"18" квітня 2016 р.Справа № 916/4367/14
За позовом Фізична особа-підприємець ОСОБА_2;
до відповідача Фізична особа-підприємець ОСОБА_3
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Чорноморська селищна рада Комінтернівського району Одеської області
про зобов'язання вчинити певні дії
Головуючий суддя Гуляк Г.І.
Судді Зайцев Ю.О.
Бездоля Ю.С.
Представники:
Від позивача: ФОП ОСОБА_2;
Від відповідача: ОСОБА_5, ОСОБА_6 - за дорученням;
Від третьої особи: не з'явився;
Суть спору: Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до господарського суду Одеської області із позовом про зобов'язання вчинити певні дії до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 та за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Чорноморська селищна рада Комінтернівського району Одеської області.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 31 жовтня 2014 року порушено провадження у справі № 916/4367/14 та призначено до розгляду на 24 листопада 2014 року.
08.12.2014 року позивач надав до суду позовну заяву (уточнену), яку прийнято судом до розгляду.
Ухвалою господарського суду Одеської від 14 січня 2015 року справу №916/4367/14 призначено до колегіального розгляду у складі трьох суддів господарського суду Одеської області.
Згідно автоматизованої системи документообігу суду та протоколу розподілу справ між суддями справу №916/4367/14 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Гуляк Г.І., суддя Літвінов С.В., суддя Зайцев Ю.О. та ухвалою суду від 14 січня 2015 року справу № 916/4367/14 прийнято колегією суддів та призначено до розгляду.
Ухвалою господарського суду Одеської від 09 лютого 2015 року провадження у справі №916/4367/14 зупинене до розгляду Комінтернівським районним судом Одеської області справи №504/4058/14-а за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_7 та інших осіб до Чорноморської селищної ради Комінтернівського району Одеської області про визнання протиправним дій та бездіяльності Чорноморської селищної ради при вирішенні питання розміщення тимчасових споруд на території ринку, скасування рішення виконкому Чорноморської селищної ради Комінтернівського району Одеської області про погодження паспортів прив'язки місця розміщення тимчасових споруд.
Ухвалою господарського суду Одеської від 21 січня 2016 року провадження у справі №916/4367/14 поновлено з 08.02.2016 року після отримання господарським судом Одеської області супровідним листом ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду по справі №504/4058/14-а та постанови Комінтернівського районного суду Одеської області по справі №504/4058/14-а.
Згідно розпорядження в.о. керівника апарату господарського суду Одеської області від 29 лютого 2016 року «Щодо автоматичної зміни складу колегії суддів» за №322 та відповідно протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів, визначено склад колегії: головуючий суддя Гуляк Г.І. та судді Зайцев Ю.О., Бездоля Ю.С. та ухвалою суду від 29 лютого 2016 року справу № 916/4367/14 прийнято колегією суддів та призначено до розгляду.
Представник відповідача 23.03.2016 року звернувся до суду із заявою про зупинення провадження у справі до розгляду Комінтернівським районним судом Одеської області справи №504/2290/15-а, вказана заява була розглянута колегією судів та у задоволені відмовлено.
28.03.2016 року представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому вимоги позивача не визнає та просить суд у задоволені позову відмовити повністю з підстав викладених у відзиві на позов, вказаний відзив залучено до матеріалів справи.
Представник відповідача 14.04.2016 року надав заяву про залучення до матеріалів справи письмових доказів, які на думку відповідача є суттєвими при розгляді справи, надані письмові докази залучено до матеріалів справи.
Позивач 15.05.2016 року надав письмові докази, які залучено до справи.
Позивач у судове засідання з'явився, позов підтримує та просить суд задовольнити вимоги повністю.
Представники відповідача у судове засідання з'явилися, позов не визнають та просять суд у задоволенні позову відмовити повністю, з підстав викладених у відзиві на позов.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:
11 квітня 2012 року Чорноморською селищною радою Комінтернівського району Одеської області було прийнято рішення № 248 про розроблення комплексної схеми розміщення тимчасових споруд та архітипу в межах смт. Чорноморське Комінтернівського району Одеської області (в межах майданчику праворуч від в'їзду в смт. Чорноморське).
20 грудня 2012 року Чорноморською селищною радою Комінтернівського району Одеської області було прийнято рішення №361 про затвердження порядку розміщення тимчасових споруд та засобів пересувної мережі для здійснення підприємницької діяльності на території населених пунктів Чорноморської селищної ради.
12 квітня 2013 року Чорноморською селищною радою Комінтернівського району Одеської області було прийнято рішення № 10 про затвердження комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницькою діяльністю в смт. Чорноморське Комінтернівського району Одеської області.
