Господарський суд Чернігівської області
Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua
Іменем України
"21" квітня 2016 р. Справа № 927/283/16
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз збут", вул. Любецька, 68, м. Чернігів, 14021
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ЧернігівГазСпецСервіс", вул. Любецька, 60-А, м. Чернігів, 14021
про стягнення 18575,32 грн.
Суддя Н.О.Скорик
Представники сторін:
від позивача : ОСОБА_1 довіреність №1/253 від 29.01.2016 представник
від відповідача : не з'явився
Суть спору:
Товариством з обмеженою відповідальністю “Чернігівгаз збут” подано позов до товариства з обмеженою відповідальністю “ЧернігівГазСпецСервіс” про стягнення 16398,68 грн боргу, 235,89 грн інфляційних, 122,68 грн річних та 1818,07 грн пені за типовим договором на постачання природного газу за регульованим тарифом № 2015/ТП-КП-Ч90561 від 05.08.2015.
Відповідач відзиву на позов не надав, проти позовних вимог не заперечив.
Відповідач належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи в суді, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованої кореспонденції №1402102041997, але повноважного представника в судове засідання не направив.
Від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача за наявними в справі матеріалами. Суд подане клопотання задовольнив.
Зважаючи на те, що згідно до ст.. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, неявка представника відповідача у судове засідання, неподання відповідачем відзиву на позов не є перешкодами для розгляду справи за наявними доказами у порядку ст.. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд
Встановив:
Відповідно до ч.1, ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
05.08.2015 між товариством з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз збут" (постачальник), публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз» (газорозподільне/газотранспортне підприємство) та товариством з обмеженою відповідальністю «ЧернігівГазСпецСервіс» (споживач) було укладено договір на постачання природного газу за регульованим тарифом № 2015/ТП-КП-Ч90561 (надалі - договір) (а.с. 8-10).
Згідно п. 1.1 договору постачальник постачає природний газ споживачеві в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором.
Пунктом 4.1. договору, визначено, що розрахунки за реалізований споживачеві газ здійснюються за цінами та тарифами, що встановлюються національною комісією, яка здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Відповідно до п.4.2. договору ціна за 1000 куб. м. природного газу без урахування податку на додану вартість, збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки, тарифів на його транспортування, розподіл і постачання, становить: - 6600,0000 грн, крім того ПДВ - 1320,0000 грн, без врахування вартості транспортування газу по території України, відповідно до постанови НКРЕКП; - 88,4000 грн, крім того ПДВ - 17,6800 грн - тариф на постачання природного газу, згідно постанови НКРЕКП № 1955від 30.06.2015; 42,4000 грн, крім того ПДВ - 8,4800 грн - вартість транспортування 1000,0 м.куб. газу магістральними мережами, згідно Постанови НКРЕКП №1888 від 30.06.2015; - 132,0000 грн, крім того ПДВ 26,4000 грн цільова надбавка 2%, на підставі Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI; - 621,1000 грн, крім того ПДВ - 124,2200 грн - тариф на послуги з транспортування природного газу розподільчими газопроводами, згідно постанови НКРЕКП №1923 від 30.06.2015. Разом до сплати за 1000,0 м куб. газу - 8980,6800 грн., в т.ч. ПДВ - 1496,7800 грн.
Додатком №3 до договору сторони договору погодили договірні обсяги постачання природного газу на 2015 рік.
Пунктом 10.1 договору передбачено, що договір набирає чинності з дати його підписання та поширює свою дію на відносини, що склались між сторонами з 01.07.2015 та діє до 31.12.2015, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення. Договір вважається подовженим на аналогічний період, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.
У відповідності до п. 4.5 договору розрахунковий період за договором становить один місяць - з 9.00 години першого дня місяця до 9.00 години першого дня наступного місяця включно.
