 95 МК України, зокрема, перебування автомобіля на ремонті.
Натомість митний орган не довів належного виконання покладеного на нього законодавством обв'язку контролю за дотриманням вимог митного законодавства.
Більше того, колегія суддів звертає увагу на те, що митний пост «Ковель» Волинської ДФС та станція технічного обслуговування, де перебував автомобіль позивача на ремонті, знаходяться за одною адресою: АДРЕСА_1, що максимально спрощувало можливість для відповідача виконати вимоги закону та перевірити факт перебування автомашини «Ніссан Прімера», польський номерний знак НОМЕР_2, на ремонті та достовірність виданої з цього приводу довідок від 20.04.2015 року та від 27.10.2015 року суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_4, який має право на ремонт автомобілів.
Крім того, наказом Міністерства фінансів України від 09.10.2012 року №1066, який зареєстрований в Міністерстві юстиції 19.12.2012 за №2120/22432, затверджено Порядок виконання митних формальностей при здійсненні транзитних перевезень, пунктом 2.2 яких передбачено, що якщо під час транзитного перевезення товарів транспортний засіб комерційного призначення не зміг прибути до митниці призначення в установлений строк внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили, до строку транзитного перевезення не включається час дії та/або ліквідації наслідків цих обставин за умови документального підтвердження факту аварії або дії обставин непереборної сили та вчасного (до закінчення встановленого строку транзитного перевезення) письмового інформування перевізником найближчого митного органу про обставини події, місцезнаходження товарів, транспортного засобу комерційного призначення та номер ДКПТ.
Митний орган, до якого звернувся перевізник, протягом цієї самої доби вносить до єдиної автоматизованої інформаційної системи митних органів України відомості (дату та номер реєстрації звернення митним органом) про факт наявності звернення та каналами електронного зв'язку інформує митницю відправлення і митницю призначення про обставини події, місцезнаходження товарів та транспортного засобу.
Дані вимоги відповідач не виконав, доказів внесення відомостей до ЄАІС про факт наявності звернення позивача не надано.
Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач не довів законність своїх дій належними доказами.
З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованими і не спростовують висновків суду першої інстанції.
Статтею 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Волинської митниці Державної фіскальної служби України залишити без задоволення.
Постанову Любомльського районного суду Волинської області від 02.12.2015 року у справі № 163/2713/15-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: В.М. Багрій
Судді : А.І. Рибачук
Д.М.Старунський