30 серпня 2013 року Чорноморською селищною радою Комінтернівського району Одеської області прийнято рішення № 52 за заявою ФОП ОСОБА_2, про погодження місця розташування тимчасових споруд торгівельного призначення у смт. Чорноморське, відповідно до схеми розташування, і рекомендовано звернутись до відділу містобудування та архітектури Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області про визначення відповідності намірів щодо місця розташування тимчасових споруд затвердженим комплексним схемам (у випадку їх наявності), зобов'язано після отримання паспорта прив'язки тимчасових споруд звернутись до виконавчого комітету Чорноморської селищної ради для укладення відповідного договору згідно вимогам Порядку розміщення тимчасових споруд та засобів пересувної мережі для здійснення підприємницької діяльності на території населених пунктів Чорноморської селищної ради.
В подальшому, ФОП ОСОБА_2 на підставі рішення Чорноморської селищної ради Комінтернівського району Одеської області від 30 серпня 2013 року № 52 та паспорту прив'язки розміщення 5-ти тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності, зареєстрованого Відділом містобудування та архітектури Комінтернівської районної державної адміністрації за № 22-Ч/26-11-13/70 від 26 листопада 2014 року, уклав з Чорноморською селищною радою договір оренди комунального майна для розміщення тимчасових споруд від 01 травня 2014 року № 5-ТС.
Відповідно договору оренди комунального майна від 01 травня 2014 року № 5-ТС Чорноморською селищною радою передано ФОП ОСОБА_2 в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно - елемент благоустрою (тверде покриття), загальною площею 80,00 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, для розміщення групи із 5 (п'яти) тимчасових споруд (торгівельні павільйони) для провадження підприємницької діяльності. Місце розташування та межі орендованого майна визначені на паспорті прив'язки № 22-Ч/26-11-13/70 від 26 листопада 2014 року.
20 листопада 2014 року Чорноморською селищною радою Комінтернівського району Одеської області прийнято рішення № 51, яким дозволено продовження дії паспорту прив'язки, виданого на ім'я ФОП ОСОБА_2 терміном до п'яти років.
На момент звернення Позивача з даним позовом до Господарського суду Одеської області, Позивач використовувати переданий йому елемент благоустрою, виконувати обов'язки за договором та здійснювати свою підприємницьку діяльність не мав можливості оскільки ФОП ОСОБА_3 без його дозволу, без укладання будь-якої угоди, без наявності будь-яких дозвільних документів самовільно збудував на переданій ФОП ОСОБА_2 частині елемента благоустрою власну тимчасову споруду, загальною площею орієнтовно 16,00 кв.м., де розпочав здійснювати підприємницьку діяльність.
Комінтернівським районним судом Одеської області прийнято постанову від 16 березня 2015 року по справі №504/4058/14-а за адміністративним позовом ОСОБА_3, ОСОБА_7 та інших осіб до Чорноморської селищної ради Комінтернівського району Одеської області, Відділу містобудування та архітектури Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області про визнання незаконними та скасування у тому числі рішення виконавчого комітету Чорноморської селищної ради Комінтернівського району Одеської області № 52 від 30 серпня 2013 року, визнання незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Чорноморської селищної ради Комінтернівського району Одеської області № 51 від 20 листопада 2014 року відмовлено у повному обсязі. Постанова суду набрала законної сили.
Комінтернівський районний суд Одеської області, відмовляючи у задоволені зазначеного адміністративного позову зазначив, що ФОП ОСОБА_3 та іншими особами не надано належних правових підстав для здійснення позивачами за адміністративним позовом торгівельної діяльності за адресою: АДРЕСА_2. ФОП ОСОБА_3 звернувся до органу місцевого самоврядування із заявою про надання дозволу у грудні 2014 року, а ФОП ОСОБА_2 у серпні 2013 році. Доводи, щодо зловживання владою посадовими особами органу місцевого самоврядування не знайшли свого підтвердження. У зв'язку з чим, суд встановив відсутність підстав для визнання незаконними дій та бездіяльності Чорноморської селищної ради Комінтернівського району Одеської області при вирішенні питання розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності на території Чорноморської селищної ради.
Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.
Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. ЗУ «Про благоустрій населених пунктів» благоустрій населених пунктів - комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля;
Відповідно до ст. 1 «Про благоустрій населених пунктів» елементами (частинами) об'єктів благоустрою є покриття площ, вулиць, доріг, проїздів, алей, бульварів, тротуарів, пішохідних зон і доріжок відповідно до діючих норм і стандартів.
Частиною 2 статті 28 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.
Розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.
Механізм розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності визначений Порядком розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011р. № 244.
Згідно з пунктом 1.3 Порядку тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.
Відповідно до пункту 2.1 Порядку підставою для розміщення тимчасової споруди є паспорт прив'язки тимчасової споруди.
Пунктом 1.10 Порядку встановлено, що для розміщення групи тимчасових споруд (але не більше п'яти) розробляється єдиний паспорт прив'язки тимчасових споруд з прив'язкою кожної окремої тимчасової споруди з відображенням благоустрою прилеглої території та інженерного забезпечення (на топографо-геодезичній основі М 1:500).
Пунктом 2.2 даного Порядку передбачено, що замовник, який має намір встановити тимчасову споруду, звертається до відповідного виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, районної державної адміністрації із відповідною заявою у довільній формі про можливість розміщення тимчасової споруди.