Відповідно до п. 4.6 договору оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем на умовах щомісячної/щодекадної 100% попередньої оплати договірного обсягу постачання газу, визначеного в додатку 3 до договору, не пізніше ніж за три робочих дні до початку розрахункового періоду, крім оплати вартості послуг з постачання суб'єктами господарювання, які виробляють теплову енергію, у тому числі блочних (модульних) котелень, установлених на дахові та прибудованих (виходячи з обсягу природного газу, що використовується для виробництва та надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання, за умови ведення такими субєктами окремого приладового та бухгалтерського обліку тепла і гарячої води).
У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 1 числа місяця, наступного за розрахунковим.
Акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків споживача з постачальником (п. 3.9 договору).
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб”єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов”язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов”язання - відповідно до вимог , що у певних умовах звичайно ставляться.
Так, відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.
На підтвердження постачання природного газу відповідачу у листопаді - грудні 2015 року позивачем надано двосторонні акти приймання-передачі природного газу до договору на постачання природного газу від 05.08.2015 № 2015/ТП-КП-Ч90561, а саме: №ЧРЗ00005429 від 30.11.2015 в обсязі 1,401 тис.куб.м в сумі 12616,44 грн та №ЧРЗ00007280 від 31.12.2015 в обсязі 0,42 тис.куб.м в сумі 3782,24 грн.
Таким чином, на виконання умов договору, відповідно до актів прийому-передачі природного газу за період з листопад 2015 року по грудень 2015 року, включно, позивачем було поставлено відповідачу природний газ на суму 16398,68 грн (а.с. 13-14).
У відповідності до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідач свої зобов'язання за договором щодо оплати вартості поставленого газу не виконав.
19.02.2016 позивачем на адресу відповідача направлена претензія № 1/370 з вимогою про сплату заборгованості за поставлений природний газ згідно договору № 2015/ТП-КП-Ч905061 в розмірі 16398,68 грн. Відповідач відповіді на вимогу не надав.
Відповідач доказів оплати боргу не надав.
Таким чином, вимоги позивача по стягненню 16398,68 грн заборгованості є правомірними , підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню.
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, у тому числі сплата неустойки (штрафу, пені) та відшкодування збитків.
Відповідно до статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Аналогічні положення містить стаття 610 Цивільного кодексу України.
За визначенням статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За приписами статті 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Пунктом 6.2.2 договору передбачено, що за порушення відповідачем строків оплати, передбачених розділом 4 договору, із відповідача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.
Позивачем нараховано та пред'явлено до стягнення пеню в сумі 1818,07 грн. за прострочення платежу в період з 02.12.2015 по 29.02.2016, включно. Нарахування пені проведено з врахуванням вимог ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.
Відповідач не надав доказів відсутності своєї вини в несвоєчасній оплаті боргу.
Вимоги позивача по стягненню пені підлягають частковому задоволенню в розмірі 1620,93 грн, оскільки позивачем допущено арифметичну помилку при підрахунку днів в періоді, який вказаний в позовній заяві.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України позивач просить стягнути з відповідача 122,68 грн 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 02.12.2015 по 10.03.2016, включно, та 235,89 грн інфляційних за період з грудня 2015 по січень 2016, включно.
Відповідач не надав доказів сплати даних сум нарахувань.
Матеріалами справи підтверджується прострочка відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо оплати послуг з постачання природного газу.
Судові витрати у вигляді судового збору покладаються на сторін пропорційно задоволеним позовним вимогам згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЧЕРНІГІВГАЗСПЕЦСЕРВІС», код 30042448, вул. Любецька, 60-А, м. Чернігів, 14021 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЧЕРНІГІВГАЗ ЗБУТ», код 39576385, 14021, м. Чернігів, вул. Любецька 68, 16398,68 грн. боргу, 1620,93 грн пені, 235,89 грн інфляційних, 122,68 грн річних, 1363,38 грн судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
2. В решті позову відмовити.
Повне рішення складено 22.04.2016
Суддя Н.О. Скорик