У відповідності до пункту 2.3 Порядку до такої заяви додаються: графічні матеріали із зазначенням бажаного місця розташування тимчасової споруди, виконані замовником у довільній формі на топографо-геодезичній основі М 1:500 кресленнями контурів тимчасової споруди з прив'язкою до місцевості; реквізити замовника (найменування, П.І.Б., адреса, контактна інформація).
Згідно із пунктом 2.6 Порядку, для оформлення паспорта прив'язки замовник звертається до органу з питань містобудування та архітектури із додатковою заявою щодо оформлення паспорта прив'язки ТС, до якої додає: схему розміщення ТС; ескізи фасадів ТС у кольорі М 1:50 (для стаціонарних ТС), які виготовляє суб'єкт господарювання, що має ліцензію на виконання проектних робіт, або архітектор, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат; схему благоустрою прилеглої території, складену замовником або суб'єктом підприємницької діяльності, який має відповідну ліцензію, архітектором, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат, відповідно до Закону України «Про благоустрій населених пунктів України»; технічні умови щодо інженерного забезпечення (за наявності), отримані замовником у балансоутримувача відповідних інженерних мереж.
Паспорт прив'язки ТС оформлюється органом з питань містобудування та архітектури протягом десяти робочих днів з дня подання зазначеної заяви за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку (п. 2.7 та п.2.10 Порядку).
Позивачем на виконання зазначених вимог виготовлено в ліцензійній організації архітектурні матеріли для отримання паспорту прив'язки, в якому містяться схема розміщення ТС, виконана на топографо-геодезичній основі у масштабі 1:500, схема благоустрою прилеглої території; ескізи фасадів ТС у кольорі М 1:50 (для стаціонарних ТС); технічні умови щодо інженерного забезпечення ТС, отримані замовником у балансоутримувача відповідних мереж; реквізити замовника (найменування, П.І.Б., адреса, контактна інформація).
Разом з цим, на момент надання дозволу на виготовлення зазначених документів, ФОП ОСОБА_3 не подавались заяви про надання дозволу на розробку аналогічних документів, а було подано лише у грудні місяці 2014 року.
Крім того, в ході розгляду справи було встановлено, що відповідач є власником тимчасової споруди, розпоряджається нею на власний розсуд та використовує для здійснення власної підприємницької діяльності та не сплачує жодних платежів.
Статтею 396 ЦК України встановлено, що особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 41 Конституції України та ч. 2 ст. 319 К України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю та здійснює такі права на власний розсуд.
Частиною 1 статті 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним, ніхто протиправно не може бути позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
У відповідності до ч. 1 ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Згідно зі ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Статтею 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.
Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Згідно з ч. 1 ст. 43 Господарського кодексу України підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.
У відповідності до ч. 1 ст. 44 ГК України підприємництво здійснюється на основі: вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності; самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону;
Статтею 47 ГК України держава гарантує усім підприємцям, незалежно від обраних ними організаційних форм підприємницької діяльності, рівні права та рівні можливості для залучення і використання матеріально-технічних, фінансових, трудових, інформаційних, природних та інших ресурсів.
Держава гарантує недоторканність майна і забезпечує захист майнових прав підприємця. Вилучення державою або органами місцевого самоврядування у підприємця основних і оборотних фондів, іншого майна допускається відповідно до статті 41 Конституції України на підставах і в порядку, передбачених законом.
Статтями 15 та 16 Цивільного Кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, та має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
У відповідності до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.
За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, враховуючи, що відповідачем не було надано жодних доказів які б підтверджували його право на законних підставах на використання частини елементу благоустрою та встановлення на ньому тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності, суду вбачаються правові підстави для задоволення позовних вимог Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 шляхом зобов'язання відповідача звільнити частину елементу благоустрою (твердого покриття).
Судові витрати покладаються на відповідача згідно зі ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Зобов'язати Фізичну особу - підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_3, РНОКППтаІОН НОМЕР_1) звільнити самовільно зайняту частину елементу благоустрою (твердого покриття), площею 16,00 м2, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, відповідно до паспорту прив'язки тимчасових споруд реєстраційний номер 22-ч/26-11-13/70 від 26.11.2014, шляхом знесення самовільно збудованої споруди, межі якої позначені у паспорті прив'язки тимчасових споруд реєстраційний номер 22-ч/26-11-13/70 від 26.11.2014 цифрами « 3» та « 4».
Стягувачем за наказом є ОСОБА_2 (65029 АДРЕСА_1, РНОКППтаІОН НОМЕР_2)
3. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_3, РНОКППтаІОН НОМЕР_1) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (65029 АДРЕСА_1, РНОКППтаІОН НОМЕР_2) судовий збір у розмірі 1 218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) гривень.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у встановленому законом порядку.
Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.
Повне рішення складено 22 квітня 2016 р.
Головуючий суддя Гуляк Г.І.
Суддя Зайцев Ю.О.
Суддя Бездоля Ю.С.